Рішення № 56678136, 22.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016Справа №910/3555/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНТА"

про стягнення 567 425 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Манелюк І.М. (довіреність б/н від 17.03.2016)

від відповідача: Радик І.Л. (довіреність б/н від 04.01.2016)

вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНТА" про стягнення 567 455,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 5/18 від 18.09.2015 в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 порушено провадження у справі № 910/3555/16, розгляд справи призначено на 22.03.2016.

21.03.2016 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, а також заява від 18.03.2016 вих. № 88 про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 567 425,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи № 910/3555/16 буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

21.03.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, а також заява про визнання позову відповідачем.

У судовому засіданні 22.03.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2016 визнав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 22.03.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНТА" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 5/18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця в строки та на умовах, визначених цим договором майно (далі - товар), яке наведено у специфікації (Додаток 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується на умовах та в строки, визначені цим договором сплатити вартість товару та прийняти його.

Відповідно до п. 1.2 Договору, вартість товару становить 567 455,00 грн.

Кількість, асортимент та якість товару наведені у специфікації (Додаток 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3 Договору).

Положеннями п. 2.1 Договору встановлений обов'язок покупця після підписання договору в строк, не пізніше 7 робочих днів з моменту оплати вартості товару, передати у власність покупця товар, визначений п.п. 1.1, 1.2. Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору, оплата товару покупцем, що є предметом цього договору здійснюється за ціною, визначеною умовами Договору шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця упродовж 30 днів з дати підписання специфікації, що є Додатком 1 до даного договору.

Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).

11.09.2015 між сторонами було погоджено та підписано Специфікацію № 1 до Договору (Додаток № 1 до Договору), у якій сторони погодили кількість, асортимент, ціну товару, що підлягає поставці.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 567 425,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 28 від 15.09.2015 на суму 195 000,00 грн., № 33 від 18.09.2015 на суму 187 000,00 грн., № 34 від 23.09.2015 на суму 185 425,00 грн., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, поставку оплаченого відповідачем товару не здійснив.

Позивач звертався до відповідача із претензіями щодо повернення перерахованої суми попередньої оплати, однак, за твердженням позивача, вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 567 425,00 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно Договору. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 567 425,00 грн. попередньої оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 5/18 від 11.09.2015 у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, після отримання попередньої оплати за товар.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 567 425,00 грн., в той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Доказів поставки товару на суму 567 425,00 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення суми попередньої опалити.

Відповідач відповіді або заперечень на претензії не надав, товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

Отже, у позивача в силу положень ст. 693 ЦК України, виникло право вимоги до відповідача про повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, як і не надано доказів повернення суми попередньої оплати.

Більше того, відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог, а у судовому засіданні підтримано вказану заяву.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про що зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32 - 34, 36, 43 - 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНТА" (04070, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б, оф. 4, код 35698831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 8, код 25278015) 567 425,00 грн. заборгованості та 8 511,37 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2016.

Суддя С.О. Турчин