Вирок № 56686654, 24.03.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/233/16

Справа№754/16709/15-к

Вирок

Іменем України

24 березня 2016 року

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

секретар - Опішняк М.П.,

з участю прокурора Кулікової А.Ю.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015100030012642 за ч.2 ст.185 КК України відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого :

(1)27.07.2010 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15 і ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік згідно ст.75 КК України,

(2)05.08.2011 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений з колонії 16.04.2013 року умовно-достроково на 2 місяці 28 днів,

(3)14.12.2015 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ :

21 жовтня 2015 року біля 15 годин в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і повторно таємно викрав з картонної коробки належну його племінниці ОСОБА_4 золоту каблучку, за яку в ломбарді отримав 754 гривні.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.185 КК України і полягає в повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

В суді ОСОБА_3 вину визнав повністю, фактичні обставини справи, вартість викраденого майна, кваліфікацію злочину не оспорював і показав, що 21 жовтня 2015 року біля 15 годин в квартирі АДРЕСА_1 він скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і внаслідок матеріальної скрути викрав з картонної коробки належну його племінниці ОСОБА_4 золоту каблучку, здав її в ломбард за своїм паспортом і отримав 754 гривні, які витратив на власні потреби.

За відсутності заперечень учасників судового провадження суд згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи з огляду на наступне :

ці обставини ніким не оспорюються,

обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють ці обставини,

суд не має сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження,

суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і ОСОБА_3 у його вчиненні винен.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує обставини і тяжкість злочину, минуле обвинуваченого і його попередні судимості, відсутність тяжких наслідків від злочину, рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину, щире каяття як пом'якшуючу покарання обставину, задовільну характеристику за місцем проживання, і призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк необхідної достатності для попередження нових злочинів і для виправлення в умовах ізоляції від суспільства.

ОСОБА_3 був засуджений 14.12.2015 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, цей вирок набрав законної сили 24.02.2016 року і ОСОБА_3 відбуває за ним покарання з 14.12.2015 року.

Цим вироком у строк покарання ОСОБА_3 зараховано тримання під вартою в ІТТ в період з 04.09.2015 року по 07.09.2015 року.

Після постановлення цього вироку встановлено, що ОСОБА_3 винен також в іншому злочині, вчиненому 21.10.2015 року, тобто, до постановлення вироку від 14.12.2015 року.

За викладених обставин суд згідно ч.4 ст.70 КК України призначає ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.1 ст.70 КК України.

За даним кримінальним провадженням ОСОБА_3 перебуває під вартою з 22.10.2015 року.

Згідно ч.5 ст.72 КК України до строку позбавлення волі ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з часу затримання 22.10.2015 року до моменту постановлення вироку 24.03.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

За цими ж правилами до строку позбавлення волі ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк тримання під вартою в ІТТ з 04.09.2015 року по 07.09.2015 року за попереднім вироком.

Наступне зарахування за цими правилами після 24.03.2016 року строку попререднього ув'язнення до набрання вироком законної сили здійснюється місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого буде виконуватись вирок, або апеляційним судом в разі оскарження вироку та постановлення нового чи залишення вироку без змін, або у випадку його зміни.

З реєстру матеріалів досудового розслідування і наданих прокурором документів не вбачається потреба скасування заходів забезпечення кримінального провадження, вирішення долі речових доказів і відшкодування процесуальних витрат.

При вирішенні цивільного позову ЗТ "Скарбниця" про стягнення з ОСОБА_3 856 гривень 92 копійок, які складаються з фінансового кредиту в розмірі 754 гривні і коштів за користування кредитом в розмірі 102 гривні 92 копійки, суд виходить з наступного.

Прилучена до обвинувального акта позовна заява адресована не суду, а слідчому.

Місцезнаходження відповідвача в позовній заяві не має поштового індексу і не відповідає місцю фактичного перебування відповідача, який знаходиться в СІЗО.

Позивач просить долучити позовну заяву до матеріалів кримінального провадження і з ними направити її до суду і не просить стягнути гроші з ОСОБА_3

Позовна заява не має дати її подання.

Викладені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.119 ЦПК України.

Представник цивільного позивача в суд не з'явився.

Згідно ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим для позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

В законі немає винятків щодо форми і змісту позовної заяви у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України невідповідність позовної заяви вимогам закону тягне залишення її без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України.

Правилами КПК України не передбачена окрема процедура залишення без руху позовної заяви з наданням позивачу строку для усунення недоліків при невідповідності змісту позовної заяви вимогам закону.

В зв'язку з тим, що суд ухвалює вирок відносно ОСОБА_3 і призначає йому прокарання за вчинений злочин, суд керується ч.5 ст.128 КПК України, за якою в разі неврегульованості КПК України процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, можливо застосувати норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку при ухваленні вироку необхідно застосувати ст.121 ЦПК України і залишити цивільний позов без руху без надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

В такому випадку позивач отримує можливість протягом зручного для себе часу усунути недоліки позовної заяви і звернутись до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки згідно ч.1 ст.128 КПК України пред'явити цивільний позов до обвинуваченого має право особа, якій завдано шкоди кримінальним правопорушенням, а ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, яким шкоду завдано не позивачу, а потерпілій ОСОБА_4

Таке рішення за цивільним позовом у даному кримінальному провадженні не буде суперечити засадам кримінального судочинства і обмежувати права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

За цим вироком і за вироком від 14.12.2015 року Деснянського районного суду м.Києва за ч.2 ст.186 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 22.10.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України до строку позбавлення волі ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі :

з часу затримання у даному кримінальному провадженні 22.10.2015 року до моменту постановлення вироку 24.03.2016 року включно,

тримання під вартою в ІТТ з 04.09.2015 року по 07.09.2015 року включно за попереднім вироком.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Цивільний позов ЗТ "Скарбниця" про стягнення з ОСОБА_3 856 гривень 92 копійок залишити без руху.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня проголошення вироку, особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту отримання копії вироку, особою, яка не викликалась в суд - протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий :