Рішення № 56681698, 10.03.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3991/15-ц

Категорія 23

2/295/376/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Слончак А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно рішення Апеляційного суду Житомирської області від 01.09.2009 року за нею визнано право власності на 81/200 частину житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 153 та в подальшому вона отримала свідоцтво про право власності на 85/200 частин будинку після ухвалення Богунським районним судом міста Житомира рішення від 19.03.2012 року, яким будинок поділений між нею та відповідачем ОСОБА_2 у натурі, та за яким, зокрема приміщення ванної кімнати 1-5 передано їй у власність. Проте відповідач ОСОБА_2, будучи співвласником будинку, відмовився звільняти приміщення ванної кімнати, мотивуючи це тим, що в ньому встановлений газовий опалювальний котел. На її звернення до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» з проханням відключити від газопостачання встановлений у належному їй приміщенні котел вона отримала відповідь про те, що котел опломбований. Втім було зясовано, що котел працює та їй повідомлено також про те, що 17.12.2013 року ОСОБА_2 було видано технічні умови на реконструкцію системи газопостачання № 2025/р згідно технічного паспорта на будинок від 05.05.2006 року, а 23.08.2014 року виконано роботи з реконструкції системи газопостачання будинку. Вона не надавала згоди на встановлення котла в належному їй на праві власності приміщенні ванної кімнати 1-5, за допомогою цього котла не опалюється належна їй на праві власності частина будинку. Тому просила зобовязати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» відключити від газопостачання та зняти опалювально-водогрійний котел в будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі за рахунок ОСОБА_2 та передати йому вказаний котел по акту.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги змінили та просять усунути їй перешкоди у користуванні приміщенням ванної кімнати 1-5 в житловому будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі шляхом відключення від труби газопостачання та труби водопостачання і зняття опалювально-водогрійного, встановленого в приміщенні ванної кімнати 1-5 в житловому будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі, за рахунок ОСОБА_2 У своїх поясненнях зазначили про те, що опалювально-водогрійний котел був встановлений відповідачем ОСОБА_2 у належному позивачу приміщенні ванної кімнати 1-5 після отримання технічних умов у 2013 році, тобто після того, як рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 19.03.2012 року будинок був поділений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 у натурі. Проект був розроблений по наданому ОСОБА_2 технічному паспорту на будинок, виготовленому в 2006 році, коли ще він був єдиним власником будинку. Відповідач не допускає її до виділеного їй у власність приміщення ванної кімнати і доступу до нього вона не має. Згідно розробленого ОСОБА_2 проекту газопостачання опалювально-водогрійний котел повинен бути встановлений у приміщенні кухні № 2, але такого приміщення в будинку не існує, а фактично це є приміщенням ванної 1-5. За допомогою цього котла належна їй частина будинку не опалюється, а опалюється частина будинку, що знаходиться у власності відповідача. Також позивач просила судові витрати на сплату судового збору не стягувати з відповідачів на її користь.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що будинок було газифіковано у 2007 році, а котел встановлений у 2010 - 2011 роках законно згідно розробленого відповідного проекту, на оформлення якого він витратив значну суму коштів. У судові засідання 12.11.2015 року та 10.03.2016 року не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи в їхній відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» у судовому засіданні у вирішенні спору поклався на розсуд суду та пояснив, що відповідачу ОСОБА_2 буди видані технічні умови, оскільки для цього ним були виконані всі необхідні умови. Однак ним були надані до підприємства документи, які втратили на час їх подання юридичну силу, а саме технічний паспорт на будинок станом на 2006 рік, який на той час уже не відповідав дійсності. При цьому ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» не має ні обовязку, ні повноважень для вчинення дій щодо перевірки документів, що подаються споживачем для отримання технічних умов. ТОВ «Фортуна Л» здійснювала роботи по встановленню котла в будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі, а пуск газу на опалювально-водогрійний котел здійснював ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» без жодних порушень закону і його діями права позивача не порушені.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовпідлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 19.03.2012 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ будинку в натурі, яке набрало законної сили, будинок № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі поділено в натурі між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, внаслідок чого позивачу належить на праві власності 85/200 ідеальних частин будинку, а відповідачу ОСОБА_2 115/200 ідеальних частин будинку (а.с. 7, 8). Позивачу виділено у власність ванну 1-5 площею 5,3 кв.м, житлову кімнату 1-6 площею 14,1 кв.м, житлову кімнату 1-7 площею 17,5 кв.м, туалет «У», а відповідачу ОСОБА_2 виділено у власність коридор 1-1 площею 9,1 кв.м, житлову кімнату 1-2 площею 14,5 кв.м, житлову кімнату 1-3 площею 12,8 кв.м, кухню 1-4 площею 14,1 кв.м. Рішенням суду передбачено переобладнання приміщення 1-5 під коридор з обладнанням окремого входу з наступним встановленням дверного блоку з вулиці.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.02.2013 року (а.с. 42) за позивачем зареєстровано право власності на 85/200 частин житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 16.02.2013 року (а.с. 41).

Судом встановлено, що 17.12.2013 року відповідачу ОСОБА_2 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» були видані технічні умови на реконструкцію системи газопостачання житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі (а.с. 11, 52).

За замовленням відповідача ОСОБА_2 за № 1350-2013 відповідачем ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» у 2013 році розроблено робочий проект реконструкції системи газопостачання житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі (а.с. 70-92).

Як убачається з плану газообладнання (а.с. 20), який міститься в цьому робочому проекті, опалювально-водогрійний котел встановлений в приміщенні кухні № 2, що за розміщенням згідно виготовленого станом на 10.08.2007 року технічного паспорту на будинок є приміщенням ванної кімнати 1-5 площею 5,3 кв.м (а.с. 38).

У повідомленні від 10.12.2014 року, направленому ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» позивачу, зазначено про те, що 23.08.2014 року було виконано роботи з реконструкції системи газопостачання житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі згідно робочого проекту № 1350-2013 та опалювальний котел встановлено в приміщенні кухні 1-5 (а.с. 52).

За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення права спільної часткової власності визначено статтею 358 ЦК України, згідно якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. А частиною 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Отже, як витікає з норм цієї статті, учасники спільної часткової власності повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю, вони здійснюють правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном за спільною згодою.

Право кожного із співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном, одночасно створює для нього і обов'язок погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими співвласниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Якщо ж співвласники не дійдуть згоди з питання щодо здійснення повноважень по володінню і користуванню спільним майном, то спір, що виник, може бути вирішений судом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також визначено у статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Посилання сторони позивача на встановлення у виділеному судовим рішенням від 19.03.2012 року у власність позивачу приміщення ванної 1-5 опалювально-водогрійного котла підтверджується планом газообладнання з робочого проекту реконструкції системи газопостачання житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі та технічним паспортом на будинок, а також місце розташування котла в будинку не заперечувалося відповідачем ОСОБА_2

Проаналізувавши досліджені докази, та, враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним факт створення відповідачем ОСОБА_2 перешкод позивачу як співвласнику житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі у користуванні нею належною їй часткою майна (до якої входить приміщення ванної 1-5), виділеною їй у натурі, внаслідок того, що без її згоди іншим співвласником будинку відповідачем ОСОБА_2 було встановлено опалювально-водогрійний котел у належному їй на праві власності приміщенні ванної 1-5 після поділу будинку між його співвласниками в натурі згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 19.03.2012 року.

Отже, визначені ст. 317 ЦК України права позивача як співвласника житлового будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі, зокрема володіння та користування своїм майном, зазнають порушень зі сторони відповідача ОСОБА_2, тому її права підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 321, 355, 356, 358, 391 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням ванної кімнати 1-5 в житловому будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі шляхом відключення від труби газопостачання та труби водопостачання і зняття опалювально-водогрійного, встановленого в приміщенні ванної кімнати 1-5 в житловому будинку № 153 по вул. Мануїльського в м. Житомирі, за рахунок ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М. Семенцова