Рішення № 56689869, 24.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/86/16 Справа № 205/15/15 Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В.С. Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Гулієву М.І.о

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у січні 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення, в якому просив стягнути із позичальника ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2007-ПМ-80 від 09 липня 2007 року в сумі 52 987,46 доларів США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 10.10.2014 року, складає 686 187,61 грн., вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» предмет застави, а саме: автомобіль Volkswagen, модель: LT35ПE, 2003 року випуску, тип: ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля Volkswagen, модель: LT35ПE, 2003 року випуску, тип: ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2; звернути стягнення на автомобіль Volkswagen, модель: LT35ПE, 2003 року випуску, тип: ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату. Свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2007-ПМ-80, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 23 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,0% на рік на суму залишку заборгованості за користування, з кінцевим терміном повернення 09.07.2012 року. Проте, в порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_2 несвоєчасно і не у повному розмірі здійснював повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку і на умовах встановлених кредитним договором, у зв'язку із чим, станом на 10.10.2014 року має заборгованість в сумі 52 987,46 доларів США, що еквівалентно 686 187,61 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Судом встановлено, що 09 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір № 2007-ПМ-80, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в межах суми 23 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17% річних, строком користування до 09.07.2012 року (а.с.10-12).

Також, 09 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави автотранспорту № 2007-ПМ-80, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2007-ПМ-80 від 09.07.2007 року, ОСОБА_2 передав в заставу автомобіль Volkswagen, модель: LT35ПE, 2003 року випуску, тип: ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить йому на праві приватної власності (а.с.14-16,17).

Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав належним чином, про що свідчить заява на видачу готівки №1 від 09.07.2007 року (а.с.13). Але, відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 10.10.2014 року має заборгованість всього у сумі 52 987,46 доларів США, що еквівалентно 686 187,61 грн., з якої: 15 622,02 доларів США - заборгованість по кредиту; 21 683,38 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 15 682,06 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.5-6).

Про наявність заборгованості перед банком ОСОБА_2 повідомлявся повідомленням за №30.1.0.0/2-GLO від 05.09.2014 року (а.с.8).

Судом також встановлено, що у жовтні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави (а.с.51-53), в якому посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2007-ПМ-80 від 09 липня 2007 року в сумі 19 917,80 доларів США: звернути стягнення на той самий предмет застави.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року у задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд виходив з того, що позивач повторно звертається до суду щодо вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є недопустимим, а також з того, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та безпідставними.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Як видно з матеріалів справи, 27 жовтня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було відмовлено в задоволенні позовних вимог банку з зазначенням відсутності підстав для спору, так як на момент звернення з цим позовом, банком порушено проведення відповідної процедури, яка передує зверненню до суду з позовом.

Повторний позов ПАТ КБ "Приватбанк" про звернення стягнення було подано з інших підстав, в першому випадку позов було подано з підстав невиконання договірних зобов'язань, а при повторному зверненні підставою виступає невиконання письмової вимоги про усунення порушення, яка була направлена відповідачу.

Як видно, відповідач станом на 10.10.2014 року має заборгованість всього у сумі 52 987,46 доларів США, що еквівалентно 686 187,61 грн., з якої: 15 622,02 доларів США - заборгованість по кредиту; 21 683,38 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 15 682,06 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.5-6).

Крім того, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" солідарно стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 11.11.2010 року(а.с. 122-123).

Відповідно до пояснень позивача, рішення суду від 08 грудня 2010 року на даний час не виконане та перебуває на виконанні.

Вирішуючи спір, суд на вказані обставини справи та вимоги закону уваги не звернув, належним чином не дослідив рішення суду від 27 жовтня 2011 року та помилково відмовив банку у задоволенні його позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухвалення нового про задоволення позовних вимог банку.

Крім того, згідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2015 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2007-ПМ-80 від 09.07.2007 року станом на 11.11.2010 року та станом на 10.10.2014 року в сумі 52 987,46 доларів США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.10.2014 року складає 686 187,61 грн. з яких: 15 622,02 доларів США - заборгованість по кредиту; 21 683,38 доларів США - заборгованість по процентам; 15 682,06 доларів США - заборгованість по пені, вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»:

- предмет застави - автомобіль Volkswagen, модель: LT35ПЕ, рік випуску: 2003, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2;

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля Volkswagen, модель: LT35ПЕ, рік випуску: 2003, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Volkswagen, модель: LT35ПЕ, рік випуску: 2003, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: