Ухвала суду № 56683015, 24.03.2016, Миронівський районний суд Київської області

24.03.2016 Єдиний унікальний № 371/212/16-ц Провадження № 2/371/189/16

У Х В А Л А

24 березня 2016 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, подану в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що неповнолітня ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 є спадкоємцями померлої 18 листопада 2003 року їх бабусі ОСОБА_4 та мають перешкоди в оформленні спадкових прав. У прохальній частині поданої заяви просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання про відстрочення судового збору не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Законом України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, пільги щодо його сплати та можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічно це питання регламентує ст. 82 ЦПК України.

Питання про відстрочення або розстрочення витрат постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обовязку в повному обсязі у встановлений законом строк. Отже, суд вправі постановити ухвалу про відстрочення або розстрочення, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони.

Коментована стаття не містить обмежень для її застосування в залежності від того, хто є стороною у справі. Тому відстрочення або розстрочення може бути надано також і юридичній особі.Право на відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору мають і бюджетні установи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року, на Кабінет Міністрів України покладено обовязок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно зі ст. 90 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14 № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування повязаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 04 березня 2016 року прокурору надано строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, в тому числі, для сплати судового збору, або ж наведення підстав для відстрочення сплати судового збору.

В ході усунення недоліків позовної заяви прокурор подав заяву на виконання ухвали суду про усунення недоліків, за змістом якої суд має застосувати положення про відстрочку судового збору, враховуючи обставини справи, зокрема ті обставини, що позов заявлено в інтересах неповнолітніх дітей.

Прокурор взагалі не навів мотивів щодо фінансового стану прокуратури та неможливості сплати судового збору з підстав відсутності фінансування чи неналежного фінансування.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, прокурор не надав документального підтвердження незабезпечення Кабінетом Міністрів України відповідного фінансування прокуратури та не підтвердив жодними доказами, що на відкритих в органі Казначейства рахунках відсутні необхідні кошти для сплати судового збору та виконання прокурором своїх функцій з представництва інтересів держави в суді.

Зважаючи на ті обставини, що у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору лише за наявності виняткових обставинна певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, прокурор не довів, що прокуратурою (розпорядником бюджетних коштів) було надано органу Казначейства України доручення на здійснення відповідного платежу, тобто, прокурор не підтвердив, що до ухвалення судового рішення у справі він взагалі має намір та можливість сплатити судовий збір у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч вказаним вимогам прокурором не надано доказів як на підтвердження тих обставин, що станом на дату подання позовної заяви у кошторисі прокуратури на 2016 рік відсутні кошти, достатні для сплати судового збору у встановленому розмірі, так і тих обставин, що необхідні бюджетні чи позабюджетні кошти можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки.

З огляду на викладене, достатніх правових підстав для відстрочення сплати судового збору за клопотанням прокурора не вбачається.

Стаття 129 Конституції України як одну з засад судочинства визначає рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відтак, за обставин, коли законодавець виключив органи прокуратури з платників, що звільняються від сплати судового збору, відстрочення прокурору сплати судового збору без належних правових підстав для такого відстрочення може розцінюватися як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на викладене, прокурору необхідно надати строк для сплати судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті, враховуючи ціну позову, яка розрахована судом відповідно до вартості спадкового майна (57793 + 101747 = 159540) в сумі 159540 гривень, становить 1595 гривень 40 копійок.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37870277, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача (МФО) 821018, рахунок отримувача 31216206700424.

Документ, що підтверджує сплату судового збору подається до Миронівського районного суду Київської області в оригіналі.

Вказані недоліки позовної заяви не дають можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України та не оплачена судовим збором, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі ст.ст. 3, 4, 6, 8, 9 Закону України «Про судовий збір», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року, керуючись ст.ст. 82, 121, 208-210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про відстрочення сплати судового збору у справі за його позовом, поданим в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

Позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, подану в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Повідомити заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви та сплати судового збору у триденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук