Ухвала суду № 56677640, 23.03.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 березня 2016 р. Справа № 902/233/16

Суддя господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., розглянувши матеріали

за позовом: відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області (вул. Незалежності, 7, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

до: Теплицького районної державної Вінницької області (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

про визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Відділом Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області заявлено позов до Теплицької державної районної адміністрації про визнання права власності на майно.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги тощо.

В порушення вимог вищевказаних норм, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Дійшовши такого висновку, судом враховано наступне.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду.

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.

Виходячи з п.п. 2.1 ч.2 ст.4 Закону, за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 р. №928-VIII встановлено з 1 січня 2016 р. розмір мінімальної заробітної плати 1378 грн на місяць.

Згідно із п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З позовної заяви вх. №247/16 від 21.01.2016 року вбачається, що позовні вимоги позивача носять саме майновий характер (визнання права власності на рухоме майно: автомобіль УАЗ-469 "Б"), а тому розмір судового збору який мав бути сплачений позивачем з урахуванням викладеного вище, мав би складати 1378 грн, виходячи із загальної оборотної вартості майна, яке є предметом позову, 3122 грн (1,5 відсотки ціни позову але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат).

Натомість позивачем сплачено лише 1218 грн судового збору, що вбачається із платіжного доручення №165 від 14.12.2015 року долученого до позовної заяви, тоді як мало бути сплачено 1378 грн, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, а відтак тягне за собою повернення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, відповідно до якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Слід вказати, що на зазначені вище недоліки щодо сплати судового збору суд звертав увагу позивача в ухвалі суду №902/56/16 від 20.01.2016 р.

Однак, при повторному звернені до суду вимоги попередньої ухвали суду позивачем не виконано, що є порушенням п. 3 ч.1 ст. 57 ГПК України та є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає останньому зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (сплати судового збору у встановлених Законом порядку і розмірі).

Повертаючи позовну заяву без розгляду, за відсутності відповідного клопотання позивача, суд не вирішує питання щодо повернення йому судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Беручи до уваги викладене та керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву вх. №247/16 від 21.03.2016р. на 3-ох аркушах разом з матеріалами на 24-ох аркушах повернути позивачу.

Копії позовної заяви вх. №247/16 від 21.03.2016р. та платіжного доручення №165 від 14.12.2015р. долучити до примірника ухвали, що залишається в суді.

Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 7, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

3 - відповідачу (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)