Ухвала суду № 56678664, 24.03.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"24" березня 2016 р. Справа № 927/678/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»,

Кловський узвіз 9/1, м. Київ, 01001

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України»

вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галс-К»,

АДРЕСА_1,17500

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галс-К ЛТД»,

пров.Лабораторний,3, м. Київ, 01133

про стягнення 109747грн.11коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 заступник начальника відділу довіреність №2-79 від 21.03.2016

Від відповідача: ОСОБА_2 представник довіреність №37-01/16 від 12.01.2016, ОСОБА_3 представник довіреність №68-02/16 від 12.02.2016

Від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 представник довіреність №04-01/16 від 11.01.2016

Від третьої особи на стороні позивача: не зявився

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Галс-К» про стягнення заборгованості по зберіганню природного газу в обсязі 5745,016тис.куб.м., з яких заборгованість згідно договору на зберігання, (закачування, відбір) природного газу №1304006910 від 15.04.2013р. в сумі 62046,17грн., пеня в сумі 7302,97грн., 7% штрафу в сумі 4343,23грн., 3% річних в сумі 1639,46грн., інфляційні в сумі 19606,59грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на протязі сезону 2013-2014 років в його газосховище був закачаний та знаходився на зберіганні газ відповідача, вартість послуг по зберіганню та закачуванню якого становила 214067,72грн. Враховуючи, що частина вартості послуг в сумі 152067,72грн. була оплачена відповідачем відповідно до п. 4.3 договору, а на кінець сезону зберігання знаходився газ в кількості 5745,016 тис.куб.м., а тому заявлено до стягнення решта вартості послуг в сумі 62046,17грн. На суму боргу позивачем нараховано 7302,97грн. пені, 4343,23грн. штрафу, 1929,35грн. 3%річних та 34125,39 грн. інфляційних.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 24.06.2015 згідно ухвали від 30.06.2015р. прийнята судом і суд розглядав спір про стягнення 62046,17грн. основного боргу, 7302,97грн. пені за період з 01.05.2014 по 20.11.2014, 4343,23грн. штрафу, 1929,35грн. 3%річних з 21.05.2014 по 02.06.2015 та 34125,39 грн. інфляційних з червня 2014 року по квітень 2015 року, а всього 109747,11грн.

Ухвалою від 30.06.2015 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Галс-К ЛТД.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016р. скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 29.09.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015р. у справі №927/678/15, справа передана на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою від 15.02.2016р. суд прийняв до розгляду справу №927/678/15.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2016 надав додаткові пояснення №2593/6 від 24.02.2016, в яких зазначив, що відповідно до умов договору Диспетчерською службою ПАТ «Укртрансгаз» було підтверджено наявність в ПСГ на кінець сезону зберігання 2013/2014 обсягу газу 5745,016тис.куб.м, про що надано відповідну оперативну інформацію щодо руху в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» в період з 16.04.2013 по 16.04.2014 природного газу ПрАТ «Галс-К», дана оперативна інформація Диспетчерської служби «є належним доказом обліку обсягу газу відповідача, що зберігається у ПСГ позивача», саме до таких висновків прийшов ВГСУ у постанові від 03.02.2016 по даній справі. Позивач зазначає, що підписавши та скріпивши печаткою договір №1404000159 від 16.04.2014 сторони визначили, що спірний обєм газу 5745,16тис.куб.м залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання 2013-2014 років і який було передану позивачу на зберігання в наступному сезоні, відповідач тим самим підтвердив наявність цих обсягів газу в ПСГ позивача, в т.ч. на кінець сезону зберігання 2013-2014, відповідно наявність підстав для здійснення оплати послуг позивача зі зберігання залишків газу в обсязі 5745,16тис.куб.м на кінець сезону зберігання 2013-2014. ОСОБА_5 договір недійсним в судовому порядку визнано не було. Позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості ПрАТ «Галс-К» перед позивачем доданого до позовної заяви, обсяги залишків газу 1164,270тис.куб.м на початок сезону зберігання 2013-2014 згідно акту від 30.04.2013 загальною вартістю 12574,12грн. були оплачені відповідачем та позивач не оспорює вказану суму, водночас відповідачем не було здійснено оплати за зберігання залишку природного газу в обсязі 5745,026тис.куб.м на кінець сезону зберігання 2013-2014, згідно виставленого відповідачу рахунку №04-14-1304006910-кін від 30.04.2014. Крім того, позивач зазначив, що рух природного газу власників в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у 2013-2014 р.р повинен був здійснюватися при обовязковому погодженні з НАК «Нафтогаз України», що здійснювала формування щомісячних балансів надходження та розподілу природного газу по Україні.

Ухвалою від 25.02.2016 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Позивачем подані додаткові пояснення №3563/6 від 14.03.2016р. щодо документального підтвердження тарифу на зберігання природного газу у період 2013-2014рр., щодо нормативно-правового обґрунтування необхідності звернення відповідача до НАК «Нафтогаз України» для отримання дозволу на передачу (реалізацію) природного газу у обсязі 5745,016тис.куб.м.

В судовому засіданні 15.03.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю. Представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача заперечували проти позову, з підстав викладених у письмових поясненнях.

У додаткових поясненнях за №91-03/16 від 14.03.2016 відповідачем зазначено, що позивачем не надсилались до відповідача акти приймання-передачі газу та акти про обсяг залишку природного газу в ПСГ позивача згідно договору №1304006910 від 15.04.2013, що відповідачем було продано природний газ в обсязі 5745,016тис.куб.м третій особі-1 згідно умов договору №32-У/Г від 03.01.2014 за видатковою накладною №1-Г від 14.04.2014. Фактичні обставини справи свідчать про хибність тверджень позивача та неправомірність подання позивачем позовної заяви про стягнення з відповідача 109747,11грн. за зберігання природного газу в обсязі 5745,016тис.куб..м, оскільки позивач не дотримався умов договору №1304006910 від 15.04.2013. Відповідач вказав, що 25.10.2013 ПрАТ «Галс-К» передав ТОВ «Галс-К ЛТД» у власність 500тис.куб.м природного газу загальною вартістю 1487500,00грн., про що 25.10.2013 сторонами договору №30-У/Г було складено ОСОБА_5 №Г-10/2013-Уг/Г прийому передачі газу, а 23.07.2014 третьою особою на стороні відповідача були перераховані відповідні грошові кошти. Відповідач повідомляє, що позивачем була погоджена передача природного газу в обсязі 500,000тис.куб.м шляхом підписання акту приймання-передачі природного газу в ПСГ відповідача від 25.10.2013 №416/04-13. ПрАТ «Галс-К» угода про спільну діяльність, діючи від імені учасників договору про спільну діяльність від 07.09.2001р., було повноважне на укладання договору купівлі-продажу природного газу в ПСГ позивача та відчуження спірного обсягу природного газу, належного на праві власності. ПАТ «Укрнафта» не володіє 50% та більше загальної вартості вкладів учасників Угоди про спільну діяльність, а тому обмеження щодо передачі права власності на видобутий природний газ обумовлені приписами ст.10 ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» не поширюють свою дію на правовідносини, що склались між відповідачем та третьою особою на підставі договору від 03.01.2014 №32-У/Г купівлі-продажу природного газу ПСГ позивача. Третя особа є постачальником природного газу за нерегульованим тарифом, має ліцензію НКРЕ серія АЕ№179853, строк дії якої становить 23.11.2012р. по 22.11.2017, а тому вимоги до договору купівлі-продажу природного газу, встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 05.07.2012 №849 «Про затвердження типового договору на купівлю продаж природного газу» не поширюють свою дію на спірний правочин, оскільки згідно п.2 даної постанови, дія даного нормативно-правового акту поширюється виключно на власників природного газу та субєктів господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом. Відповідач вважає, що правочин, згідно якого відповідачем продано (відчужено), а третьою особою ТОВ «Галс-К ЛТД» придбано природний газ в обсязі 5745,016тис.куб.м, що належав на праві приватної власності відповідачу та знаходився на зберіганні в ПСГ позивача, не суперечить вимогам чинного законодавства та ніяким чином не порушує права та інтереси інших осіб, зокрема, позивача. Відповідач зазначив, що виходячи зі змісту листів-відповідей позивача №5221/64-064 від 19.06.2014 (з посиланням на лист №3221/64-064 від 18.04.2014 та на лист №3434/64-064 від 28.04.2014), останній відмовився погодити акт прийому-передачі природного газу за квітень 2014 в обсязі 5745,016тис.куб.м, що складений відповідачем та третьою особою ТОВ «Галс-К ЛТД» станом на 14.04.2014, відповідно, мотивуючи свою відмову тим, що природний газ закачаний в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у період з січня 2013 по лютий 2014 не включався в розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу в Україні оператором Єдиної газотранспортної системи України, функції якого в зазначений період, на думку позивача, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 05.11.2010 №463 були покладені на НАК «Нафтогаз України». Діючим у спірному періоді Міністерством енергетики та вугільної промисловості України був виданий Наказ від 02.12.2013 №882, що набув чинності 18.03.2014, в якому функції оператора Єдиної газотранспортної системи вже були покладені на ПАТ «Укртрансгаз». На виконання вимог ст.7 ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» Міністерством енергетики та вугільної промисловості був виданий наказ №920 від 26.11.2012, яким затверджено порядок розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам, даний Порядок передбачає виключно інформування субєктами ринку природного газу оператора ЄГТСУ про рух природного газу, без будь-якого погодження з останнім. Додатками №4,5,6,7 до Порядку передбачено інформування оператора ЄГТСУ виключно щодо погодження із газозберігаючим підприємством заяв про здійснення відбору/закачування газу з/до ПСГ та актів відбору/закачування газу з/до ПСГ. Передача відповідачем третій особі спірного обсягу газу на підставі договору купівлі продажу природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 03.01.2014 №32-У/Г згідно видаткової накладної №1-Г від 14.04.2014 була здійснена в підземному сховищі газу позивача без фактичного відбору спірного обсягу газу з ПСГ, що позивачем не було спростовано. Окрім того, в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач у поясненні посилається на встановлені обставини рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2016 по справі №910/29246/4, яке набрало законної сили 05.02.2016р., та рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 по справі №927/677/15.

Представником третьої особи на стороні відповідача подано пояснення №87-03/16 від 14.03.2016, в якому щодо реалізації залишку газу 11620,338тис.куб.м, який вказаний в договорі №1304006909 від 15.04.2013р. зазначив, що залишок газу в обємі 11620,33тис.м.куб. був проданий в середині ПСГ позивача, про що були складені відповідні акти, які були погоджені з позивачем, контрагенти розрахувалися за куплений газ та заборгованості перед третьою особою не мають. Щодо купівлі-продажу 500,000тис.куб.м. третьою особою у відповідача згідно договору №30-У/Г від 01.10.2013р. зазначив, що згідно ОСОБА_5 №416/04-13 приймання-передачі природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 25.10.2013 ПрАТ «Галс-К» передано, а ТОВ «Галс-К ЛТД» прийнято газ в обємі 500,000тис.куб.м. 23.07.2014 третьою особою було перераховано на рахунок відповідача суму в повному обсязі 1785000грн. Продаж газу обємом 500тис.куб.м був відображений позивачем в балансі надходження та розподілу природного газу по Україні. Третя особа зазначила, що 03.01.2014 між ПрАТ «Галс-К» та ТОВ «Галс-К ЛТД» був укладений договір №32-У/Г на купівлю-продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз». 14.04.2014 ПрАТ «Галс-К» та ТОВ «Галс-К ЛТД» було передано у власність 5745,016тис.куб.м газу загальною вартістю 19079198,14грн., про що було складено видаткову накладну №1-Г від 14.04.2014, третьою особою було перераховано відповідачу 19079198,14грн., продаж газу обємом 5745,016тис.куб.м не був відображений позивачем в балансі надходження та розподілу природного газу по Україні. Третя особа вказала, що в звязку з тим, що згідно договору №32-У/Г на купівлю продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 03.01.2014 третя особа стала власником залишку газу у ПСГ у кількості 5745,016тис.куб.м оспорюваний обєм газу повинен обліковуватися на балансі ТОВ «Галс-К ЛТД», то і згідно п.2.16 договору №1304006909 від 15.04.2013 третя особа повинна сплачувати за зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу (15.04.2014). Третя особа зазначила, що 02.07.2014 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 62046,17грн. за залишки газу на кінець сезону 2013-2014р.р. переданий їй у власність в обємі 5745,016тис.куб.м згідно договору №1304006909, про що свідчить виписка з банку від 02.07.2014 та платіжне доручення №26056, також маючи у власності газ в обємі 5745,016тис.куб.м на початок сезону 2014-2015р.р. ТОВ «Галс-К ЛТД» здійснило оплату згідно договору №1404000156 від 16.04.2014 в сумі 62046,17грн. ТОВ «Галс-К ЛТД» зазначило, що 31.10.2014р. позивач надіслав на адресу підприємства ОСОБА_5 звірки розрахунків, де згідно договору №1304006909 2014р. за третьою особою залишок коштів в сумі 62046,17грн. як переплата по цьому ж договору, такий же залишок вказали і в ОСОБА_5 звірки розрахунків станом на 31.03.2015. ОСОБА_5 підприємством не погоджені в звязку з тим, що товариство зверталося до позивача з проханням визнати право власності газу в обємі 5745,016тис.куб.м за товариством, у разі переплати ТОВ «Галс-К ЛТД» згідно цих актів ПАТ «Укртрансгаз» повинно було в термін 3-х днів повернути на розрахунковий рахунок кошти в сумі 62046,17грн. як переплату по договору за зберігання газу на кінець періоду 2013-2014 та 62046,17грн. за зберігання газу на початок 2014-2015, але позивач цього не зробив. Крім того, ТОВ «Галс-К ЛТД» вказав, що стосовно товариства рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2016 по справі №29/246/14 було встановлено право власності на природний газ в обсязі 5745,016тис.куб.м.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення №110-03/16 від 22.03.2016р. стосовно хибності тверджень позивача, що саме у договорі №1404000159 вказано, що обсяг газу 5745,06тис.кубм. залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2013 по 15.04.2014) та стосовно підписання договору №1404000159, зазначивши, що запропонований позивачем порядок укладання договору №1404000159 порушує не тільки норми закону, але і права відповідача, оскільки виключає можливість остаточного погодження відповідачем його кінцевої редакції взагалі та п.2.1 договору, зокрема, що і призвело в подальшому до виникнення спору, що розглядається. Відповідач повідомляє, що 04.04.2014 листом №28/14 звернувся до ПАТ «НАК «Нафтогаз України», згідно якого просив узгодити передачу природного газу у квітні 2014 в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» обсягом 5745,016тис.куб.м, який належить відповідачу, від відповідача до третьої особи, також відповідачем було інформовано про укладання відповідачем з позивачем договору на зберігання від 15.04.2013 №1304006910 та про укладання третьою особою на стороні відповідача з позивачем договору на зберігання від 15.04.2013 №1304006909. Також відповідач зазначив, що він відповідно до своїх ліцензій на видобування газу, як власник цього газу здійснює продаж усім підприємствам у т.ч. підприємствам, у яких є в наявності ліцензія на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим або нерегульованим тарифом на загальних підставах, що відповідач продав оспорюваний обєм газу третій особі на стороні відповідача, яка є постачальником природного газу за нерегульованим тарифом, має ліцензію НКРЕ серія АЕ№179853, строк дії якої становить з 23.11.2012 по 22.11.2017 і саме третя особа має право продавати газ відповідно до ліцензійних умов, що відповідач не відноситься до кола осіб, на яких поширюються норми Постанови КМУ №1729 від 27.12.2001, оскільки вона визначає виключний порядок забезпечення споживачів природним газом.

Від третьої особи на стороні відповідача надійшло доповнення до пояснення №109-03/16 від 22.03.2016, в якому просив залучити документи до матеріалів справи. Доповнення до пояснення з доданими до нього документами долучено до матеріалів справи.

Представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні 24.03.2016 надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засідання надав клопотання №4443/6 від 23.03.2016 про долучення документів до матеріалів справи. У клопотанні позивач повторно довів до відома суду, що рух природного гагу власників в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» повинен здійснюватися при обовязковому погодженні з оператором, що здійснював формування щомісячних балансів надходження та розподілу природного газу по Україні (НАК «Нафтогаз України»), водночас, чинним законодавством не встановлено обовязкової форми заяви для субєктів ринку природного газу до НАК «Нафтогаз України» для погодження передачі (реалізації) природного газу. Також, позивач звернув увагу суду на той факт, що погоджувальні функції НАК «Нафтогаз України» в частині руху природного газу в/із підземних сховищ газу позивача були надані положеннями постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом», яка визначала, що саме НАК «Нафтогаз України» формує щомісячно планові баланси надходження та розподілу природного газу по Україні і які містять, в т.ч., обсяги природного газу, що закачуються та відбираються з підземних сховищ газу позивача. Положення аналогічного характеру також містять і норми Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою НКРЕ від 19.04.2012 №420, який діяв до 01.10.2015 і яким було визначено порядок надання послуг з доступу до ПСГ. Необхідність такого погодження повязана з тим, що у випадку надання заявки на відбір природного газу з ПСГ позивача субєктом господарювання, який придбав газ в ПСГ позивача, але який не надавав жодних відомостей щодо придбання такого газу до НАК «Нафтогаз України» або ж продавець такого газу не отримав відповідного погодження від НАК «Нафтогаз України» на такий продаж, у НАК «Нафтогаз України» при формуванні щомісячного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні не буде правових підстав погоджувати включення вказаної заявки на відбір газу до цього балансу, враховуючи той факт, що цей газ згідно даних НАК «Нафтогаз України» буде значитись як газ, що належить іншому субєкту господарювання продавцю, у якого, як вважатиме заявник обсягів газу на відбір, він придбав цей газ.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представники сторін та третьої особи на стороні відповідача надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання від 24.03.2016 про відкладення розгляду справи на два тижні для укладання мирової угоди між сторонами, зазначивши про ведення переговорів між керівництвом позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву від 24.03.2016 про продовження розгляду справи на 15 днів у звязку з укладанням мирової угоди.

Представники позивача та третьої особи на стороні відповідача залишили на розсуд суду вирішення зазначених вище заяви та клопотання відповідача.

Від третьої особи на стороні позивача заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвала про відкладення розгляду справи від 25.02.2016 направлена на адресу третьої особи, отримана нею згідно поштового повідомлення №1400603739940. Ухвала про відкладення розгляду справи від 15.03.2016 отримана згідно поштового повідомлення № 1400603825324.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально більшістю голосів суддів.

При цьому, в силу ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Однак відповідно до ч.3 зазначеної статті, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на пятнадцять днів.

Враховуючи, можливість укладання мирової угоди між сторонами, приймаючи до уваги обставини справи і те, що строк розгляду справи закінчується 12.04.2016р., з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача та продовжити строк вирішення спору на 15 днів до 27.04.2016р. включно.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.

Вислухавши пояснення та доводи представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, враховуючи можливість врегулювання спору мирним шляхом, суд з метою повного та обєктивного дослідження всіх обставин по даній справі, вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зобовязавши сторони та третіх осіб надати витребувані документи. За таких обставин розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст. 22, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В :

1. Продовжити строк розгляду спору на 15 днів до 27.04.2016 року включно.

2. Розгляд справи відкласти на 31.03.2016р. о 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 14000 м. Чернігів, проспект Миру 20, к. № 23.

3. Зобов'язати позивача надати: відомості з документальним підтвердженням щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 по справі 927/677/15, щодо набрання вказаним рішенням законної сили; докази врегулювання спору мирним шляхом (укладення мирової угоди); всі документи на підтвердження своєї позиції по суті спору; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

4. Зобов'язати відповідача надати: відомості з документальним підтвердженням щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 по справі 927/677/15, щодо набрання вказаним рішенням законної сили; докази врегулювання спору мирним шляхом (укладення мирової угоди); всі документи на підтвердження своєї позиції по суті спору; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

5. Зобов'язати третю особу на стороні відповідача (ТОВ «Галс-К ЛТД») надати: відомості з документальним підтвердженням щодо врегулювання спору; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

6. Зобовязати третю особу на стороні позивача (ПАТ НАК «Нафтогаз України») надати: мотивовані письмові пояснення з нормативно-правовим обґрунтуванням по суті спору, зокрема, щодо необхідності звернення відповідача до НАК «Нафтогаз України» (період 14-24 квітня 2014 року) для отримання дозволу (погодження) на передачу (реалізацію) природного газу (балансу надходження та розподілення природного газу) у обсязі 5745,016тис.м.куб, який зберігався у підземному сховищі газу ПАТ «Укртрансгаз» та який проданий від ПрАТ «Галс-К» до ТОВ «Галс-К ЛТД»; документи на підтвердження фактів (обставин), що будуть зазначені у письмових поясненнях; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

7. Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації, з наданням документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала довіреність); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

Суддя Н.Ю.Книш