Постанова № 56674776, 26.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7722/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003411503 від 03.07.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ №0003411503 від 03.07.2012 року за штрафними санкціями у розмірі 20% у сумі 222 596грн. 35коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав клопотання про розгляд справи у порядку письмово провадження.(а.с.46)

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк.(а.с.45)

Суд не приймає зазначене клопотання, враховуючи на необґрунтованість та не підтвердження доказами, а також через своєчасне повідомлення відповідача про розгляд справи та обмежений термін розгляду справи, визначений ст.122 КАС України.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані докази та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Дніпродзержинської ОДПІ ОСОБА_1 було проведено камеральну перевірку ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питання своєчасності сплати земельного податку по строкам сплати 31.12.2003р. за 2002-2003 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1585/189/15-412/31980517 від 12.06.2012р. (далі - Акт), в якому встановлено порушення ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. в результаті чого ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобовязання по земельному податку.

Не погодившись з даним Актом, ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» звернулося із запереченнями від 19.06.2012р. №10-01/1390 до Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області.

Рішенням від 25.06.2012р. №12392/10/15-412 про результати розгляду заперечень позивача повідомлено про те, що Акт складено правомірно та у відповідності до діючого законодавства.

04.07.2012р. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №0003411503 яким ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 222596грн. 35коп.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б15/49/04 від 07.04.2004р. було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив».

02.09.2004р. в газеті «Голос України» за №162 (3412) надруковано оголошення про введення процедури розпорядження майном ЗАТ «ДЗМД» та наданий тридцятиденний термін для заявлення своїх вимог конкурсним кредиторам.

Як зазначає позивач у відповідності до п.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження справи про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Проте, зазначені дії податковою інспекцією, як конкурсним кредитором у встановлений законом строк виконані не були, а отже у відповідності до п.2 ст.14 Закону, вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивач посилається на рекомендації Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Позивач посилається на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2004р. по справі №Б15/49/04, в якій зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, позивач зазначає, що податкова інспекція повинна була заявити про свої вимоги у строк, встановлений законодавством про банкрутство. Однак дані дії контролюючим органом здійснені не були, у звязку із чим вимоги щодо штрафних санкцій за період 2002-2003 роки., як таких, що виникли до дня порушення справи про банкрутство, на сьогодні є погашеними.

Позиція відповідача викладена в Акті перевірки. Заперечень проти адміністративного позову не надано.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.76.1. ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пункт 76.2. ст.76 Податкового кодексу України визначає, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження справи про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Пунктом 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

У відповідності до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство» та п. 4.3 рекомендації Президії Вищого Господарського суду України 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до п.4.5 Рекомендації Президії Вищого Господарського суду України 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» згідно з положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства. Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо. Проте кредитори з вимогами щодо пені, штрафів, інших фінансових санкції, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з частиною 1 статті 14 Закону вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Також у відповідності до п. 45, вказаної вище постанови Пленуму Верховного суду України всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме у відповідності до п.6.4 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2010р. по справі №Б15/49/04, якою затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» зазначено, що вимоги по зобовязанням ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» які виникли до затвердження господарським судом Дніпропетровської області реєстру вимог кредиторів по справі №Б15/49/04 та не включені до нього вважаються погашеними.

Таким чином, відповідач повинен був заявити про свої вимоги про стягнення штрафних санкцій на суму 222 596грн. 35коп. у строк, встановлений законодавством про банкрутство, проте Дніпродзержинською ОДПІ дані дії не були здійснені, отже вимоги щодо штрафних санкцій за період 2002-2003 роки, як такі, що виникли до дня порушення справи про банкрутство, є погашеними.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу Приватному акціонерному товариству «Дніпровський завод мінеральних добрив», судові витрати у розмірі 2 204грн.00коп., згідно платіжного доручення від 09.07.2012р. №911.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003411503 від 03.07.2012 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Держаної податкової служби №0003411503 від 03.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» (51917, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, пр.Аношкіна, 179, п/р 26000300001288, в АТ «Златобанк», м.Київ, МФО 380612, ЄДРПОУ 31980517) судові витрати у розмірі 2 204грн.00коп. (дві тисячі двісті чотири грн. 00коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2