Вирок № 56686110, 24.03.2016, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

. Справа № 709/2548/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Цибри Н.В.

за участі секретаря Петраш Т.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай кримінальне провадження №42015250000000272 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ревбинці Чорнобаївського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого міліціонером взводу №3 роти №4 полку патрульної служби міліції особливого призначення "Дніпро-1", раніше судимого Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.190 К України до штрафу в розмірі 850 грн.;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.389 КК України,

за участю сторони обвинувачення прокурора Якушиної О.В.,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 ухилявся від сплати штрафу, будучи особою, засудженою до цього виду покарання.

Так, за вироком Чорнобаївського рйонного суду від 23 листопада 2012 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_1, будучи ознайомленим з порядком та умовами виконання покарання під час судового засідання 23 листопада 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та мотивів явної неповаги до правосуддя в Україні, з метою ухилення від виконання покарання, призначеного судом, не бажаючи виплачувати встановлену судом суму штрафу, в порушенням вимог ч.1 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до якої засуджений зобов"язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу, маючи джерела прибутку та реальну можливість його сплатити, не бажаючи виконувати вирок суду, перебуваючи АДРЕСА_1 та у інших місцях в зв"язку зі зміною постійного місця проживання, умисно ухилявся з 09 грудня 2012 року до 10 серпня 2015 року, тобто упродовж двох років і семи місяців від сплати штрафу та не перераховував зазначену суму в дохід держави.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.389 КК України як ухилення від сплати штрафу особою, засудженою до цього виду покарання.

В ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в пред"явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що штраф ним був сплачений у кінці грудня 2012 року відділенні банку "Київська Русь"; квитанцію про сплату штрафу він передав батькові, щоб заніс до суду. Через хворобу батько квитанцію в суд не передав і про цю обставину він дізнався в серпні 2015 році і повторно сплатив штраф, квитанцію подав до суду. Він не ухилявся від виконання вироку суду, так як вважав штраф сплаченим, про те, що його розшукують - йому було невідомо.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

- показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що він був головуючим у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України і ним винесений вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23.11.2012 та засуджено останнього до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. При цьому суддя роз'яснив ОСОБА_1 порядок та строки сплати штрафу, наслідки його несплати у встановлений законом строк, однак засуджений штраф не сплатив. У подальшому ним вживалися заходи до встановлення місця знаходження ОСОБА_1 для вирішення питання заміни міри покарання, виносилася постанова, яку було направлено до органів внутрішніх справ для виконання. Однак встановити місцезнаходження засудженого не видалося за можливе, про що працівники міліції зібрали відповідні матеріали та повідомили суд. Штраф ОСОБА_1 сплатив лише в серпні 2015 року, про що надав суду квитанцію;

- показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що вони працювали на оперативних посадах в Чорнобаївському PB і виконували постанову Чорнобаївського районного суду від 22.01.2013 щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 у зв'язку з ухиленням від сплати штрафу за вироком суду, однак встановити його місце перебування їм не вдалося;

- даними листа ГУ ДФС у Черкаській області № 310/23-00-11-032 дск від 08.09.2015 року , згідно якого вбачається, що офіційну заробітну плату ОСОБА_1 почав отримувати з липня 2014 року після працевлаштування у військовій частині А-3027 Національної Гвардії України, а у подальшому і в ГУМВС України в Дніпропетровській області;

а.с.16-17

- даними листа Черкаського обласного центру занятості № 12/06-4421 від 08.09.2015 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у центрі зайнятості з січня по квітень 2012 року та отримував відповідну допомогу. Був знятий у зв'язку з відмовою від послуг центра зайнятості;

а.с.19

- даними листа відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції № 5791 від 14.09.2015 року, в якому зазначено, що порядок виконання покарання у виді штрафу по кримінальним провадженням регулюється ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України;

а.с.21

- даними листа управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Черкаській області № 6 /1897 від 17.09.2015 року, згідно якого надано інформацію про причину надання довідки про відсутність у ОСОБА_1 судимості;

а.с.25-26

- даними листа головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України № 0.64-14286/0/15-15 від 21.09.2015 року, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 подорожував за кордон до Російської Федерації, перетнув останній раз державний кордон України літаком 23.07.2013 року;

а.с.139

- даними постанови про притягнення як обвинуваченого від 11 серпня 2012 року за ч.1 ст.190 КК України ;

а.с. 65;

- даними обвинувального висновку по кримінальній справі № 2101200085 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України;

а.с. 87-95

- даними протоколу судового засідання по справі № 1/2322/172/12 від 23 листопада 2012 року ;

а.с. 102-103

- даними вироку Чорнобаївського районного суду по справі № 1/2333/172/12 від 23.11.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.;

а.с. 30-31

- даними супровідного листа № 1/2322/172/12/25889/1212-Вих від 13.12.2012 року, яким копію вироку щодо ОСОБА_1 направлено обвинуваченому для відому;

а.с. 32

- даними постанови судді Чорнобаївського районного суду Калашника С.І. по справі № 1/2322/172/12 від 22.01.2013 року, якою встановлено, що після набрання законної сили вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23.11.2012 року, яким ОСОБА_1 засуджено до сплати штрафу в розмірі 850 грн., останній у встановлені строки штраф не сплатив, на виклики до суду для заміни покарання не являється, зі слів дружини з'ясовано, що засуджений перебуває за межами України, у зв'язку з чим територіальному органу внутрішніх справ доручено встановити його місцезнаходження та доставити в суд для вирішення питання про заміну покарання;

а.с. 35

- даними повідомлення учасникам процесу по кримінальній справі № 2322/3525/12 за № 2322/3525/12/1184/13-Вих від 11.02.2013 року, яким постанова суду від 22.01.2013 року направлена в Чорнобаївський РВ УМВС для виконання ;

а.с. 33

- даними супровідного листа № 1378 від 28.02.2013 року, яким судді Чорнобаївського районного суду Калашнику С.І. направлені матеріали виконаного доручення з додатками;

а.с. 107

- даними рапорту старшого оперуповноваженого СКР Чорнобаївського РВ УМВС ОСОБА_4 від 28.02.2013 року, відповідно до якого встановлено, що останній на виконання доручення суду допитав родичів ОСОБА_1, однак встановити його місцезнаходження не видалося можливим;

а.с. 114;

- даними рапорту помічника ДІМ СДІМ Чорнобаївського РВ УМВС ОСОБА_5 від 27.02.2013 року, згідно якого вбачається, що місце перебування ОСОБА_1 встановити не видалося можливим;

а.с.116;

- даними повідомлення по кримінальній справі № 4347/14-Вих/ 1/2322/172/12 від 22.04.2014 року, направленого суддею Чорнобаївського районного суду Калашником С.І. засудженому ОСОБА_1 В черговий раз суддя вказує, що станом на квітень місяць 2013 року ОСОБА_1 не сплатив штраф за вироком суду від 23.11.2012 року, хоча сам особисто просив призначити йому покарання саме у виді штрафу. Також зазначено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються елементи ухилення від сплати штрафу та роз'яснено, що у відповідності до ст. 27 КВК України у разі ухилення засудженим від сплати штрафу, він притягується до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України. Суддя просить терміново до 20.05.2014 року сплатити штраф в розмірі 850 грн. на рахунок 31110106700501, відкритий в УДКСУ у Чорнобаївському районі Черкаської області, код одержувача - 36782468, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО банку - 854018 та надати головуючому оригінал квитанції про сплату штрафу;

а.с. 115

- даними листа Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області № 05-12/176-796 від 05.02.2016, відповідно до якого встановлено, що кошти в сумі 850 грн. від ОСОБА_1 за період з 01.12.2012 року по 01.02.2013 року по коду платежу 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» на рахунок 31110106700501, відкритий в УДКСУ у Чорнобаївському районі Черкаської області, код одержувача - 36782468, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО банку - 854018 - не надходили.

- даними квитанції № 6 / КЗ від 10.08.2015 року, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 10.08.2015 року заплатив штраф в розмірі 850 грн. за вироком суду;

а.с. 38.

- даними протоколу огляду документів від 07.09.2015 року, згідно якого вбачається, що слідчий Забой О.В. оглянув матеріали кримінального провадження № 12015250000000116 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та виготовив відповідні копії документів, які приєднані до протоколу;

а.с. 39-40

Суд, оцінюючи зібрані та досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності, відповідно до ст.94 КПК України, вважає їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 - матері обвинуваченого - в судовому засіданні про те, що штраф її сином був сплачений і квитанція була передана батькові ОСОБА_7 і в подальшому втрачена. Показання свідка ОСОБА_6 спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, так як під час з"ясування працівниками Чорнобаївського РВ УМВС місця перебування засудженого ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №1/2322/172/12 свідок ОСОБА_6 25 лютого 2013 року пояснила, що місце знаходження сина їй невідомо, він з ними не спілкується. При цьому про сплату ним штрафу свідок не вказала, незважаючи на те, що сина розшукували в зв"язку з несплатою штрафу за вироком суду.

Суд вважає, що клопотання сторони захисту про визнання недопустимими письмових доказів - протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 25 лютого 2013 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 26 лютого 2013 року в зв"язку з тим, що були складені неуповноваженою особою не підлягає до задоволення, так як зазначені письмові докази в кримінальному провадженні №42015250000000272 добуті слідчим в межах чинного кримінального процесуального законодавства , досліджені судом і оцінені в сукупності з іншими доказами.

Обставини, повідомлені стороною захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_1 сплатив штраф за вироком суду від 23 листопада 2012 року в кінці грудня 2012 року у Чорнобаївському відділенні ПАТ "Банк "Київська Русь", втратив квитанцію про сплату штрафу і отримати її копію неможливо через ліквідацію банку суд вважає недоведеними і спрямованими на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти правосуддя.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню. При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної вдповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем проходження служби, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом"якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі .

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд,

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненому злочині, передбаченому ч.1 ст.389 КК України, і призначити покарання за цією статтею один рік обмеження волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення нагляду з обов"язковим залученням засудженого до праці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів через районний суд.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку

Суддя Чорнобаївського

районного суду Н. В. Цибра