Ухвала суду № 56677537, 24.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2016 року Справа № 916/2826/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Корнілової Ж.О., Чернова Є.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Декорт" та ТОВ "Інтербуд-2007"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016у справі№916/2826/14 за позовом1.ТОВ "Декорт"; 2.ТОВ "Інтербуд-2007"до (треті особи1.ТОВ "Магна"; 2.Компанії "КАРЛСБАД ЕНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД" (CARLSBAD ENTERPRISES LIMITED) - ЗАТ "ХХІ Століття", Компанія "Леварте Інвестмент Лтд" (LEVARTE INVESTMENTS LIMITED)провизнання недійсними договорів відступлення права вимоги, визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майнавстановив:

Подана позивачами касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Як встановлено п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Однак, як вбачається з касаційної скарги, до неї позивачами не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Заявник не входить до передбаченого ст.5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, а тому повинен сплачувати його на загальних засадах.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочку сплати судового збору обґрунтовано посиланням на неможливість його сплати у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем товариств.

Однак, колегія зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту поданого клопотання не вбачається.

Колегія не вважає винятковими наведені скаржниками обставини щодо їх скрутного фінансового становища, оскільки в нинішніх соціально-економічних умовах ці обставини стосуються всіх суб'єктів господарювання в Україні, а відповідно до ст.44 ГК України підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Крім того, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч вимогам ст.33 ГПК України скаржниками не надано жодних доказів як на підтвердження власного скрутного фінансового становища (банкрутство тощо), так і того, що у заявників найближчим часом дійсно з'являться грошові кошти для сплати судового збору у встановленому розмірі протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, а саме в межах місячного терміну розгляду касаційної скарги, передбаченого ст.1118 ГПК України, що могло би бути передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, в разі відсутності достатніх коштів на рахунках скаржників, чинне законодавство не встановлює заборон здійснити замість заявників оплату судового збору іншими фізичними чи юридичними особами.

Як роз'яснено в абзаці 3 п.3.1 постанов Пленуму від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, як прокуратура та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг окремим господарським товариствам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

З огляду на вищевикладене, колегія не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання позивачів про відстрочку сплати судового збору, а тому касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання ТОВ "Декорт" та ТОВ "Інтербуд-2007" про відстрочку сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ "Декорт" та ТОВ "Інтербуд-2007" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі №916/2826/14 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Одеської області.

Судді:В.Овечкін Ж.Корнілова Є.Чернов