Рішення № 56678106, 25.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/6/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2016 Справа № 908/132/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунальне підприємство «Токмактеплоенергія» Токмацької міської ради (вул. Шевченка, буд. 45«А», м. Токмак, Токмацький район, Запорізька область, 71701, код. ЄДРПОУ 37510516),

до відповідача: Приватне підприємство «Чайка» (вул. Карла Маркса, буд. 36, м.Токмак, Токмацький район, Запорізька область, 71701, код ЄДРПОУ 30802389),

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №1182 від 19.10.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №3 від 12.01.2016;

про стягнення 13487,38грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява комунального підприємства «Токмактеплоенергія» Токмацької міської ради про стягнення з приватного підприємства «Чайка» 6917,13 основоного боргу за договором №250 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2012, 1845,83грн. пені, 583,79грн. 3% річних та 4140,63грн. інфляційних втрат.

13.01.2016 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. Для надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування своїх доводів, в судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Також, за клопотанням позивача, продовжувався розгляд спору та відкладався розгляд справи.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, підставою для звернення із позовом до суду зазначає неналежне виконання відповідачем взятих зобовязань за договором №250 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 в части повної та своєчасної оплати наданих послуг, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6917,13грн. за період з грудня 2012 року по квітень 2013року. Затримка оплати вартості поставленої теплової енергії обумовила нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи віднести на відповідача.

В засіданні 25.03.2016 позивач змінив позовні вимоги.

Подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 1845грн. 83коп.

Відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує інтересів інших осіб. При таких обставинах є підстави для прийняття відмови від позову і припинення провадження у справі в цій частині.

Крім того, змінив розмір інфляційних втрат і річних. Просить стягнути збільшену суму інфляційних втрат в розмірі 4142,92грн. і зменшену суму річних в розмірі 565,14грн..

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказані збільшення і зменшення позовних вимог приймаються судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позову заяву зазначає про те, що заборгованість за договором №250 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 за період з січня 2013 року по квітень 2013 року складає 5540,83грн., і її сплачено 09.04.2014 по проведеному кліринговому розрахунку від 01.03.2014 а сумі 10000,00грн. про що свідчить наданий розрахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартину плату станом на 01.03.2014. Щодо нарахованого залишку за 14-31 грудня 2012 у розмірі 1376,30грн., відповідач вважає, що вона не підтверджена доданими до позовної доказами, крім того, знаходиться за межами строку позовної давності, яку просить застосувати.

Також, просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені в розмірі 1845,83грн. на підставі ч.4 ст. 267, ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також застосувати строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за грудень 2012 року, який він, як вказує, не отрмував.

Крім того, відповідно до контррозрахунку відповідача, сума втрат від інфляції складає 186,32грн., а 3% річних - 192,98грн.

08.02.2016 від відповідача також надійшло клопотання про залишення позовної заяви комунального підприємства «Токмактеплоенергія» Токмацької міської ради без розгляду, у звязку із тим, що в рамках справи №908/5325/15 розглядались позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства «Чайка» заборгованості за договором №250 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2012, у тому чисті і сума заборгованості у розмірі 6917,13грн.

Доводи, викладені відповідачем в заяві, не прийняті судом до уваги, так як по вказаній справі інший предмет позову, а саме заборгованість за попередній період.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зобовязанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

01.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (надалі Енергопостачальна організація) та приватним підприємство «Чайка» (надалі Споживач) укладено договір №250 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір).

Згідно п. 3 Договору, Енергопостачальна організація відпускає Споживачу в період з 01.10.2012 по 01.10.2013 максимум теплового навантаження на опалення організації 0,006703Гкал/год., опалювальна площа становить 63,1кв.м.

Пунктами 22 та 23 Договору передбачено, що Договорі набуває чинності з дня його підписання обома сторонами. Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обовязку повної сплати спожитої ним раніше теплової енергії.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

31.05.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» та комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (далі Первісний кредитор) передає комунальному підприємству «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (далі Новий кредитор), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договорами «Про надання послуги з централізованого опалення», Договорами «Про постачання теплової енергії в гарячій воді», Договорами «Про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти» (далі Основними договорами), укладеними між Первісним кредитором та фізичними особами, приватними підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії (далі - Боржники).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013, а саме, акту-прийому передачі визначено, що заборгованість відповідача за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 250 від 01.10.2012 становить 16917,13 грн.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Токмацької міської ради № 151 від 31.05.2013, Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення з 01.06.2013.

Як зазначає позивач, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» між сторонами, Управлінням соціального захисту населення Токмацької міської ради та Фінансовим управлінням Токмацької міської ради було підписано схему проведення розрахунків по нарахованим пільгам та субсидіям населенню за квартирну плату станом на 01.03.2014, відповідно до якої між зазначеними вище особами було проведено взаєморозрахунок на суму 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі №908/5325/15 встановлено, що станом на 01.03.2014 заборгованість відповідача за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 250 від 01.10.2012 становила 16917,13 грн., комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради було здійснено зарахування зазначених вище коштів в розмірі 10000,00грн. на погашення заборгованості відповідача за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 250 від 01.10.2012.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6917,13грн. заборгованості за 14-31грудня 2012 року, січень квітень 2013року.

Стаття 692 ЦК України визначає обовязок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п 13 Договору, відпуск теплової енергії визначений розрахунковим періодом.

Приписами п. 14 Договору встановлено, що Споживач зобовязаний сплатити предявлений йому рахунок на пізніше 5-ти днів після його отримання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобовязаний дотримуватись вимог норматипно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Позивачем додано до позову копії наступних рахунків в підтвердження наданих послуг:

- рахунок №250/1 від 31.01.2013 на суму 2065,22грн.;

- рахунок №250/2 від 28.02.2013 на суму 1732,76грн.;

- рахунок №250/3 від 31.03.2013 на суму 1702,55грн.;

- рахунок №250/4 від 26.04.2013 на суму 40,30грн.

Вказані рахунки підписані відповідальною особою відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Доказів отримання відповідачем рахунку за грудень 2012 року на суму 1376,30грн. позивачем не надано.

Згідно ч 2. ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. 33 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення 1376,30грн. за грудень 2012 року суд залишає без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, так як по наявним в справі матеріалам неможливо встановити як дату (для вирішення питання щодо строку давності) так і взагалі сам факт передачі відповідачу рахунку за грудень 2012 року.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають стягненню 5540,83грн. основного боргу за період з січня 2013 по квітень 2013.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 583,79грн. 3% річних за період з січня 2013 року по листопад 2015 року та 4140,63грн.грн. втрат від інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2015 року

Судом здійснено власний розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних, відповідно до якого втрати від інфляції за період з лютого 2013 по листопад 2015 складають 4341,11грн., а 3% річних за період з 06.02.2013 по 30.11.2015 455,64грн.

Господарський суд не наділений правом виходити за межі заявленої до стягнення суми (інфляційних втрат), тому з урахуванням позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягають 4142,92грн. втрат від інфляції та 455,64грн. 3% річних.

Заперечення відповідача в частині основного боргу не приймаються до уваги, так як рішенням господарського суду Запорізької області і постановою Донецького апеляційного господарського суду по вказаній раніше справі №908/5325/15 встановлено, що погашення заборгованості в сумі 10000грн. відбулося за інший період, ніж по даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.4 ч.1 ст.80, п. 5 ч.1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Чайка» (вул. Карла Маркса, буд. 36, м.Токмак, Токмацький район, Запорізька область, 71701, код ЄДРПОУ 30802389) на користь комунального підприємства «Токмактеплоенергія» Токмацької міської ради (вул. Шевченка, буд. 45«А», м. Токмак, Токмацький район, Запорізька область, 71701, код. ЄДРПОУ 37510516) 5540(пять тисяч пятсот сорок) грн. 83коп. основного боргу за період з січня 2013 року по квітень 2013 року, 4142 (чотири тисячі сто сорок дві) грн. 92 коп. втрат від інфляції, 455(чотириста пятдесят пять) грн. 64коп. 3% річних та 1035 (одна тисяча тридцять пять) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1845 грн. 83 коп. пені прийняти відмову позивача від позову і провадження по справі припинити.

Позовні вимоги в частині стягнення 1376,30грн. основного боргу залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

В засіданні 25.03.2016 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 25.03.2016.

Суддя С.А. Гончаренко