Рішення № 56685927, 29.02.2016, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/715/15-ц

29.02.2016Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.

за участі представників: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 господарства «Джерело Г» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 господарства «Зернятко Плюс» та ОСОБА_5 служби Тальнівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, третя особа на стороні позивача - Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області, третя особа на стороні відповідача Держземагентство у Тальнівському районі Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договорів оренди та суборенди недійсними, зобовязання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договорів оренди та суборенди недійсними та зобовязання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фермерське господарство «Зернятко Плюс» чинить перешкоди позивачеві у користуванні ним земельною ділянкою, яку позивач отримав в користування на підставі договору оренди землі від 07.02.2011 №98; 26.10.2011 між Тальнівською РДА та ФГ "Джерело-Г" укладено додаткову угоду №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98, якою поновлено дію договору оренди землі від 07.02.2011 №98 терміном з 01.09.2011 по 31.08.2016.

Фермерське господарство "Джерело-Г" зазначає, що на підставі вищевказаного договору користувалося земельною ділянкою до теперішнього часу за призначенням. 20.04.2015 близько 02:00 год. частина даної земельної ділянки була оброблена сільськогосподарською технікою без попередження позивача. В подальшому позивачу стало відомо, що 04.02.2014 до Головного управління Держземагенства у Черкаській області надійшла від громадянина ОСОБА_4 заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 46,3459 га. в оренду для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Відповідно до наданих документів Головне управління Держземагенства у Черкаській області наказом від 07.02.2014 №ЧК/7124085800:01:001/00002054 надало ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 46,3459 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Лісівської сільської ради. Виготовлений вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 44,3463 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Лісівської сільської ради затверджено Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 16.06.2014 №23-1546/14-14-СГ, який погоджено висновком Відділу Держземагенства у Тальнівському районі від 04.06.2014 №1558.

В подальшому, як дізнався позивач, 16.06.2014 був укладений договір оренди землі між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_4 терміном на 20 років, який було зареєстровано 04.11.2014 за №7567213 ОСОБА_5 службою Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області. 05.11.2014 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки площею 44,3463 га. кадастровий номер 7124085800:01:001:0894 за вищевказаним договором. ОСОБА_4 передав дану земельну ділянку в суборенду ОСОБА_3 господарству "Зернятко плюс" за договором суборенди від 05.11.2014 терміном на 20 років.

Позивач вважає, що він є належним і законним користувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 07.02.2011№98 та додаткової угоди до нього від 26.10.2011 №663, укладеної між Тальнівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 господарством "Джерело-Г", натомість, договір від 16.06.2014 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894, укладений між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_4 і договір суборенди цієї ж земельної ділянки від 05.11.2014, укладений між ОСОБА_4 і ТОВ «Зернятко плюс» укладені з порушенням вимог земельного законодавства, створюють перешкоди позивачу, як належному землекористувачу у реалізації його права орендаря, укладені з метою отримати землю в обхід встановленого земельним законодавством порядку без проведення конкурсних торгів.

Посилаючись на вищевикладені підстави, позивач просить: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, укладений 16.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_4, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 службою Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області 04.11.2014; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га. укладений 05.11.2014 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 господарством "Зернятко плюс", який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області 05.11.2014; зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 44,3463 га з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 шляхом повернення її державі, а Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області прийняти за актом приймання-передачі вище зазначену земельну ділянку.

Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в судове засідання не зявився, до початку судового розгляду подав заяву про те, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, оскільки усі рішення субєкта владних повноважень були прийняті на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, так, як регламентовано ст. 19 Конституції України та просив суд слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на підстави викладені в запереченні проти позову від 05.08.2015, зокрема, з тих підстав, що у позивача відсутнє право використання спірної земельної ділянки, оскільки додаткова угода №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98, якою поновлено дію договору оренди землі від 07.02.2011 №98 терміном з 01.09.2011 по 31.08.2016 не була зареєстрована всупереч вимогам ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання додаткової угоди), отже є неукладеною і не породжує права позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_3 господарства «Зернятко Плюс», ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 служби Тальнівського районного управління юстиції до судового засідання не зявився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники третіх осіб до судового засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, відповідно до уточнених позовних вимог, предметом даного спору є усунення перешкод в користуванні позивачем, як орендарем за договором оренди землі від 07.02.2011 №98 та додатковою угодою до нього від 26.10.2011 №663, укладеною між Тальнівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 господарством "Джерело-Г", земельною ділянкою з кадастровим номером: 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га, розташованою за межами населеного пункту, в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області шляхом визнання недійсними договору оренди від 16.06.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_4 та договору суборенди цієї ж земельної ділянки, укладеного 05.11.2014 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 господарством «Зернятко плюс» та зобовязання ОСОБА_4 повернути спірну земельну ділянку державі. При цьому позивач вважає себе належним землекористувачем, натомість, спірні договори укладені всупереч вимогам чинного законодавства і перешкоджають позивачеві у реалізації його прав орендаря.

Під час розгляду справи встановлено, що, відповідно до додаткової угоди №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98, укладеної 26.10.2011 між Тальнівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_7 та ОСОБА_3 господарства "Джерело-Г" в особі голови ОСОБА_8, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 78,6699 га. в тому числі: із земель резервного фонду площею - 60,6557 га із земель державного земельного запасу площею - 18,0142 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту в адмінмежах Лісівської сільської ради. Кадастровий номер даної земельної ділянки в договорі не зазначений та в матеріалах справи відсутній.

Зі змісту п. 41 вищевказаного договору вбачається, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Позивач фактично використовував спірну земельну ділянку протягом 2011-2015 років, що ні ким з сторін та осіб, які брали участь у справі, не заперечувалось.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.03.2015 №35492270, від 20.03.2015 №35214406, від 20.03.2015 №35211697, від 20.03.2015 №35207944, від 20.03.2015 №35198469, від 20.03.2015 №35216185, від 20.03.2015 №35202120, від 20.03.2015 №35209376, від 20.03.2015 №35217174, від 20.03.2015 №35205592, Фермерське господарство "Джерело-Г" є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами відповідно: 7124085800:01:001:0895, 7124085800:01:001:0887, 7124085800:01:001:0888, 7124085800:01:001:0889, 7124085800:01:001:0892, 7124085800:01:001:0886, 7124085800:01:001:0893, 7124085800:01:001:0891, 7124085800:01:001:0885, 7124085800:01:001:0890.

Відповідно до договору оренди землі від 16.06.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та громадянином України ОСОБА_4, в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га. розташовану за межами населеного пункту, в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Строк договору - 20 років.

Відповідно до ОСОБА_2 приймання-передачі від 05.11.2014, який є додатком до вищевказаного договору, Головне управління Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) передало, а ОСОБА_4 (орендар) прийняв земельну ділянку, що є предметом вищевказаного договору.

Зі змісту ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2014 №29009228 вбачається, що право оренди ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га., що виникло на підставі договору оренди землі від 16.06.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_4, зареєстровано 04.11.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 7567213.

Пунктом 30 зазначеного договору, зокрема, передбачено право орендаря передати земельну ділянку в суборенду без отримання попередньої згоди орендаря.

05.11.2014 між ОСОБА_4 (орендар) та ОСОБА_3 господарством "Зернятко плюс" укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,3463 га. з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 терміном на 20 років.

Відповідно до ОСОБА_2 приймання-передачі від 06.11.2014, який є додатком до вищевказаного договору суборенди, громадянин ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності №5202 від 09.09.2014 (орендар) передав, а Фермерське господарство "Зернятко плюс" (суборендар) прийняло земельну ділянку, що є предметом вищевказаного договору.

Зі змісту ОСОБА_9 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.11.2014 №29024625 вбачається, що право суборенди ОСОБА_3 господарства "Зернятко плюс" на земельну ділянку з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га., що виникло на підставі договору суборенди землі від 05.11.2014, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 господарством "Зернятко плюс", зареєстровано 05.11.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 7571112.

Відповідно до положень ст.ст. 15,17 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Обєкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу статей 210, 640 Цивільного кодексу України, вбачається, що у випадках, коли законом встановлено державну реєстрацію правочинів, такі правочини вважаються вчиненими саме з моменту державної реєстрації. Якщо правочини здійснені у формі письмового договору, який підлягає державній реєстрації, то такий договір є укладеним з моменту його державної реєстрації. Перелік органів та порядок реєстрації встановлюється законом.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання додаткової угоди від 26.10.2011 №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин щодо оренди землі ОСОБА_4 на підставі додаткової угоди №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98, тобто, на 26.10.2011), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому аналогічний припис наявний і в тексті самої додаткової угоди, згідно з яким передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» шляхом подачі пакету документів для державної реєстрації договору оренди землі, формування та зберігання реєстраційної справи пункт 18), договір набуває чинності після його державної реєстрації (пункт 41).

Зі змісту ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право оренди земельної ділянки підлягає обовязковій державній реєстрації.

З матеріалів справи, зокрема, з ОСОБА_9 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2014 №29009228, вбачається,що право оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 71240858800:01:001:0894, що є предметом цього позову, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 7567213 від 04.11.2014 за субєктом речового права ОСОБА_4 (а.с. 40), а, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.11.2014 №29024625, право оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 71240858800:01:001:0894, що є предметом цього позову, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 7571112 за суборендарем-ФГ «ЗЕРНЯТКО ПЛЮС».

Як було встановлено під час розгляду справи, додаткова угода від 26.10.2011 №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98 не була зареєстрована належним чином у встановленому законом порядку, відповідні докази такої реєстрації відсутні, про що свідчить, зокрема, відсутність відповідної відмітки про дату такої реєстрації в тексті самої додаткової угоди (а.с. 16, зворотний бік). Оскільки будь які докази на підтвердження такої реєстрації відсутні, суд дійшов висновку про те, що додаткова угода між ФГ «Джерело-Г» та Тальнівською районною державною адміністрацією №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98є неукладеною, а отже, не може бути підставою виникненнябудь-яких прав та обов'язків ФГ «Джерело-Г»щодо використання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, може власник земельної ділянки або землекористувач.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Вказаною нормою передбачено, що однією з особливостей такого позову (негаторного позову) є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, як-то шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності, як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Також, особа, яка не є стороною угоди, може звернутися до суду з позовом про визнання такої угоди недійсною лише за умови, що ця угода порушує або оскаржує її законні права та охоронювані законом інтереси.

У даному випадку, існування спірних договорів жодним чином не порушує права позивача. Такий висновок можна зробити з огляду на наступне.

Позивач посилається на наявність у нього права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га. на підставі додаткової угоди №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98 при цьому доказів про державну реєстрацію цих прав позивачем суду не надано. З матеріалів справи та зі змісту позовної заяви та уточнених позовних вимог не можливо встановити, що додаткова угода №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98 пройшла державну реєстрацію. Запис про те, що договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області та про те, що у Державному реєстрі земель вчинено запис про реєстрацію, в додаткові угоді №663 відсутній.

Отже договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення зазначених відносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення зазначених відносин) зазначається, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як зазначається в Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 N 9 згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Таким чином, додаткова угода від 26.10.2011 №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98 укладена між Тальнівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_7 та ОСОБА_3 господарства "Джерело-Г" в особі голови ОСОБА_8 є неукладеною, а отже не може бути підставою виникнення будь-яких прав та обовязків.

Крім того, в позовній заяві та в додатковій угоді від 26.10.2011 №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98 відсутній кадастровий номер зазначеної земельної ділянки, що виключає можливість дійти переконливого висновку та встановити, чи є обєктом цієї угоди саме спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку кадастровий номер не змінюється (пункт 29 Постанови КМУ від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»).

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка передана громадянину ОСОБА_4 має визначений кадастровий номер, а саме: 7124085800:01:001:0894 та визначену площу 44,3463 га.

Зважаючи на відсутність будь-яких обставин, які вказували б на наявність у ОСОБА_3 господарства "Джерело-Г" на момент виникнення спору будь-яких прав на земельну ділянку, що була надана в оренду громадянину ОСОБА_4 та ФГ «ЗЕРНЯТКО ПЛЮС» за спірним договором оренди та суборенди, відповідно, суд вважає твердження позивача про порушення його права на користування спірною земельною ділянкою необґрунтованим та таким, що залишилося недоведеним.

Натомість, спірні договір оренди землі від 16.06.2014 року та договір суборенди землі від 05.11.2014 були укладені у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Пунктом 30 договору оренди землі від 16.06.2014 передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду без отримання попередньої згоди орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 16.06.2014 укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та громадянином України ОСОБА_4, а також договір суборенди землі від 05.11.2014 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 господарством "Зернятко плюс" укладені з додержанням сторонами вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог чинного законодавства України. Право оренди земельної ділянки ОСОБА_4, що виникає за даним договором, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстровано ОСОБА_5 службою Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.11.2014, строком до 16.06.2034, з правом передачі в піднайм (суборенду), а тому, керуючись положеннями постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, суд приходить до висновку, що підстави, встановлені законом для визнання договору оренди землі від 16.06.2014 укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та громадянином України ОСОБА_4 та договору суборенди землі від 05.11.2014 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 господарством "Зернятко плюс" недійсними, відсутні.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що на момент звернення з позовом до суду у позивача відсутнє право користування спірною земельною ділянкою і не підлягає захисту, оскільки додаткова угода від 26.10.2011 №663 до договору оренди землі від 07.02.2011 №98, на яку посилається позивач на підтвердження існування свого права на спірну земельну ділянку, не зареєстрована належним чином в розумінні приписів ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції, що діяла на момент укладення вищеназваної угоди) та ст. 126 ЗК України (в реакції, що діє на момент звернення до суду).

Отже, в звязку з відсутністю у позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 площею 44,3463 га., таке право не може бути порушене. А тому, позивач, не будучи законним землекористувачем спірної земельної ділянки, не має права вимагати усунення будь-яких порушень його прав на цю земельну ділянку, оскільки судом встановлено, що у позивача право користування даною земельною ділянкою відсутнє.

Враховуючи наведене, аналізуючи досліджені докази, суд вважає позовні вимоги не доведеними, томупозов задоволенню не підлягає.

Решта позовних вимог, щодо скасування рішень реєстраційної служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області в даному провадженні не розглядались, оскільки в цій частині позову у відкритті провадження відмовлено з підстав, викладених в ухвалі Тальнівського районного суду Черкаської області від 10.06.2015.

На підставі ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 15,17 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203, 210, 215, 640 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 господарства «Джерело Г» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 господарства «Зернятко Плюс» та ОСОБА_5 служби Тальнівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, третя особа на стороні позивача - Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області, третя особа на стороні відповідача Держземагентство у Тальнівському районі Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договорів оренди та суборенди недійсними, зобовязання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 44,3463 га, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 шляхом повернення її державі, а Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області прийняти за актом приймання-предачі вище зазначену земельну ділянку відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Д.О. Дьяченко