Ухвала суду № 56688007, 24.03.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

24.03.16

Провадження № 1-КП/200/106/16

Справа № 200/10903/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

при секретарі Плевако Ю.Д.,

з участю:

прокурора Михайлова О.М.

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети ім.«Правда»АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

18 березня 2016 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобовязання, яке отримано 22 березня 2016 року.

В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_2 просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобовязання, оскільки вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як ОСОБА_3 раніше не судимий, не притягався до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є студентом, також просить врахувати стан здоровя ОСОБА_3, так як відносно нього робітниками міліції застосовувались знущання та тортури.

На цей час досудове розслідування по справі завершено, а тому підстав вважати, що ОСОБА_3 може впливати на хід досудового слідства є недоцільним, доказів того, що він може ухилитися від суду та перешкодити встановленню істини по справі, не існує. Відтак, з урахуванням особи обвинуваченого, немає підстав, що ОСОБА_3 може далі продовжити займатися злочинною діяльністю, а тому до нього може бути застосований менш суворий запобіжний захід, який і забезпечить його належну поведінку, оскільки є підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Так само зазначив, що свідок по справі мати обвинуваченого поручається за належну поведінку ОСОБА_3 та гарантує його місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також зазначив, що твердження прокурора 04.02.2016 року про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого є лише припущеннями та є неприпустимими відповідно до чинного законодавства.

На підставі викладеного, просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобовязання, що тим самим полегшить та пришвидшить судовий розгляд справи.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав своє клопотання, просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на особисте зобовязання, або на інший більш мякий запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Вважав, що заявлене прокурором клопотання є недоречним, оскільки прокурор заявив про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого під час обговорення клопотання про зміну запобіжного заходу, без подачі такого клопотання в письмовому вигляді.

Також зазначив, що підстави продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні, оскільки останній навчається, на цей час перебуває в академвідпустці, позитивно характеризується, раніше до відповідальності не притягався, заходів направлених на ухилення від суду, не приймає.

При цьому, до суду не надано даних, які б підтверджували обставини такого ухилення обвинуваченого, як купівля проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптово звільнення з роботи, розпродаж нерухомого майна, так і дії, направлені на погрозу, підкуп свідків та потерпілого.

Прокурор Михайлов О.М. заперечував проти зміни запобіжного заходу, вважав за доцільне продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строку тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики. Так, обвинувачений ОСОБА_3 може впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від суду, оскільки ніде не навчається, не працює, не одружений, не має міцних соціальних звязків, а тому може ухилитися від суду.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримала думку прокурора, вважала за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки вважає, що в нього є всі можливості переховуватись від суду, а його мати та захисник не зможуть забезпечити його належну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2, заперечував проти клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання відмовити та при цьому вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Так, статтею 331 КПК України передбачено обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді.

Частина 3 цієї статті зазначає, що до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до норм міжнародного права, чинного кримінального - процесуального законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості, який закріплений у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). Як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням в кожному конкретному випадку повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 березня 2015 року ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому судом при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків його тримання під вартою враховувались ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати розгляду справи по суті.

На цей час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України триває, проводиться перевірка заяви ОСОБА_3 та його захисника з приводу недозволених методів досудового розслідування, а тому ризик можливості переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків, не відпали, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоровя особи, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі.

Як зазначає Європейський Суд у рішенні «В. проти Швейцарії» №14379/88 від 26 січня 1993 року небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, звязки з державою, в якій його переслідували..

Так, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, не навчається, за місцем реєстрації не мешкає, не одружений, тобто міцних соціальних звязків не має.

Твердження захисту щодо позитивних характеристик обвинуваченого ОСОБА_3 як підстави для зміни запобіжного заходу, суд вважає неспроможними, оскільки надана захистом характеристика з місця навчання не неналежно оформлена, є фотокопією, при цьому даних про те, що ОСОБА_3 знаходиться в академвідпустці, суду не надано.

Доводи захисту щодо забезпечення належної поведінки зі сторони матері обвинуваченого, судом не приймаються, оскільки вона була допитана як свідок по даній справі і на цей час проживає зовсім в іншому місці, а саме: м.Павлоград, вул.Енгельса, буд.24 й забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 по зазначеній захистом адресі: м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, буд.26, не зможе.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, а також особистості та поведінки обвинуваченого, застосування більш мякого запобіжного заходу, в тому числі особистого зобовязання, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3

На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вищезазначене свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-177, 183, 194, 331 КПК України, - суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання відмовити.

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2016 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук