Ухвала суду № 56686165, 22.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/349/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 Скляренко В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І.суддівЮвшина В. І. , Пономаренка В. В. при секретаріГончар Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», публічного акціонерного товариства «Дельта - Банк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію акціонерного товариства «Дельта - Банк» - Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: ОСОБА_8 про визнання зобов'язань майнової поруки (іпотеки) припиненими та виключення записів з державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Дельта - Банк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта - Банк» - Кадирова В.В. про визнання зобов'язань майнової поруки (іпотеки) припиненими та виключення записів з державної реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 26.12.2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 11277954000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_8 кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту 36750 дол. США, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника на строк користування кредитом з 26.12.2007 року по 25.12.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 13,9% річних, а позичальник взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у встановлені кредитним договором строки (до 20-го числа кожного місяця строку кредитування).

26.12.2007 року, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6, від імені якої по нотаріально посвідченій довіреності діяла ОСОБА_9, був укладений договір іпотеки № 74316, відповідно до умов якого ОСОБА_6 передала в іпотеку ПАТ «Укрсиббанк» нерухоме майно, а саме належну їй на праві приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» був укладений договір про відступлення права вимоги за зобов'язанням, яке виникло на підставі кредитного договору №11277954000 від 26.12.2007 року. Укладенням вказаного договору фактично було змінено кредитора на ПАТ «Дельта-Банк».

02.03.2015 року, на підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта-Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення нової уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта-Банк» призначено Кадирова В.В.

Зазначає, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.12.2011 року задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_8, ОСОБА_6, стягнуто достроково з ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором №11277954000 від 26.12.2007 року в розмірі 41374,10 дол. США, неустойку в розмірі 500 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, шляхом продажу з прилюдних торгів через органи ДВС.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 27.04.2012 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.12.2011 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсибанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6 відмолено.

В травні 2015 року ОСОБА_6 мала намір оформити договір дарування квартири, однак їй було відмовлено з тих підстав, що квартира до даного часу перебуває під арештом, тобто інформація про квартиру внесена в Єдиний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державний реєстр іпотек.

Просила визнати припиненими зобов'язання майнової поруки по договору іпотеки № 74316 від 26.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_9.(за довіреністю ОСОБА_6) та ПАТ «Укрсиббанк», виключити з Державного реєстру іпотек запис № 6320011, вчинений в зв'язку з укладенням між ОСОБА_6 та ПАТ «Укрсиббанк» договору іпотеки № 74316 від 26.12.2007 року двокімнатної квартири АДРЕСА_1, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис, вчинений в зв'язку з укладенням 26.12.2007 року договору іпотеки № 74316.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 11277954000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту 36750 дол. США, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника на строк користування кредитом з 26.12.2007 року по 25.12.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 13,9% річних, а позичальник взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у встановлені кредитним договором строки до 20-ого числа кожного місяця строку кредитування.

26.12.2007 року в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6, від імені якої по нотаріально посвідченій довіреності діяла ОСОБА_9, був укладений договір іпотеки № 74316, відповідно до умов якого ОСОБА_6 передала в іпотеку ПАТ «Укрсиббанк» нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

30.01.2009 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_8 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору від 26.12.2007 року, якою змінено схему погашення кредиту і визначено його повернення та сплату за кредит шляхом щомісячної сплати ОСОБА_8 платежів в сумі 421,76 дол. США до 18-го числа кожного календарного місяця строку кредитування.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» був укладений договір про відступлення права вимоги за зобов'язанням, яке виникло на підставі кредитного договору №11277954000 від 26.12.2007 року. Даним договором змінено кредитора у зобов'язаннях, що виникли з кредитного договору №11277954000 від 26.12.2007 року, новим кредитором став ПАТ «Дельта-Банк».

02.03.2015 року, на підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта-Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення нової уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - ОСОБА_10.

Ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, а саме п. 5 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з якого вбачається, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем.

Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Ч. 2 ст. 19 Закону України «Про іпотеку» визначено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Таким чином за змістом вказаного положення закону невнесення змін до договору іпотеки при збільшенні основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням має наслідком лише відсутність пріоритету вимоги в частині збільшеного основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням і не може бути підставою для припинення зобов»язань, що виникають з договору іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що іпотекодавець та іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорам. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути замінено відповідно до умов вищевказаних договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставні.

Керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Головуючий :

Судді :