Постанова № 56678719, 22.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.03.2016 справа №913/656/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді Склярук О.І. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:не з'явивсявід третьої особи:не з'явивсяза участю прокуроране з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПершого заступника прокурора Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від02.11.2015р.у справі№ 913/656/15 (суддя Смола С.В.)за позовомЗаступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської областідо відповідачів:1. Старобільської районної державної адміністрації, м.Старобільськ Луганської області 2. Фермерського господарства "Лаванда плюс", с.Шульгинка Старобільського району Луганської областітретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської областіпровизнання недійсними розпоряджень голови Старобільської райдержадміністрації та договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області до першого відповідача - Старобільської районної державної адміністрації, до другого відповідача - Фермерського господарства "Лаванда плюс" про визнання недійсними розпоряджень голови Старобільської районної державної адміністрації від 09.06.2011 № 335 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс", від 09.09.2011 № 492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс", визнання недійсним договору оренди землі від 08.11.2011, державна реєстрація від 08.11.2011 за №442510004000791, який укладений між Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс"; зобов'язання Фермерського господарства "Лаванда плюс" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області земельну ділянку площею 8,5246 га, вартістю 188395,36 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.08.2015 було призначено до розгляду в судовому засіданні 09.09.2015 розгляд питання щодо підтвердження підстав представництва заступником прокурора Луганської області інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області з заявленими позовними вимогами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.09.2015 було підтверджено підстави представництва заступником прокурора Луганської області інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області з заявленими позовними вимогами; порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 22.09.2015; до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача залучено Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Перший та другий відповідачі у справі заявою №1687 від 28.09.2015 та заявою б/н 29.09.2015 просили застосувати позовну давність.

Господарським судом Луганської області прийнято рішення по справі № 913/656/15 від 02.11.2015, яким у задоволені позову відмовлено повністю. Рішення обґрунтовано, зокрема, спливом позовної давності.

Не погодившись з прийняти рішенням, прокуратура Луганської області, м.Сєвєродонецьк звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просила рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що строк позовної давності не сплинув, а тому відсутні підстави для відмови у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2016 поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі № 913/656/15.

26.01.2016 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Лаванда плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а також розглядати апеляційну скаргу без участі їх представників.

26.01.2016 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Старобільської районної державної адміністрації Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а також розглянути апеляційну скаргу без участі його представників.

26.01.2016 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшли письмові пояснення, в яких вважають висновок суду щодо пропуску строку позовної давності не вірним.

12.02.2016 від прокуратури на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив та нормативне обґрунтування щодо можливості заявляти позовні вимоги в інтересах третіх осіб по справі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору

16.02.2016 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Лаванда плюс» надійшли додаткові заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

25.02.2016 від Державної інспекції сільського господарського в Луганській області на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення щодо порядку та організації проведення перевірок.

В судове засідання, призначене на 22.03.2016 представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи вище викладене та приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без представників сторін.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, у червні 2011 року голова Фермерського господарства "Лаванда плюс" звернулася до Старобільської районної державної адміністрації з клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки, які надаються терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, що розташовані за межами населеного пункту на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді.

Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації №335 від 09.06.2011 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс" було надано дозвіл селянському (фермерському) господарству "Лаванда плюс" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 9,6 га сільськогосподарських угідь, які надаються терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель державної власності, що розташовані за межами населеного пункту на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді.

В подальшому Проектним центром "Агроіновація" була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.146-171 т.1).

Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 09.09.2011 №492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, яка надається в оренду терміном на сорок дев'ять років селянському фермерському господарству "Лаванда плюс" для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді та вирішено надати ФГ "Лаванда плюс" в оренду терміном на сорок дев'ять років земельну ділянку загальною площею 8,5246 га сіножатей для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді.

На підставі вказаного розпорядження 08.11.2011 між Старобільською районною державною адміністрацією (орендодавець, перший відповідач по справі) та Фермерським господарством "Лаванда плюс" (орендар, другий відповідач по справі) було укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 08.11.2011 за № 442510004000791, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,5246 га, у тому числі: сіножатей 8,5246 га.

Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 50401,25грн.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1512,04 грн.

Прокурор вважає, що при передачі Фермерському господарству "Лаванда плюс" земельної ділянки площею 8,5246 га були допущені порушення приписів ст.ст.116, 124, 134 Земельного кодексу України, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі у задоволені позовних вимог було відмовлено з посиланням, зокрема, на пропуск строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, що оскільки на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень (2011 рік) Фермерське господарство "Лаванда плюс" вже набуло статусу юридичної особи (державна реєстрація від 24.01.2003), тому передача в оренду земельної ділянки площею 8,5246 га без проведення земельних торгів, суперечить приписам ст.124 Земельного кодексу України.

Зазначений висновок місцевого господарського суду підтверджується наступним.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (ч.1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»).

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлений Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, зокрема, ч.1 вказаної статті передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Вище вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі №3-157гс14.

У переліку, встановленому ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України не зазначено випадків надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства юридичним особам без проведення земельних торгів.

Частиною ч. 1 ст. 135 та ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 №394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних торгів" було затверджено відповідний порядок проведення у 2008 році земельних торгів, але Указом Президента України від 21.07.2008 №639/2008 дію зазначеної постанови зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 за №25-рн/2008 у справі №1-46/2008 постанову Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 №394 визнано неконституційною, оскільки питання щодо порядку відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функції, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування мають врегульовуватися тільки Законом.

19.08.2012 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 №5077- VI, яким ст.ст.135-139 Земельного кодексу України викладені в новій редакції і в них було детально врегульовано порядок та форми проведення земельних торгів.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, у 2011 році, коли приймалися оскаржувані розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №335 від 09.06.2011 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс" та від 09.09.2011 №492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс" законодавчо не було врегульовано питання проведення земельних торгів у формі аукціону.

Про те, враховуючи приписи ч.2 ст.19 Конституції, відсутність законодавчо визначеного порядку проведення земельних торгів, не давало право голові Старобільської районної державної адміністрації надавати спірну земельну ділянку без проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди землі. Недотримання цієї процедури є порушенням органом державної влади господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

Правова позиція з вказаного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі №3-22гс14.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на час прийняття головою Старобільської районної державної адміністрації оскаржуваних розпоряджень межі земельної ділянки площею 8,5246 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді, встановлені в натурі (на місцевості) не були, тому надання її без складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливим.

Судова колегія також погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 08.11.2011, який укладений між Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс", що зареєстрований у відділі Держкомзему у Старобільському районі 08.11.2011 за №442510004000791 також підлягає задоволенню з огляду на приписи ч.2 ст.124 Земельного кодексу України, якою передбачена обов'язковість проведення земельних торгів у разі передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності та на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Крім того, оскільки розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №335 від 09.06.2011 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс" та від 09.09.2011 №492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс", на виконання якого укладено договір оренди землі від 08.11.2011, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Старобільському районі 08.11.2011 за №442510004000791, підлягають визнанню недійсними, то і договір оренди землі від 08.11.2011, який укладений між Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс" також підлягає визнанню недійсним.

Що стосується твердження прокурора (заявника апеляційної скарги) щодо неправильного застосування (обчислення) місцевим господарським судом позовної давності, то судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Згідно зі ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс" 05.10.2015 були подані заяви №1687 від 28.09.2015 та б/н від 29.09.2015 відповідно про застосування позовної давності у зв'язку зі спливом (закінченням) строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що у даній справі підлягають встановленню обставини перебігу позовної давності щодо позивача у справі - Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, а не заступника прокурора Луганської області.

Зазначене підтверджується і правовою позицією, яка викладена у підпункті 4.1 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" а саме: «початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Господарський суд виходив з того, що ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 визначено, що Державна інспекція сільського господарства країни (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), у т.ч. у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Положенням про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 №770 встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується (п.1).

Відповідно до Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політки та продовольства України 23.12.2011 № 770 основним завданням Держсільгоспінспеція є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України (далі -Держсільгоспінспекція) у межах відповідної території.

Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що повноваження Держсільгоспінспекції реалізується шляхом:

- проведення перевірок,

- розгляду звернень юридичних та фізичних осіб,

- участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель,

- розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель,

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

Таким чином, Держсільгоспінспекція могла довідатися про порушення відповідачами вимог законодавства, при прийняття оспорюваних розпоряджень виключно під час здійснення державного нагляду (контролю).

Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 № 132, визначено, що планові заходи проводяться відповідно до річних та квартальних планів робіт, які затверджуються наказом відповідного інспекції органу до 01 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місця кварталу, що передує плановому.

Інспекційний орган зобов'язаний не пізніше 10 днів до дня здійснення планового заходу надіслати суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планового заходу.

Перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/ місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписується керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової / позапланової перевірки, яка підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

За результатами здійснення планового / позапланового заходу складається Акт перевірки. Зазначений акт складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього проведення перевірки державним інспектором, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником. Перший примірник акта залишається інспекційному органі, який проводить перевірку, другий вручається керівнику суб'єкта підприємницької діяльності або уповноваженій ним особі. При врученні акта перевірки у примірнику акта, який залишається у інспекційному органі робиться відмітка про дату вручення та ставиться підпис особи, яка його отримує.

Порядком одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.03.2013 №179, визначено, що для отримання документів, матеріалів та іншої інформації необхідної для здійснення державного нагляду, контролю за використанням та охороною земель, державний інспектор надсилає суб'єктам, які надають інформацію, клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Клопотання складається у двох примірниках у підписується безпосередньо державним інспектором, що проводить перевірку, чи посадовою собою (державним інспектором) вищого рівня, який координує проведення. Перший примірник Клопотання надсилається суб'єкту, який надає інформацію, поштою рекомендованим листом з повідомлення про вручення або вручається під підпис його керівнику, власнику (користувачу) земельної ділянки (особі, яка виконує його обов'язки, уповноваженій особі, представнику).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач у справі - Державна інспекція сільського господарства в Луганській області - був зареєстрований як юридична особа 10.01.2012 (№ запису про державну реєстрацію 13821020000019098).

З матеріалів справи також вбачається, що листом №1408 від 20.06.2012 (а.с.123 т.1) Старобільською райдержадміністрацією на адресу Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора на його вимогу №76-1194 вих12 (а.с.122 т.1) надсилались копії розпоряджень з питань земельних правовідносин за період, починаючи з липня 2011 по травень 2012 включно, проте це не мало наслідком вжиття заходів прокурорського реагування та звернення до суду або до відповідного контролюючого органу (в даному випадку до позивача по цій справі, якого вже було зареєстровано і який здійснював покладені на нього функції понад п'ять місяців) з дорученням на проведення відповідної перевірки.

Заступник прокурора Луганської області до суду з даним позовом звернувся лише 21.08.2015 (згідно відбитка штемпеля на поштовому конверті), тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, а з відповідним дорученням до позивача щодо проведення перевірки тільки 12.06.2015р.

В свою чергу, позивач, здійснюючи покладені на нього функції, також не запланував відповідної перевірки, хоча мав таку можливість.

Судова колегія також бере до уваги, що Держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. На позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади поширюється положення ст. 257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі №3-374гс15.

Аналогічні правові позиції, згідно з якими перебіг позовної давності у справах за позовами, заявленими прокурором в інтересах держави в особі її органів, починається від дня коли про порушене право довідався або міг довідатися саме такий державний орган, а не прокурор, який звернувся з позовом до суду, наведені в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14, від 23.12.2014 у справі №3-194гс14, від 23.03.2015 у справі №3-21гс15, від 01.07.2015 у справі №6-178цс15.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що держава в особі її контролюючих органів мала можливість дізнатися про зазначені вище порушення у червні 2012 та прийняти відповідні заходи щодо їх усунення протягом трьох років, тобто в межах строку позовної давності.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, а ні прокурором, а ні позивачем у справі не надано доказів поважності причин пропущення строку позовної давності для звернення з вимогами про визнання недійсними оскаржуваних розпоряджень та договору оренди землі. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Підпунктом 2.3 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" передбачено, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно відмовив прокурору у задоволені позовних вимог в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області до Старобільської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Лаванда плюс", про визнання недійсними розпоряджень голови Старобільської районної державної адміністрації від 09.06.2011 №335 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс", від 09.09.2011 №492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс", визнання недійсним договору оренди землі від 08.11.2011, державна реєстрація від 08.11.2011 за №442510004000791, який укладений між Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс", у зв'язку із спливом позовної давності, а доводи апеляційної скарги з цих же підстав судовою колегію не приймаються.

Розглядаючи позовну вимогу про повернення земельної ділянки площею 8,5246 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Половинкинській сільській раді, Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області суд правомірно врахував, що дана позовна вимога базується на незаконності оскаржуваних розпоряджень голови Старобільської районної державної адміністрації від 09.06.2011 №335 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки СФГ "Лаванда плюс", від 09.09.2011 №492 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Лаванда плюс", а також недійсності договору оренди землі від 08.11.2011, державна реєстрація від 08.11.2011 за №442510004000791, який укладений між Старобільською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лаванда плюс", та положеннях діючого законодавства, в силу яких наразі розпорядження землями сільськогосподарського призначення, розташованими на території Луганської області, віднесено до компетенції третьої особи у справі - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсними вказаних розпоряджень та договору оренди землі не підлягають задоволенню за спливом позовної давності, то підстави для задоволення вимоги про повернення земельної ділянки площею 8,5246 га Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області відсутні.

З огляду на наведене, доводи заявник апеляційної скарги про порушення норм матеріального або процесуального права при прийнятті рішення місцевим господарським судом не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 98, 99, 101,102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2015 у справі №913/656/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2015 у справі № 913/656/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 8 прим.:

1. прокурору, 1. позивачу

2. відповідачам, 1. третій особі

1. ДАГС, 1. до справи, 1. ГСЛО