Рішення № 56677734, 24.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.16 Справа № 904/958/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ-ПАК", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 42 330,90 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.03.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ ПАК» (надалі Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» (надалі Відповідач) про стягнення 42 330,90 грн. за договором поставки товару №53ТД від 26.11.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 10.03.2016 розгляд справи був відкладений на 24.03.2016, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки товару №53ТД від 26.11.2015, рахунки на оплату №48 від 07.12.2015, №77 від 24.12.2015, видаткові накладні №38 від 07.12.2015, №66 від 24.12.2015, податкові накладні №10 від 07.12.2015, №45 від 24.12.2015. Крім того в судовому засіданні 24.03.2016 Позивач надав картку рахунку 361 за грудень 2015 року лютий 2016 року.

Позивач керуючись п.6.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений ОСОБА_3 в сумі 42 330,90 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі; 22.03.2016 надав відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на порушення Позивачем п.2.5. Договору в частині надання всіх документів, які мали бути наданими разом з ОСОБА_3.

В судовому засіданні 24.03.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ-ПАК» (Позивач, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки товару №53ТД (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязався систематично поставляти і передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі ОСОБА_3), а Покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна, асортимент, номенклатура, а також строки поставки визначаються Специфікацією, що є додатком №1 до цього Договору. Загальна договірна ціна ОСОБА_3 за Договором складається із суми всіх Специфікацій та видаткових накладних до Договору (п.п.1.1.-1.3. Договору).

Відповідно до п.6.2. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту отримання ОСОБА_3.

07.12.2015 та 24.12.2015 Позивачем були вставлені рахунки на оплату №48 та №77 відповідно (зазначені рахунки на оплату містять посилання на Договір №58ТД від 26.11.2015), з яких вбачається, що Сторони домовились про поставку пакетів п/е 480х700 у кількості 44 700 шт. загальною вартістю 42 330,90 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладеного Договору Позивач 07.12.2015 та 24.12.2015 поставив Відповідачу ОСОБА_3 загальною вартістю 42 330,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №38 від 07.12.2015 та №66 від 24.12.2016, які підписані представниками Позивача та Відповідача.

Виходячи з положень п.6.2. Договору оплата за ОСОБА_3, поставлений 07.12.2015 мала бути здійснена Відповідачем в строк до 06.01.2016 включно, за ОСОБА_3, поставлений 24.12.2015 в строк до 23.01.2016 включно.

Проте Відповідач оплату за поставлений ОСОБА_3 здійснив частково в сумі 3000,00 грн. Оплата була здійснена Відповідачем 16.02.2016 платіжним дорученням №84, з призначенням платежу «Договір №53ТД від 26.11.2015, рахунок на оплату №48 від 07.12.2015».

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 39 330,90 грн. (42 330,90 грн. 3 000,00 грн. = 39 330,90 грн.).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений Позивачем ОСОБА_3, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 39 330,90 грн.

Що стосується заборгованості за поставлений ОСОБА_3 в сумі 3 000,00 грн., то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», господарський суд припиняє провадження у справі в звязку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випаду припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові а не припинення провадження у справі.

Судом встановлено, що оплата заборгованості за поставлений ОСОБА_3 в сумі 3 000,00 грн. була здійснена Відповідачем 16.02.2016. При цьому Позивач звернувся з позовом до суду 17.02.2016 (ухвала про порушення провадження у справі №904/958/16 прийнята 19.02.2016). Тобто Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений ОСОБА_3 до звернення Позивача з відповідним позовом до суду та порушення провадження у справі. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 000,00 грн.

Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а саме твердження Відповідача про порушення Позивачем п.2.5. Договору в частині надання всіх документів, які мали бути наданими разом з ОСОБА_3, суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Таким чином, зважаючи на відсутність звернень Відповідача до Позивача з вимогою про надання документів, зазначених у п.2.5. Договору та встановлення строку для їх передання, суд приходить до висновку про виконання Позивачем зазначеного пункту Договору в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, будинок 2, код ЄДРПОУ 39265179) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ-ПАК» (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд.34, корпус 89, офіс 3, код ЄДРПОУ 39391614) 39 330,90 грн. основного боргу, 1 280,34 грн.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.03.2016.

Суддя ОСОБА_4