Постанова № 56675179, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 804/18891/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. у справі № 804/18891/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», в якому просило стягнути заборгованість у розмірі 80137,90 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач зобов'язаний вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. В порушення зазначених норм позивач за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року не сплачував кошти, що призвело до утворення недоїмки у розмірі 80137,90 грн., яка підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. З урахуванням добровільної несплати таких внесків, пенсійний орган просив стягнути заборгованість в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що сума заборгованості підприємства складається із сум фактичних витрат по пільговим пенсіям за списком №1, призначеним відповідно до п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплаченим пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 2010 року по 2014 рік

Розрахунки, визначені Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, направлено відповідачу з порушенням строків, адже розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинні надсилатися підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

В той же час, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів за цими бюджетними зобов'язаннями здійснюється в межах бюджетного періоду, тобто на протязі бюджетного року, а відтак, правові підстави для взяття комунальним закладом у 2014 році бюджетних зобов'язань за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки та здійснення платежів до пенсійного фонду за рахунок бюджетних коштів відсутні.

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, не погодившись із вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року, адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що під час доопрацювання програмного забезпечення позивачем було виявлено упущені розрахунки фактичних втрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 2010 року по 2014 рік на суму 83769,93 грн., які раніше не надсилались відповідачу.

З урахуванням того, що строк звернення до суду згідно ч. 2 ст.99 КАС України обраховується з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то пенсійний фонд, виявивши недонарахування по пенсіонеру ОСОБА_1 28.08.2014 року, шестимісячний строк звернення не пропустив, звернувшись до суду у його межах, а саме 17.11.2014 року, а відтак висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача непогашеної заборгованості по коштам, призначеним на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року в сумі 80137,90 грн. не відповідають дійсним обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вказав, що направлені позивачем розрахунки складено з порушенням строків, визначених Інструкцією «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», згідно якої такі розрахунки повинні надсилатись підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Лист-повідомлення з відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 складено 28.08.2014 року, що підтверджується вихідною датою реєстрації такого листа.

Крім того, приховуючи факт порушення строків, позивач у позові зазначає, що сума витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 виникла за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року та становить 80137,90 грн., проте приведений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується доказами і суперечить наданим позивачем документам, а саме розрахункам фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2011-2014 роки. Позивачем також не враховані особливості фінансування відповідача, оскільки відповідач є бюджетною, неприбутковою установою, створеною у встановленому порядку Дніпропетровською обласною радою, що повністю утримується за рахунок обласного бюджету, які доводяться головним розпорядником коштів Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У кошторисі відповідача на 2014 рік закладені видатки на виплату та доставку пільгових пенсій на підставі наданих Управлінням пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська розрахунків на поточний 2014 рік.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, підтримав в повному обсязі.

Позивач уповноваженого представника не направив.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради від 16.07.1992р.

Відповідача зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 0409020185.

Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області виявлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам за списком №1 на суму 80 137, 90 грн.

Позивачем було направлено на адресу КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" ДОР" лист за вих. №6544/02/20 від 28.08.2014р.

Із зазначеного листа вбачається, що сума заборгованості комунального закладу складається із сум фактичних витрат по пільговим пенсіям за списком №1, призначеним відповідно до п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплаченим пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 2010 року по 2014 рік на загальну суму 83 769, 93 грн., в тому числі:

-за 2010 рік на суму 3921, 60 грн.;

-за 2011 рік на суму 22 272, 69 грн.;

-за 2012 рік на суму 21 277, 44 грн.;

-за 2013 рік на суму 21 778, 92 грн.;

-за 2014 рік на суму 14 519, 28 грн.

Разом із даним листом, Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області направило відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення" по пенсіонеру ОСОБА_1 по вищезазначеним періодам (з 2010 року по 2014 рік), зазначивши, що раніше такі розрахунки КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" ДОР" не направлялись.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для донарахування відповідачу суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період - 2010-2014 роки, з огляду на належність відповідача до бюджетної установи, діяльність якої носить неприбутковий характер, та фінансується в межах кошторису, затвердженого на певний бюджетний період.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції з таким висновком погодитись не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз.абз. 1, 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Стосовно висновків суду першої інстанції та доводів відповідача щодо особливого порядку розрахунків з Пенсійним фондом бюджетних установ, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» складений щодо особи - пенсіонера ОСОБА_1, яка працювала в Комунальному закладі «Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради». Таким чином, відповідач, який є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, перебуває на обліку в управлінні ПФУ та використовує працю найманих осіб, має обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, а відтак, на нього розповсюджується загальний порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

Слід зазначити, що названу правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області до Військової частини № 2276 про стягнення заборгованості, яка, згідно норм ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та підлягає врахуванню судами.

Щодо доводів відповідача про безпідставність вимог органу пенсійного фонду про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла за 2010-2013 роки через несвоєчасне нарахування суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Зазначена правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Полімер» про стягнення заборгованості, згідно норм ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та підлягає врахуванню судами.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. скасувати, задовольнивши позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. у справі № 804/18891/14 - скасувати. Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (ЄДРПОУ 01985854, адреса: 51909, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул..ім. І.Щербицького, 79А) на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 24615338, адреса: 51909, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.. Подільська, 89) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №1 у розмірі 80137 грн. 90 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун