Постанова № 56678753, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Справа№ 910/1719/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Фесенко А. В.

За участю представників:

від позивача : Спасибко А. В. - представник за довіреністю від 01.03.2016

від відповідача: Коршак С. В. - представник за довіреністю № 500 від 07.06.2012

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015

у справі № 910/1719/14 (суддя Босий В. П.)

за позовом Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, на стороні позивача

Публічне акціонерне товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 1 067 173,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням клопотання (а.с. 96 т. 2), заявлено про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 1 067 173 грн. за договором добровільного страхування майна юридичних осіб № 251.9938265.0047 від 13.07.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015, повний текст якого підписаний 27.03.2015, у справі № 910/1719/14 позов задоволено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що, матеріали справи не підтверджується факт порушення позивачем правил пожежної безпеки під час утримання спірного нерухомого майна, з огляду на що відмова у виплаті страхового відшкодування, яка містилася в листі відповідача №7197-31 від 06.11.2013, є безпідставною

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 по справі № 910/1719/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що спірне рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права

Так, відповідач зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем правил пожежної безпеки під час утримання спірного нерухомого майна, оскільки судовий експерт, на який суд послався в обґрунтування зазначеної позиції, дійшов вказаних висновків виходячи лише з того, що Правила пожежної безпеки в України, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009, із введенням в дію Кодексу цивільного захисту України втратили свою чинність (судовий експерт виходив з того, що неможливо порушити вимоги нормативного акту, який вже втратив чинність - примітка суду), проте дані твердження є помилковими, оскільки такі правила на дату виникнення спірних правовідносин діяли.

Також, на думку відповідача, безпідставними є посилання суду першої інстанції, як на доказ відсутності порушень позивачем правил пожежної безпеки під час утримання спірного нерухомого майна, на дані, встановлені постановою про закриття кримінального провадження від 07.09.2013, винесеною Ленінським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, оскільки у цій постанові немає жодного слова про відсутність на об'єкті порушень Правил пожежної безпеки.

Крім того, відповідач зазначив про те, що власником будівлі, в якій сталась пожежа, є не позивач, а ДП «Строй-Маркет Груп», з огляду на що суд першої інстанції мав залучити зазначену особу в якості третьої особи.

Також відповідач зазначив про те, що з огляду відсутність доказів щодо здійсненого ремонту або доказів відшкодування збитків власнику пошкодженого майна, у справі відсутні докази того, що позивачу завдано шкоди внаслідок пошкодження будівлі.

Ухвалою від 22.04.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Ухвалою від 03.06.2015 у справі № 910/1719/14 призначено повторну судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/1719/14 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів.

23.11.2015 до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 910/1719/14 з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10803/15-47 від 13.11.2015, до якого додано повідомлення № 10803/15-47 від 13.11.2014 про неможливість надання висновку експерта повторної судової пожежно-технічної експертизи, в якому зазначено про неможливість проведення експертизи з огляду на часткове виконання сторонами клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 23.11.2015 апеляційне провадження у справі № 910/1719/14 поновлено, судове засідання призначено на 09.12.2015, позивача до дня слухання справи зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо причин невиконання клопотання експерта в повному обсязі.

Ухвалою від 09.12.2015 надано згоду на проведення експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, за матеріалами справи, відповідача зобов'язано провести попередню оплату експертизи за виставленим експертною установою рахунком, провадження у справі № 910/1719/14 зупинено до проведення експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, та отримання висновку експертів.

26.02.2016 до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 910/1719/14 з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1215/16-47 від 09.02.2016 про залишення ухвали суду без виконання, в якому, з огляду на відсутність в матеріалах справи необхідних документів та неможливість натурного обстеження об'єкту, суду повідомлено про залишення ухвали від 09.12.2015 без виконання.

Ухвалою від 29.02.2016 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1719/14.

Третя особа в жодне судове засідання представників не направила, про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

11.06.2012 позивач як орендар та Дочірнє підприємство «Строй-Маркет Груп» як орендодавець уклали договір оренди № 117-2012 (а.с. 115-119 т. 1), відповідно до умов якого ТОВ «Строй-Маркет Груп» передало, а позивач прийняв у тимчасове платне користування об'єкт нерухомого майна - будівлю торговельного центру, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-б, загальна площа якого складає 4 882,1 кв.м.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання вказаного договору позивач прийняв в оренду будівлю торговельного центру.

13.07.2012 позивач як страхувальник та відповідач як страховик уклали договір добровільного страхування майна юридичних осіб №251.9938265.0047 (далі Договір) (а.с. 14-30 т. 1), предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном.

Перелік застрахованого майна за Договором міститься в Додатку №1 до Договору та включає, в тому числі, будівлю, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-б. У вказаному додатку сторонами також погоджено, що застрахованим у вказаній будівлі є внутрішнє та зовнішнє оздоблення, торгове та технологічне обладнання та товарні запаси.

Пунктом 1.5 Договору встановлено страхові випадки, до яких, серед іншого, належать пожежі (в т.ч. задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі і корозійного газу, підпал) включаючи збитки, що виникли внаслідок заходів для гасіння пожежі і для запобігання її розповсюдження, підпал, удару блискавки, вибуху.

Згідно п. 1.2 Договору строк його дії встановлений з 00 години 00 хвилин за Київським часом 21.07.2012 до 24 години 00 хвилин за Київським часом 20.07.2013.

03.07.2013 стався страховий випадок - пожежа застрахованого майна, що сторонами не заперечується та підтверджується складеним уповноваженими представниками сторін 04.07.2013 актом огляду застрахованого майна (а.с. 38-39 т. 1).

Актом про пожежу від 03.07.2013 (а.с. 42-43 т. 1), складеним уповноваженим представниками ГУ ДСНС України в Луганській області, встановлено ймовірну причину пожежі - необережне поводження з вогнем невстановленими особами.

Технічним висновком № 68 (а.с. 44-46 т. 1), складеним дослідно-випробувальною лабораторією ГУ ДСНС України в Луганській області за результатами дослідження спірної пожежі, встановлено, що найбільш імовірною причиною спірної пожежі могло бути займання горючих матеріалів, розташованих на рівні підлоги рампи, від дії малокалорійного джерела запалювання (недопалок, іскра).

Постановою про закриття кримінального провадження від 07.09.2013, винесеною слідчим СВ Ленінського РВ ГУМВС України у Луганській області (а.с. 47 т. 1), кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013030050004467 від 03.07.2013, закрито в зв'язку з відсутністю в діянні невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Виконаним на замовлення позивача ТОВ «Ай Експерт» (сертифікат ФДМУ № 13756/12 від 27.08.2012) звітом про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що виник в результаті пожежі за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-Б ТЦ Фуршет (а.с. 48-108 т. 1), встановлено, що вартість матеріального збитку щодо елементів внутрішнього оздоблення будівлі з ПДВ становить 391 149,40 грн., а вартість матеріального збитку щодо товарно-матеріальних цінностей без ПДВ становить 746 459,28 грн.

Згідно з п. 2.12.5.1 Договору при настанні збитку, в зв'язку з яким позивач звертається до відповідача з вимогою щодо виплати страхового відшкодування, позивач зобов'язаний сповістити відповідача про настання страхового випадку в строки та шляхом, обумовленим умовами Договору, а саме у будь-який документальний спосіб (письмово, факсом, телеграмою тощо) повідомити відповідача, а також сповістити про факт настання події державні або інші органи, у компетенції яких знаходяться такі випадки, про настання страхового випадку протягом трьох діб з дня, коли йому стало відомо або мало стати відомим про такий страховий випадок (або подію, що може бути визнана страховою), а також подати письмову заяву щодо виплати страхового відшкодування та всі документи, які є необхідними для встановлення причин та характеру страхового випадку, у відповідності до умов Договору та положень відповідних Правил, а також згідно обґрунтованої вимоги відповідача.

З наявної в матеріалах справи копії Заяви про настання збитку (а.с. 113-114 т. 1) слідує, що позивачем відповідача про спірний страховий випадок повідомлено 08.07.2013, що підтверджується відповідною відміткою на вказаній заяві.

Листом № 7197-31 від 06.11.2013 (а.с. 40-41 т. 1) відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками спірної пожежі, пославшись на те, що експлуатація застрахованого майна страхувальником проводилася з порушенням вимог Правил протипожежної безпеки, що призвело до виникнення події.

З огляду на вказані обставини, позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» (далі Закон).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Частина 2 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону встановлює, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

В пункті 2.10.7 Договору встановлено, що причиною відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування є невиконання позивачем умов Договору, що призвело до страхового випадку.

Згідно з п. 2.12.4.6 Договору позивач зобов'язаний забезпечити відповідні умови зберігання та експлуатації застрахованого майна з дотриманням Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин і предметів.

Відповідно до п. 2.12.1.5.3 Договору відповідач має право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування в разі, якщо застраховані приміщення або приміщення, де перебуває майно, не обладнані відповідно до затверджених норм та вимог пожежної безпеки, та ця невідповідність встановленим нормам та вимогам стала безпосередньою причиною настання страхового випадку.

З матеріалів справи слідує, що саме з посиланням на пункти 2.10.7 та 2.12.4.6 Договору відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, зазначивши про те, що експлуатація застрахованого майна позивачем проводилась з порушенням вимог Правил протипожежної безпеки, що призвело до виникнення події, і вказаний факт підтверджується виконаним на замовлення відповідача ТОВ «Українські незалежні судові експертизи» дослідженням, за наслідками проведення якого складено Висновок № 000174/2.

Отже, в Договорі сторонами погоджено, що позивач зобов'язаний забезпечити відповідні умови зберігання та експлуатації застрахованого майна з дотриманням Правил протипожежної безпеки, та те, що відповідач має право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування в разі, якщо застраховані приміщення не обладнані відповідно до затверджених норм та вимог пожежної безпеки, та ця невідповідність встановленим нормам та вимогам стала безпосередньою причиною настання страхового випадку, тобто не сам лише факт порушення позивачем при експлуатації застрахованого майна Правил протипожежної безпеки є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, а те, що вказані порушення стали причиною настання страхового випадку.

Отже, для вирішення спору по суті необхідно встановити чи порушував позивач при експлуатації спірного майна Правила протипожежної безпеки та, у випадку таких порушень, чи були вони причиною спірної пожежі.

Для з'ясування зазначених питань ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 призначено у справі судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- де знаходився осередок пожежі, яка мала місце 03.07.2013 в приміщеннях магазину «Фуршет» Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон», розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця Оборонна, 26-б?

- яка причина виникнення даної пожежі?

- чи відповідав стан приміщень магазину «Фуршет» Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон», розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця Оборонна, 26Б вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки? В разі наявності невідповідностей, чи перебувають вони у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням події пожежі, а також із настанням її наслідків?

За наслідками проведення вказаної експертизи складено Висновок експерта № 6429/14-47 (а.с. 238-246 т.1), зі змісту якого слідує, що :

- осередок спірної пожежі знаходився на рівні складованого пожежного навантаження на розвантажувальній рампі, розташованій на тильному фасаді спірної будівлі приблизно у лівій її частині;

- причиною спірної пожежі послужило потрапляння малокалорійного джерела запалення (запаленого сірника, тліючої сигарети або цигарки тощо) на поверхню горючого матеріалу у встановленому осередку пожежі;

- за результатами проведених досліджень не встановлено фактів невідповідності приміщень магазину «Фуршет» вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки. Також, за результатами проведених досліджень не виявилось за можливе встановити, чи пов'язане виникнення пожежі, а також настання її наслідків з недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Зі змісту мотивувальної частини вказаного висновку слідує, що експерт, дійшовши висновку про відсутність фактів невідповідності приміщень магазину «Фуршет» вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки, виходив з того, що:

- вказаний об'єкт був введений в експлуатацію 21.03.2008 Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, в якому наявний підпис відповідальної особи - головного державного інспектора з пожежного нагляду м. Луганська Тітова Д. О., що свідчить про відповідність збудованого об'єкта вимогам будівельних норм в частині дотримання вимог пожежної безпеки на той момент;

- вимоги ДБН (будівельних норм) поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів, яким досліджувана будівля та прилегла до неї територія не являється;

- Правила пожежної безпеки в України, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі Правила), діють відповідно до положень Закону України «Про пожежну безпеку», який із введенням в дію Кодексу цивільного захисту України втратив чинність, у зв'язку з чим вимоги цих Правил стосовно досліджуваного об'єкту, де мала місце зазначена пожежа, не є обов'язковими щодо їх дотримання.

Колегія суддів не погоджується з вказаними посиланнями експерта, оскільки загадані ним Правила втратили свою чинність лише з прийняттям Міністерством внутрішніх справ наказу № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні», тобто з фактичним прийняттям нових правил пожежної безпеки, в той час як зі змісту розділу 1 Правил «Галузь застосування» слідує, що Правила є обов'язковими для виконання, зокрема, всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), що експлуатуються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Відповідно до п. 33 ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, затверджує загальнодержавні правила техногенної та пожежної безпеки, а також вимоги, інструкції і методики, інші нормативно-правові акти у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій.

Отже, колегія суддів погоджується з думкою відповідача про те, що станом на дату спірної пожежі Правила діяли та були обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), в тому числі і позивачем.

Для з'ясування питання наявності порушення позивачем при експлуатації спірного майна Правила та, у випадку наявності таких порушень, чи були вони причиною спірної пожежі, ухвалою апеляційного суду від 03.06.2015 призначено повторну судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1) чи відповідав стан приміщень магазину «Фуршет» Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон», розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця Оборонна, 26Б, вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки? В разі наявності невідповідностей, чи перебувають вони у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням події пожежі, а також із настанням її наслідків?

Проте, вказана експертиза не була проведена через відсутність всіх необхідних для її проведення доказів та неможливість проведення натурного обстеження об'єкту.

За таких обставин, спір вирішується виходячи з наявних в матеріалах справи документальних доказів.

Як слідує з листа відповідача № 7197-31 від 06.11.2013 (а.с. 40-41 т. 1), як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування він послався на висновки, які викладені у висновку за результатами пожежно-технічного дослідження № 00174/2, складеному 21.10.2013 ТОВ «Українські незалежні судові експертизи» за замовленням відповідача, а саме на те, що:

- за обсягом наявних відомостей влаштування прибудов комор ліворуч від споруди розвантажувальної рампи спірного магазину «Фуршет» не відповідає вимогам п. 4.1.5 НАПБ (Правила - примітка суду) щодо встановленого порядку розміщення подобного роду споруд;

- в разі віднесення за результатами відповідних лабораторних випробувань до групи горючих утеплювача, який входить до складу системи облаштування фасадів будівлі спірного магазину, існує причинний зв'язок між розміщенням в порушення вимог п. 4.1.5 Правил споруди комори впритул до тильної сторони будівлі та настанням наслідків пожежі;

- невідповідність стану простору розвантажувальної рампи та прибудови до неї спірного магазину вимогам п.п. 4.2.1, 7.6.11, 7.10.1.2 Правил (в частині зберігання в значній кількості тари та інших горючих матеріалів та несвоєчасного прибирання простору рампи) створила значне пожежне навантаження та зумовила виділення в результаті пожежі значної кількості тепла, що перебуває у причинному зв'язку з обсягами спірної пожежі.

Переліченими у вказаному листі відповідачем приписами Правил встановлено наступне:

- будівництво на території підприємств нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки (4.1.5.);

- усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями (4.2.1.);

- забороняється: зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку та контейнери в торгових, обідніх залах та на шляхах евакуації (вони повинні видалятися щодня з мірою накопичення); зберігати на вантажно-розвантажувальних рампах товари і тару (7.6.11.);

- зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу мають бути прибрані (п. 7.10.1.2.).

Зі змісту всіх наявних в матеріалах справи висновків щодо причин спірної пожежі, а саме: технічного висновку № 68, складеного дослідно-випробувальною лабораторією ГУ ДСНС України в Луганській області (а.с. 44-46 т. 1), висновку за результатами пожежно-технічного дослідження № 00174/2, складеного ТОВ «Українські незалежні судові експертизи» (а.с. 139-154 т.1) та висновку експерта КНДІСЕ № 6429/14-47 (а.с. 238-246 т.1) слідує, що причиною спірної пожежі було потрапляння в осередок спірної пожежі (рівень складованого пожежного навантаження на розвантажувальній рампі) малокалорійного джерела запалення (запаленого сірника, тліючої сигарети або цигарки тощо).

Отже, будь-яких суперечностей щодо причини виникнення пожежі всі надані сторонами документальні докази не містять, що свідчить про те, що всі особи, які складали вищезгадані висновки, мали в своєму розпорядженні одні й ті самі документи та дійшли єдиного висновку щодо причин виникнення спірної пожежі.

Водночас зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 07.09.2013, винесеної слідчим Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області лейтенантом міліції Фоменко Д. В., слідує, що даних, які вказували на порушення правил пожежної безпеки, отримано не було, з огляду на що вказаної постановою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030050004467, закрито в зв'язку з відсутністю в діянні невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі - примітка суду).

Отже, вказаною постановою підтверджується відсутність порушення позивачем правил пожежної безпеки, які могли бути причиною виникнення спірної пожежі, а відтак, відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на вказані обставини.

Крім того, слід врахувати, що з матеріалів справи слідує, що спірна будівля не є власністю позивача і знаходиться в його користуванні за договором оренди № 117-2012 від 11.06.2012, в той час як матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач здійснював будь-які прибудови до вказаного приміщення, з огляду на що відсутні підстави стверджувати, що він міг порушити п. 4.1.5. Правил, яким встановлено, що будівництво на території підприємств нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Щодо розміру збитків слід зазначити таке.

Вищезгаданим, складеним на замовлення позивача звітом про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що виник в результаті пожежі за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-Б ТЦ Фуршет (а.с. 48-108 т. 1) встановлено, що вартість матеріального збитку щодо елементів внутрішнього оздоблення будівлі з ПДВ становить 391 149,40 грн., а вартість матеріального збитку щодо товарно-матеріальних цінностей без ПДВ - 746 459,28 грн.

Отже, загальна сума збитків згідно з вказаним звітом з урахуванням ПДВ визначена на рівні 1 286 900,54 грн. (391 149,40+895 751,14 грн.)

Згідно зі ст. 9 Закону франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Зі змісту Додатку № 1 до Договору слідує, що франшиза щодо спірного страхового випадку становить 50 000 грн., а отже, саме на вказану суму має бути зменшене страхове відшкодування.

Водночас згідно зі складеним на замовлення відповідача ТОВ «Українсько-намецьким підприємством «Декра Експерт» Сюрвеєрським звітом № 03/07/2013 (а.с. 37-93 т. 2) розмір завданого збитку щодо ТМЦ з урахуванням ПДВ становить 840 559,81 грн.

У поданому суду першої інстанції клопотанні про призначення експертизи (а.с. 35-36 т. 2) відповідач посилається на вказаний Сюрвеєрський звіт і, крім того, зазначає про те, що ще до початку судового розгляду позивач надав відповідачу документи, які підтверджують що договірна ціна, яка підтверджує реальний розмір збитку позивача щодо елементів внутрішнього оздоблення будівлі з ПДВ, складає 276 613,20 грн.

Отже, у вказаному клопотанні відповідач визначив розмір збитків позивача щодо спірного страхового випадку в сумі 1 067 173,01 грн. (840 559,81+276 613,20-50 000) та просив суд першої інстанції для з'ясування розміру збитків призначити судову експертизу, яку судом першої інстанції призначено не було.

Проте, з огляду на те, що в поданому суду першої інстанції 25.03.2015 клопотанні (а.с. 96 т. 2) позивач зменшив заявлену до стягнення суми збитків до 1 067 173,01 грн., фактично погодившись із визначеною відповідачем сумою збитків, необхідність у призначенні відповідної судової експертизи відсутня, оскільки у сторін відсутні суперечності щодо суми збитків, спричинених спірною пожежею.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 1 067 173,01грн.

Щодо посилань відповідача на те, що власником будівлі, в якій сталась пожежа, є не позивач, а ДП «Строй-Маркет Груп», з огляду на що суд першої інстанції мав залучити зазначену особу в якості третьої особи, слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтувань, як саме рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов'язки ДП «Строй-Маркет Груп» щодо сторін у цій справі враховуючи той факт, що вигодонабувачем за Договором є саме позивач, а права та обов'язки позивача як орендаря та ДП «Строй-Маркет Груп» як орендодавця регулюються укладеним між ними договором оренди.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи ДП «Строй-Маркет Груп»

Щодо посилань відповідача на те, що з огляду на відсутність доказів щодо здійсненого ремонту або доказів відшкодування збитків власнику пошкодженого майна, у справі відсутні докази того, що позивачу завдано шкоди внаслідок пошкодження будівлі, слід зазначити, що чинне законодавство не пов'язує факт наявності або відсутності підстав для виконання страховиком свого договірного обов'язку по відшкодуванню збитків з фактом проведення особою, якій завдано збитків, ремонту з відновлення пошкодженого майна, адже підставою для відшкодування збитків є саме факт їх виникнення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/1719/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/1719/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/1719/14 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1719/14.

Повний текст постанови складено: 25.03.2016

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха