Ухвала суду № 56689947, 17.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2743/16 Справа № 199/6936/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановила:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року задоволена заява ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» ставить питання про скасування вказаної ухвали, посилаючись на її незаконність.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що рішенням Амур-Нижьодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2015 року стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27474,21 грн та судовий збір у розмірі 2935,48 грн.

ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про розстрочку виконання рішення,посилаючись на те, що її чоловік зник безвісті, а на утриманні знаходиться троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3

Суд задовольняючи заяву, виходив з того, що наявні підстави, які утруднюють виконання рішення.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ст. 217 ЦПК надання відстрочки або розстрочки виконання є можливим і при ухваленні судового рішення. Проте, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України, у п. 37 постанови № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" відповідно до статті 217 ЦПК, визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.

У свою чергу ст. 373 ЦПК закріплено положення, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили, воно є обов'язковими до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Суд першої інстанції, вирішуючи це питання, не з'ясував обставини справи, а саме чи видавався виконавчий лист та чи було відкрито виконавче провадження щодо виконання рішенням Амур-Нижьодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» суми боргу.

В матеріалах справи відсутні дані щодо видачі виконавчого листа на виконання зазначеного рішення суду.

Представник банку в апеляційному суді пояснив, що виконавче провадження щодо виконання зазначеного рішення не відкрито, виконавчий лист не видавався.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо задоволення заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду - скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2015 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ: