Постанова № 56678951, 17.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2016 р. Справа№ 910/8791/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: ОСОБА_2,

ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги № 226 від 27.08.2015,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Серга І.О., довіреність б/н від 15.09.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015

у справі №910/8791/14 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудінвестиція"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпромторг"

про визнання недійсними рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудінвестиція", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпромторг" про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (далі - товариство), оформлені протоколами від 03.06.2008, 12.08.2008, 14.08.2008, 09.06.2009, 15.12.2009, 22.12.2011, 29.12.2011, 06.02.2012, 28.05.2012, 15.08.2012, 16.08.2012, 26.10.2012 та 30.10.2012 прийняті неправомірно, а саме за відсутності кворуму, що є підставою для визнання їх недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №910/8791/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №910/8791/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 у справі №910/8791/14 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі №910/8791/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В процесі розгляду справи, господарським судом міста Києва було розглянуто подані позивачем доповнення до позовної заяви від 10.07.2014, 25.07.2014 та 29.10.2014, в яких позивач просив суд додатково до заявлених в позові вимог визнати недійсними рішення товариства, оформлені протоколами №28 від 16.11.2008, №1-12 від 10.01.2012, №3-12 від 18.05.2012, №18 від 25.06.2010, №2-12 від 16.01.2012, б/н від 26.10.2012, №3-12 від 26.06.2012, №19 від 25.06.2010, б/н від 15.08.2012, б/н від 25.06.2010, 29.10.2014 та просив визнати недійсним договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 10.01.2012, 13.07.2011, 29.06.2012 та 16.01.2012.

Судом вказані доповнення до позовної заяви залишено без розгляду, оскільки дані заяви містять вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №910/8791/14 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №910/8791/14 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8791/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Коршун Н.М., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коршун Н.М., суддів Алданова С.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.11.2015.

16.11.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.12.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 продовжено строк розгляду справи №910/8791/14. Розгляд справи №910/8791/14 відкладено на 18.01.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/35/16 від 18.01.2016 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Коршун Н.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8791/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу cудової справи між суддями, справу №910/8791/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд справи призначено на 16.02.2016.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2016, підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач особисто надав усні пояснення у справі.

Представник відповідача 1 в судове засідання, яке відбулось 16.02.2016, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2016, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

16.02.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2016.

Позивач особисто та його представник в судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2016, підтримали раніше сказане в попередньому судовому засіданні та надали усні додаткові пояснення.

Представник відповідача 1 в судове засідання, яке відбулось 10.03.2016, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2016, підтримав раніше сказане в попередньому судовому засіданні та надав усні додаткові пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 продовжено строк розгляду справи № 910/8791/14 на п'ятнадцять днів. В судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2016.

Позивач особисто та його представник в судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2016, підтримали раніше сказане в попередньому судовому засіданні та надали усні додаткові пояснення.

Представник відповідача 1 в судове засідання, яке відбулось 17.03.2016, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2016, підтримав раніше сказане в попередньому судовому засіданні та надав усні додаткові пояснення.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Згідно з установчим договором про продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", затвердженим Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.05.2002 р., реєстраційний №01117, зі змінами і доповненнями, затвердженими протоколом зборів учасників товариства №5 від 24.01.2003 р., позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" та діяв від свого імені та від імені 710 акціонерів Закритого акціонерного товариства "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 15.12.1997 р., реєстраційний №01117, ідентифікаційний номер 05422912. Загальна сума статутного капіталу становить 648 425,99 грн., що складає 84,78% статутного капіталу Товариства, іншому учаснику ВКФ "Шляхбуд" належить 114 750,00 грн., що складає 15% статутного фонду Товариства.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", зареєстрованого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.12.1997 р., реєстраційний №01117, зі змінами та доповненнями, затвердженими протоколом зборів учасників товариства №5 від 24.01.2003 р., позивач був учасником товариства та діяв від свого імені та від імені 710 акціонерів Закритого акціонерного товариства "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" на підставі статуту та наданих йому повноважень у відповідності до протоколу загальних зборів акціонерів №3 від 10.09.1997 р.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15966243, 30.10.2012 р. було проведено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" шляхом реорганізації, а саме поділу на новоутворені юридичні особи - ТОВ "Шляхбудінвестиція" та ТОВ "Шляхпромторг".

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", прийнятих у період з 03.06.2008 по 30.10.2012, недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Згідно із п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 р. рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону "Про господарські товариства".

Пунктами 17 та 19 вказаної постанови передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

При зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем має бути доведено належними та допустимими доказами, перш за все, факт порушення його прав та законних інтересів прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", а також обставини, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними рішень, прийнятих на зборах учасників.

Як на підставу для недійсності позивачем вказано на те, що рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлені протоколами від 03.06.2008, 12.08.2008, 14.08.2008, 09.06.2009, 15.12.2009, 22.12.2011, 29.12.2011, 06.02.2012, 28.05.2012, 15.08.2012, 16.08.2012, 26.10.2012 та 30.10.2012, були прийняті від імені всіх учасників товариства особами, які не мали достатнього обсягу повноважень, що свідчить про відсутність кворуму та є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів існування протоколів загальних зборів товариства від 03.06.2008, 12.08.2008, 14.08.2008, 09.06.2009, 15.12.2009, 22.12.2011, 29.12.2011, 06.02.2012, 28.05.2012, 16.08.2012 та 30.10.2012, якими були оформлені рішення, що оскаржуються у даній справі.

Матеріали реєстраційної справи товариства, які були витребувані у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014, також не містять оригіналів або належним чином засвідчених копій перелічених протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".

Таким чином, позивачем не доведено факту існування протоколів загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" від 03.06.2008, 12.08.2008, 14.08.2008, 09.06.2009, 15.12.2009, 22.12.2011, 29.12.2011, 06.02.2012, 28.05.2012, 16.08.2012 та 30.10.2012, а тому суд позбавлений можливості дослідити прийняті на таких загальних зборах учасників товариства рішення на предмет їх відповідності нормам чинного законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлених протоколами від 03.06.2008, 12.08.2008, 14.08.2008, 09.06.2009, 15.12.2009, 22.12.2011, 29.12.2011, 06.02.2012, 28.05.2012, 16.08.2012 та 30.10.2012 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлених протоколами від 15.08.2012 та 26.10.2012, необхідно зазначити, що у відповідності до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Право на вільне розпорядження належними учаснику корпоративними правами є невід'ємним. Корпоративні правовідносини існують безстроково і припиняються внаслідок настання обставин, передбачених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пунктів 17-19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Згідно з пунктами 2.12.-2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватись положення статей 203 та 205 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питання порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2012 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом від 15.08.2012, про: припинення товариства шляхом поділу на ТОВ "Шляхбудінвестиція" та ТОВ "Шляхпромторг", призначення комісії з припинення товариства, порядок та строки проведення процедури припинення товариства, створення та державну реєстрацію товариств у результаті поділу, призначення уповноваженого представника товариства на організацію виконання вказаних рішень.

Крім того, рішенням загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом від 26.10.2012, було затверджено рішення комісії про припинення товариства та розподіл майна між новоутвореними товариствами, а також затверджено ліквідаційний баланс та надано повноваження особі щодо ведення дій, пов'язаних з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців про припинення товариства як юридичної особи.

Позивач зазначив, що вказані рішення загальних зборів відбулися за відсутності кворуму на прийняття таких рішень, оскільки на таких зборах не був присутній позивач, який мав право діяти від свого імені як учасника товариства, а також від імені 710 його учасників, які в сукупності володіли 84,78% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".

Відповідно до статуту товариства, зареєстрованого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.12.1997 р., реєстраційний №01117, зі змінами та доповненнями, затвердженими протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" №5 від 24.01.2003 р., позивач був учасником товариства та діяв від свого імені та від імені 710 акціонерів Закритого акціонерного товариства "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" на підставі статуту та наданих йому повноважень у відповідності до протоколу загальних зборів акціонерів №3 від 10.09.1997 р.

За змістом п. 3.1 статуту товариства в редакції від 24.01.2003 р. кожний з його учасників має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, встановленому установчими документами.

Згідно з п. 6.1 статуту товариства в редакції від 24.01.2003 р. вищим органом управління товариства є збори його учасників. Збори учасників товариства правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" №19 від 25.06.2010 ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників у зв'язку з систематичним невиконанням належним чином своїх обов'язків, із переданням його частки на користь товариства.

Тобто, з моменту прийняття вказаного рішення загальних зборів від 25.06.2010, позивач не являється учасником товариства, а відтак з цього моменту йому не належать корпоративні права на товариство, в тому числі, правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При цьому, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", що оформлені протоколом №19 від 25.06.2010 р., є чинними та не визнані недійсними у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Отже, позивач звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов'язаний довести наявність або відсутність факту порушення оспорюваними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов'язані з його особою.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)") поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

ОСОБА_2 при зверненні з даним позовом посилався на те, що він є представником 710 засновників ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", які, як наполягає ОСОБА_2, його уповноважили на звернення з позовом згідно своїх передаточних доручень.

Проте, у відповідності до ч. 5 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України).

Форма довіреності визначена чинним законодавством України.

Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Доказів того, що ОСОБА_2 представляє інтереси 710 засновників ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (нотаріально посвідчених довіреностей) позивачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 при зверненні з даним позовом захищає свої особисті права, як засновника, акціонера, учасника, Генерального директора товариства.

Підставою для відмови у позові за рішеннями, оформленими протоколами від 15.08.2012 та 26.10.2012 стало те, що позивач не був учасником ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" на момент прийняття оскаржуваних рішень, оскільки його було виключено зі складу учасників товариства 25.06.2010 (протокол №19).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участі ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі №38/32 було встановлено, що позивач в період з 24.01.2003 по даний час (дата винесення судового рішення - 07.04.2009) є учасником ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" з часткою у статутному капіталі 85% в розмірі 650 250,00 грн., що підтверджувалося установчими документами та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.03.2009.

Таким чином, у разі виключення позивача зі складу засновників (учасників) ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" повинні були дотримуватись вимоги ч. 1 ст. 60 та ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Рішення загальних зборів, оформлене протоколом №19 від 25.06.2010, яким ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників у зв'язку з систематичним невиконанням належним чином своїх обов'язків, із переданням його частки на користь товариства, як і оскаржувані рішення загальних зборів, оформлені протоком від 15.08.2012 та протоколом від 26.10.2012 були прийняті за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що оформлені вищезазначеними протоколами лише за їх підписами.

Документи в підтвердження того, що всі питання порядку денного в оскаржуваних рішеннях, оформлених протоколами від 15.08.2012 та 26.10.2012 ставилися за 25 днів до початку зборів відсутні, що є порушенням вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, ОСОБА_2 на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 15.08.2012 та 26.10.2012 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", а тому прийняття вищезазначених рішень за його відсутності без належного повідомлення позивача про їх проведення є підставою для визнання їх недійсними.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлене протоколом від 15.08.2012 та визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлене протоколом від 26.10.2012 підлягають задоволенню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №910/8791/14 підлягає скасуванню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №910/8791/14 скасувати частково та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлене протоколом від 15.08.2012.

5. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", оформлене протоколом від 26.10.2012.

6. В іншій частині в позові відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудінвестиція" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 38443996) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/о 31215206783001) 1218 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпромторг" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 36444001) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/о 31215206783001) 1218 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудінвестиція" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 38443996) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/о 31216206782001) 1339,80 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпромторг" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 36444001) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31216206782001) 1339,80 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

11. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

12. Матеріали справи №910/8791/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов