Ухвала суду № 56690001, 24.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2749/16 Справа № 191/3039/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гречко Ю. В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що відповідно до договору № DND0GA00006270 від 05 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_3 отримала кредит на суму 22 000 доларів США зі сплатою за користування відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2027 року. В порушення умов договору свої зобов'язання належним чином відповідач ОСОБА_3 не виконувала, у зв'язку з чим станом на 06 серпня 2015 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 22 484,75 доларів США, тому просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DND0GA00006270 від 05 листопада 2007 року у розмірі 22 484,75 доларів США, що еквівалентно 484 771 грн. 11 коп. та судові витрати.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 листопада 2007 року станом на 06 серпня 2015 року в розмірі 411 683 грн. 02 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 33 873 грн. 13 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 6 176 грн. 07 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі 9 716 грн. 44 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 просить рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DND0GA00006270 від 05 листопада 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 27 343 доларів США, з яких 22 000 доларів США на споживчий кредит під заставу нерухомості, та 5 343 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2027 року (а.с.11-14).

ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 06 серпня 2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 22 484,75 доларів США, що еквівалентно 484 771 грн. 11 коп., яка складається із: 19 094,76 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 571,11 доларів США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 286,46 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9 716 грн. 45 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 11,60 доларів США, що еквівалентно 250 грн. 10 коп. - штраф (фіксована частина), 1070,15 доларів США, що еквівалентно 23 072 грн. 43 коп. - штраф (процентна складова). З розрахунку також вбачається, що останню проплату за кредитним договором відповідачем ОСОБА_3 було здійснено - 10 грудня 2014 року в рахунок сплати процентів та останню проплату в рахунок сплати комісії - 20 січня 2015 року (а.с.4-10).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт того, що у ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «Приватбанк» існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку в частині стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором в розмірі 411 683 грн. 02 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 33 873 грн. 13 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 6 176 грн. 07 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі 9 716 грн. 44 коп.

Стосовно стягнення з відповідача на користь банку заборгованості по штрафам, слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог банку в цій частині, оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_3 в своїй заяві на сплив строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст.257 ЦК України зазначено, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_3 здійснила останню проплату в рахунок сплати процентів - 10 грудня 2014 року та останню проплату в рахунок сплати комісії - 20 січня 2015 року (а.с.4-9).

З матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою 31 серпня 2015 року, тобто в межах строку позовної давності, що має відраховуватися від дня останнього платежу відповідача (а.с.2, 3).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно, відповідно до ст.ст. 526, 536, 549, 1054 ЦК України, задовольнив частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що банк звернувся до суду з пропуском строку позовної давності є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» є неналежним позивачем по справі, оскільки відповідач ОСОБА_3 отримала 26 березня 2008 року лист-повідомлення від 05 листопада 2007 року, та яким ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив її про відступлення права вимоги кредитора за кредитними документами на користь ЗАТ «Акцент-Банк», у зв'язку з чим ОСОБА_3 було відкрито новий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому право вимоги за кредитним договором має тільки ЗАТ «Акцент-Банк», є безпідставними та належними доказами по справі не підтверджуються, оскільки в матеріалах справи відсутній договір про відступлення права вимоги, що мав бути укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ЗАТ «Акцент-Банк». Належних доказів на підтвердження того, що відповідачу було відкрито інший рахунок матеріали справи також не містять.

Надана відповідачем копія листа-повідомлення від 05 листопада 2007 року про відступлення права вимоги кредитора за кредитними документами не містить погодження сторонами та не підписана сторонами (а.с.78).

Приведені в апеляційній скаргі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтами не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги відхиленню.

Ухвалою апеляційного суду від 04 березня 2016 року з підстав, передбачених ч.1 ст.82 ЦПУ України, відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого становить 4019 грн. 40 коп., до ухвалення судового рішення у справі, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року у розмірі 4 019 грн. 40 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді