Ухвала суду № 56686766, 17.03.2016, Оболонський районний суд міста Києва

17.03.2016 Справа № 756/3306/13-к

№ 1-кп/756/248/16

№ 756/3306/13-к

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

суддів - Кричиної А.В.,

Васалатія К.А.,

за участю: секретаря - Возненка М.М,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12013110050001620 від 28.01.2013 року за обвинувальним актом щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, не маючого реєстрації на території України, такого, що тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Котлярова В.В.,

захисника - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

потерпілих - ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

У провадженні колегії суддів Оболонського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, яке надійшло до суду 15.01.2016 року з раніше застосованим до обвинуваченого запобіжним заходом у виді тримання під вартою. На даний час судове провадження ще не завершене.

Відповідно до ухвали підготовчого судового засідання від 20.01.2016 року тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою було продовжено до 21 березня 2016 року.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Проте, у судовому засіданні 16.03.2016 року прокурор заявив усне клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, враховуючи наявність обґрунтованих підозри та обвинувачення, висунутих цій особі, тяжкість інкримінованих особі кримінальних правопорушень та наявність у кримінальному провадженні ризиків, які дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, як особа, яка не має в Україні зареєстрованого постійного місця проживання та будь-яких соціальних зв`язків.

Захисник просив клопотання прокурора залишити без задоволення, як таке, яке не відповідає вимогам глави 18 КПК України та не вмотивоване і безпідставне.

Захисник, навпаки, у порядку передбаченому главою 18 КПК України звернувся до суду з письмовим клопотанням про скасування застосованого до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тривалістю перебування під вартою ОСОБА_2 та детальним аналізом діючого кримінального процесуального законодавства України і практики Європейського Суду з прав людини (всього на 19 аркушах), стверджуючи про відсутність будь-яких ризиків у кримінальному провадженні, із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Представник потерпілої та обоє потерпілих підтримали клопотання прокурора та навели свої заперечення проти клопотання захисника.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просить залишити без задоволення клопотання прокурора.

Прокурор вважає клопотання захисника безпідставним та просить його відхилити, наполягаючи на тому, що для забезпечення завершення судового провадження слід продовжити обвинуваченому тримання його під вартою.

Вислухавши сторони кримінального провадження, потерпілих та представника потерпілої, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено на 60 днів. Строк дії вказаної ухвали закінчується 21 березня 2016 року.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, частинами 1 та 2 ст. 331 КПК України дійсно передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, при чому вирішення таких питань судом має відбуватися в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а відповідно і на підставі письмового клопотання, яке має відповідати вимогам ст. 184 КПК України.

Наразі ж у судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про не про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу, а про вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, що відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України взагалі не вимагає будь-якого клопотання.

У даному випадку суд відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України (яка міститься в главі 18 КПК) зобов'язаний розглянути питання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Захисник же, який ставить питання про скасування запобіжного заходу, у чіткій відповідності до правил ч.ч. 1-2 ст. 331 КПК України подав письмове клопотання та на його обґрунтування додав до нього копії своїх трьох адвокатських запитів та копії двох відповідей на них, наданих Київським СІЗО.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, колегія суддів виходить з правил ст. 183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та враховує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, та у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

З пояснень потерпілих та представника потерпілої відомо, що ОСОБА_2 у період з 5 по 17 листопада 2011 року перебував у розшуку, у зв`язку з чим зупинялося досудове розслідування у кримінальному провадженні. Вказані обставини не спростовані захисником та обвинуваченим, а навпаки підтверджуються реєстром матеріалів досудового розслідування. У сукупності з відомостями про те, що ОСОБА_2 не має в Україні житла, майна, реєстрації, роботи та будь-яких соціальних зв`язків (принаймні суду таких відомостей не надано), а зі слів обвинуваченого його дружина та сім`я проживає у м. Бонн в Німеччині, то існування у кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроби переховуватися від суду, є реальним і не може бути проігнороване судом.

Зазначеному ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе запобігти жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, тим більше що жоден із них, більш м`яких запобіжних заходів, і не може бути застосованим до ОСОБА_2 через невизначеність та невідомість обставин його перебування в Україні без житла, без офіційних джерел доходів, без зареєстрованого місця проживання чи перебування, без визначеного роду занять та виду діяльності.

Вищевикладені дані про особу обвинуваченого, з врахуванням ступеню тяжкості інкримінованих йому злочинів, його віку та стану його здоров'я, який не перешкоджає перебувати особі під вартою, сімейного стану, повідомленого зі слів, з врахуванням реального існування у кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, тим самим задовольнивши клопотання прокурора та відхиливши клопотання захисника.

На думку колегії суддів, детальний та глибокий аналіз судової практики Європейського суду з прав людини, наведений захисником у своєму клопотанні, не може переважити вищевикладені обставини та ризики у кримінальному провадженні, а тому не дає змоги колегії суддів погодитися з захисником та скасувати запобіжний захід.

На думку колегії суддів, захисник теж не вбачає за можливе застосувати до обвинуваченого інший, більш м`який запобіжний захід, із передбачених ч. 1 ст. 176 ПК України, оскільки звернувся з клопотанням саме про скасування запобіжного заходу, а не про його заміну.

Суд не вбачає достатніх підстав для скасування раніше обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу та залишити кримінальне провадження за інкримінованими особі тяжким і особливо тяжким злочинами - без заходів забезпечення взагалі.

Про заміну ж обвинуваченому раніше застосованого до нього запобіжного заходу ніхто зі сторін кримінального провадження не просить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 177, 183-184, 199, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора про продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Львова, строк тримання під вартою до 16 травня 2016 року включно, що не перевищує двох місяців відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України.

Клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.П. Шестаковська Кричина А.В. Васалатій К.А.