Ухвала суду № 56674655, 24.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 825/233/16

Суддя-доповідач Петрик І.Й.

У Х В А Л А

24 березня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Петрик І.Й., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, було залишено без руху.

Підставою для постановлення зазначеної ухвали було те, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 187 КАС України.

23 березня 2016 року апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з вимогою відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, апелянт посилається на те, що є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України, та бюджетом якої не передбачено коштів на сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що для звільнення, відстрочення сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною для відстрочення/розстрочення сплати судового збору - те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір.

Апелянт не віднесений до осіб, які згідно із ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.

Суд зазначає, що вказане клопотання щодо відсутності коштів не підтверджено жодними належними доказами. Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також, відсутність законодавчого врегулювання питання щодо поновлення територіальним органам державної фіскальної служби пільг на судовий збір не є обставиною, яка зумовлює наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2 від 05.02.2016.

Суд також зазначає, що п.2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Апелянтом не надано суду доказів на підтвердження факту відсутності можливості сплати судового збору за рахунок інших коштів, ніж ті, що передбачені кошторисом на сплату судового збору та вжиття заходів спрямованих на отримання коштів, зокрема додаткових бюджетних асигнувань, шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

Аналогічної позиція дотримується Верховний Суд України в Ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, з огляду на те, що заявником не усунуто зазначені недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, її необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189, 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Петрик І.Й.