Ухвала суду № 56684280, 24.03.2016, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 539/688/15-к

24.03.2016 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі головуючого - судді Яценка В.В.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

прокурора - Лобача Е.В.,

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження про обвинуваченню ОСОБА_3 ст. 119 КК України суд,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого за ст.119 КК України , після дослідження матеріалів кримінального провадження Лубенським місцевим прокурором Лобачем Є.В. який є процесуальним прокурором по справі , змінено обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 на ст.121 ч 2 КК України.

Після ознайомлення з обвинувальним актом по новому обвинуваченню , захистом адвокатом ОСОБА_2, заявлено клопотання , про повернення обвинувального акта по новому обвинуваченню прокурору , в звязку з невідповідністю ст.291 КПК України.

В клопотанні захист зазначив , що обвинувальний акт від 26 лютого 2015 року за формою та змістом відповідав вимогам ст.291 КПК України, зокрема, згідно ст.291 ч.2 п.З КПК України містив анкетні відомості щодо кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), в т.ч. і щодо потерпілої ОСОБА_5 матері загиблого Климошенка- то за таких обставин суд обґрунтовано у відповідності до вимог ст.314 ч.З п.5 КПК України призначив судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту.

Проте 14 березня поточного року прокурором Лубенської прокуратури ОСОБА_6, вже за погодженням з першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_7, було складено новий обвинувальний акт, згідно якого ОСОБА_4 звинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України.

Вказаний злочин у відповідності до положень ст.12 ч.4 КК України є тяжким.

Така зміна кваліфікації дії ОСОБА_4 змушує його як захисника з особливою увагою ставитись до питань щодо дотримання вимог процесуального законодавства при розгляді справи загалом, та прав його підзахисного зокрема.

При вивченні обвинувального акту від 14 березня поточного року стороною захисту неодноразово зверталась увага суду на те, що він (обвинувальний акт) чомусь тепер не містить анкетних та будь яких інших даних одної з потерпілих, а саме - ОСОБА_5, матері загиблого ОСОБА_8.Прокурор без будь яких на те підстав , безпідставно виключив із обвинувального акту потерпілу ОСОБА_5 , позбавивши її права скористатись своїми правами потерпілого у відповідності до вимог ст.55 КПК України .

Чинним КПК України взагалі не передбачено процедури, при якій особа, яка вже визнана потерпілою особою, втрачає такий статус.

Таким чином, наполягаючи на продовженні розгляду кримінальної справи по такому недолугому обвинувальному акту, прокурор на його думку намагається примусити суд до порушення вимог процесуального законодавства, оскільки питання про відповідність обвинувального акта встановленим вимогам є одним з питань, які суд зобов'язаний вирішити в підготовчому засіданні (ст.291 ч.З п.З КПК України).

Цілком очевидним є те, що такі дії прокурора є безпідставним та необґрунтованим порушенням прав потерпілої особи, а в свою чергу це ставить під сумнів будь який вирок, постановлений судом по вказаній справі, оскільки положеннями ст.412 ч.2 КПК України визначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо : ... 5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, такими діями прокурор позбавляє його підзахисного права у випадку доведення його винуватості попросити пробачення у потерпілої, відшкодувати завдану їй шкоду, та нарешті просто вислухати чи дізнатись її ставлення до міри покарання...

Прохає суд постановити ухвалу, якою повернути прокурору обвинувальний акт від 14 березня 2016 року, щодо ОСОБА_4 як такий, що не відповідає встановленим вимогам, зокрема, не містить анкетних чи будь яких інших даних щодо потерпілої ОСОБА_5, та зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки .

Суд заслухав думку прокурора Лобача Є.В. який категорично заперечував проти повернення обвинувального акта від 14.03.2016 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого за ст.121 ч 2 КК України , з підстав не відповідності його вимогам ст.291 ч.З п.З КПК України , потерпілого ОСОБА_9 та його представника ОСОБА_10 які підтримали клопотання , вважає , що клопотання підлягає задоволенню .

У відповідності до вимог ст.110 ч.4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Тобто обвинувальний акт прокурора є особливим процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування. Призначивши своєю ухвалою судовий розгляд на підставі обвинувального акту (ст.316 ч.І КПК України), суд тим самим відкриває прокурору шлях до реалізації ним свого конституційного права і обов'язку щодо підтримання державного обвинувачення (ст.121 п.1 Конституції України). Велика значимість обвинувального акта як процесуального рішення ставить непересічні вимоги до змісту та процедури його складання і переліку додатків до нього, передбачених ст.291 КУПК України, які слід неухильно й прискіпливо виконувати .

Судом встановлено , що процесуальний прокурор Лобач Є.В. 14 березня 2016 року , змінив обвинувачення в суді ОСОБА_4 , і виніс нове обвинувачення за ст.121 ч 2 КК України. При цьому в обвинувальний акт не включив потерпілу ОСОБА_11 , яка визнана потерпілою на досудовому слідстві та неодноразово допитувалась.

Прокурор Лобач Є.В. не зміг суду пояснити підстави з посиланням на відповідну норму КПК України якими він керувався при виключені потерпілої із учасників процесу.

23 березня 2016 року , від потерпілої ОСОБА_11 надійшла заява , що вона за станом здоровя не може приймати участь у судовому процесі , прохає її не викликати до суду і справу розглядати в її відсутність, на що прокурор Лобач Є.В. прохав суд взяти до уваги зазначену заяву. Однак 24 березня 2016 року від потерпілої ОСОБА_11 надійшла нова заява , в якій вона повідомила , що 23.03.2016 року до неї прийшов працівник поліції який вимагав написати заяву , яку він їй диктував. Заява нею написана внаслідок введення її в омані, яку вона прохає до уваги не брати.

Оскільки потерпіла ОСОБА_5Є не включена як потерпіла в обвинувальний акт нового обвинувачення , суд позбавлений можливості викликати її в суд та вручити нове обвинувачення предявлене прорубом ОСОБА_3

Згідно п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року - про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним розумного строку, який має бути достатнім для виправлення допущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазначених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Керуючись ст.ст. 55, 291 ,314 ,350 КПК України , суд

У Х В А Л И В

Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити .

Повернути прокурору обвинувальний акт від 14 березня 2016 року що до ОСОБА_4

Михайловича ,як такий що не відповідає вимогам КПК України зокрема, не містить анкетних чи будь яких інших даних щодо потерпілої ОСОБА_5, та зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області .

Головуючий : Яценко В.В.