Рішення № 5667544, 01.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р. справа № 5020-2/590

За позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне

товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим”

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9)

до: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про стягнення 328391,50 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно,

суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

позивача - Агібалова С.Ю., довіреність б/н від 24.11.08;

відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 404 від 21.05.2009,

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 328391,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 252938,92 грн., заборгованість по сплаті процентів за кредитом 24223,84 грн., заборгованість по сплаті комісії 745,92 пеня за несвоєчасне погашення кредиту 6748,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом 1522,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії 54,93 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобовязання за договором про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006, договором застави обладнання № 61-06/о від 22.11.2006 та іпотечним договором від 26.04.2006.

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2009 подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 331454,08 грн., з яких: заборгованість за кредитом 252938,92 грн., заборгованість по сплаті процентів за кредитом 27286,42 грн., заборгованість по сплаті комісії 745,92 пеня за несвоєчасне погашення кредиту 6748,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом 1522,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії 54,93 грн., збитки у вигляді втраченої вигоди 42156,37 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Вказана заява прийнята судом.

25.05.2009 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006, стягнути з відповідача втрачену вигоду у розмірі 36944,84 грн. та заборгованість у розмірі 165138,75 грн., з яких 157369,19 грн. заборгованість по сплаті кредиту, 6191,78 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1522,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, 54,93 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач у запереченнях на уточнену позовну заяву визнає позовні вимоги частково, в частині розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006, стягнення заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 157369,19 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 6191,78 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 1522,85 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 54,93 грн., втраченої вигоди за комісійну винагороду за період з 20.11.2008 по 19.04.2010 у розмірі 2545,00 грн. та втраченої вигоди за ненарахування процентів за період з 15.05.2009 по 19.04.2010 у розмірі 11241,23 грн.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зазначене у договорі застави обладнання № 61-06/о від 22.11.2006.

25.05.2009 у заяві про уточнення позовних вимог позивач також заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зазначене у договорі застави обладнання № 61-06/о від 22.11.2006 та іпотечному договорі від 26.04.2006.

Суд вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає, оскільки позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” (Банк) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Позичальник), укладений договір про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид (далі Кредитний договір) (а.с. 7-9).

Відповідно до розділу 2 Кредитного договору Банк за умови вільних кредитних ресурсів зобов'язався відкрити Позичальнику кредит у розмірі 200000,00 грн. за умовами, передбаченими даним Договором.

Згідно з розділом 4 Кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснювати погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у строки і в сумах згідно з умовами цього Договору.

21.11.2006 сторонами укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору, відповідно до якої сума кредиту складає 220000,00 грн. (а.с.11).

01.12.2006 сторонами укладена додаткова угода №2 до Кредитного договору, відповідно до якої сума кредиту складає 260000,00 грн. (а.с.12).

22.12.2006 сторонами укладена додаткова угода №3 до Кредитного договору, відповідно до якої сума кредиту складає 280000,00 грн. (а.с.13).

Згідно з пунктом 3.2 Договору плата за кредит встановлюється у розмірі 19% річних та комісійної винагороди за управління кредитом протягом строку кредитування у сумі 150 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 2.2.1 Кредитного Договору в редакції додаткової угоди №4 від 11.05.2007 до Кредитного договору (а.с.14), ліміт кредитної лінії зменшується згідно графіку (Додаток №4) (а.с.14 зворот), який є невідємною частиною Кредитного Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Кредитного договору дата остаточного повернення кредиту 19.04.2010.

Також судом встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені наступні договори.

26.04.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, предметом якого є обєкт нерухомого майна, а саме трикімнатна квартира житловою площею 38,70 кв.м., загальною площею 56,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-21).

Відповідно до пункту 1.4 іпотечного договору в редакції договорів про внесення змін до нього від 01.12.2006 та 22.12.2006 (а.с. 23-24) сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 445000,00 грн.

Крім того, 22.11.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, укладений договір застави № 61-06/о (а.с. 15-16). Предметом договору застави є обладнання, перелік якого приведений у додатку №1 до вказаного Договору (а.с.17). Сторони вказаного договору оцінили майно, яке є предметом застави, у 75000,00 грн. (пункт 1.4 договору).

За твердженням позивача, відповідачем умови Кредитного договору виконувались неналежним чином, у звязку з чим у останньої станом на момент подання позову утворилась заборгованість у розмірі 331454,08 грн.

19.09.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1234 про погашення заборгованості (а.с. 26).

Проте, відповідач вимоги позивача не виконала, наявну заборгованість не погасила.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.2.1 Кредитного Договору в редакції додаткової угоди №4 від 11.05.2007 до Кредитного договору (а.с.14), ліміт кредитної лінії зменшується згідно графіку (Додаток №4) (а.с.14 зворот), який є невідємною частиною Кредитного Договору.

Пунктом 4.2.1 Кредитного договору передбачений обовязок позичальника використати кредит на зазначені у Договорі цілі та забезпечити повернення отриманого кредиту у розмірах та в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4.3.4 Кредитного договору банк має право (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту) достроково вимагати від позичальника оплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або штрафних санкцій, зокрема, у випадку невиконання позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або інших зобовязань з оплати грошових кошті, передбачених зазначеним договором.

На виконання вказаного пункту Договору 19.09.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1234 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та штрафних санкцій (а.с. 26).

Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У звязку з викладеним, а також тим, що докази оплати відповідачем заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 157369,19 грн. на день винесення рішення відсутні, а також тим, що наявність вказаної заборгованості не заперечується відповідачем, позовні вимоги у цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невнесення відповідачем у встановлені Кредитним договором строки платежів по кредиту, процентів за кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом заподіяли збиток економічним інтересам позивача, а тому таке порушення відповідачем умов Договору слід вважати істотним.

Таким чином, з урахуванням того, що зазначені вимоги визнані відповідачем, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 5.3 Кредитного договору за прострочення повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 6191,78 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 1522,85 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 54,93 грн.

Перевіривши розрахунок пені, та з урахуванням того, що зазначені вимоги визнані відповідачем, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобовязання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як - то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом встановлений, а позивачем у заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 66 зворот) підтверджений факт того, що за період з 20.11.2008 по 15.05.2009 позивачем проценти за користування кредитом не нараховувались.

У звязку з викладеним, а також з тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача втраченої вигоди у розмірі 36944,84 грн. позивачем частково визнані, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 13786,23 грн., а саме: втраченої вигоди за комісійну винагороду за період з 20.11.2008 по 19.04.2010 у розмірі 2545,00 грн. та втраченої вигоди за ненарахування процентів за період з 15.05.2009 по 19.04.2010 у розмірі 11241,23 грн.

Крім того, в судовому засіданні 01.01.2009 представником відповідача заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три роки.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Пункт 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право при прийнятті рішення по справі відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому суду слід враховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 Розяснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на три роки у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення зазначеної заяви у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006.

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9, код ЄДРПОУ 09324514, р/р 290999024, МФО 324515) заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 157369,19 грн. (сто пятдесят сім тисяч триста шістдесят девять грн. 19 коп.), пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 6191,78 грн. (шість тисяч сто девяносто одна грн. 78 коп.), пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 1522,85 грн. (одна тисяча пятсот двадцять дві грн. 85 коп.), пеню за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 54,93 грн. (пятдесят чотири грн. 93 коп.), втрачену вигоду у розмірі 13786,23 грн., (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 23 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 1913,98 грн. (одна тисяча девятсот тринадцять грн. 98 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 63,48 грн. (шістдесят три грн. 48 коп.). шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно з договором застави № 61-06/о від 22.11.2006 та іпотечним договором від 26.04.2006

Відстрочити виконання рішення на тридцять шість місяців до 01.06.2012 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим” (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9, код ЄДРПОУ 09324514, р/р 290999024, МФО 324515) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 30,62 грн. (тридцять грн. 62 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 04.06.2009.

Розсилка:

1.Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філіалу „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим”

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9)

2.СПД ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

3.Справа