Постанова № 56674478, 21.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 року м. Житомир справа № 806/378/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чулова С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про стягнення посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та середнього заробітку за час затримки розрахунку

встановив:

27 січня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ) про стягнення посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років, надбавки за вислугу років та середнього заробітку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року відкрито провадження у даній справі.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що працювала у Володарсько-Волинській ОДПІ на різних посадах. 31 липня 2012 року звільнилася із посади головного державного податкового інспектора юридичного сектору за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. У день звільнення їй не було виплачено усі суми, що належали до сплати.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року роз'єднано позовні вимоги у справі №806/133/16 із виділенням в окреме провадження позовних вимог про стягнення посадового окладу у сумі 709 грн 67 коп., надбавки за спеціальне звання у сумі 117 грн 79 коп., винагороди за вислугу років у сумі 242 грн 05 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку з 20 жовтня 2015 року до 14 березня 2016 року у розмірі 15331 грн 62 коп., якому присвоєно номер №806/378/16.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкликання позовних вимог та залишено без розгляду позовні вимоги про стягнення посадового окладу у сумі 642 грн 49 коп., надбавки за спеціальне звання у сумі 73 грн 24 коп., винагороди за вислугу років у сумі 208 грн 53 коп.

Судом у судовому засіданні прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с. 100, 109).

З урахуванням клопотання про відкликання позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить: стягнути з Володарсько-Волинської ОДПІ суму у розмірі 16228 грн 42 коп., з яких: недонараховані та невиплачені їй при звільненні: посадовий оклад у сумі 67 грн 18 коп., надбавку за спеціальне звання у сумі 44 грн 55 коп., винагороду за вислугу років у сумі 33 грн 52 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 20 жовтня 2015 року (з наступного після пред'явлення до відповідача вимоги про розрахунок) до до 21 березня 2016 року (до постановлення рішення у даній справі) у розмірі 16083 грн 17 коп. (а.с.101).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила адміністративний позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві з урахуванням уточнень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.66).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 3 травня 200 року до 31 липня 2012 року працювала на різних посадах у Володарсько-Волинській ОДПІ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.57-59).

Оскільки у день звільнення з роботи ОСОБА_1 не було виплачено усі суми, що належать до сплати, вона звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітною платою - є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" до структури заробітної плати відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Отже розрахунок з працівником при звільненні означає виплату йому не тільки основної заробітної плати, а й інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідач, надавши до суду розрахунок розбіжностей окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років по періодах, нарахованих позивачем (а.с.71-74), погодився із розрахунками позивача (а.с. 102-106) щодо недонарахування та невиплати їй:

посадового окладу у розмірі 67 грн 18 коп., а саме: за квітень 2012 року у розмірі 31 грн 91 коп., за червень 2012 року у розмірі 35 грн 27 коп.;

надбавки за спеціальне звання у розмірі 44 грн 55 коп., а саме: за листопад 2011 року у розмірі 10 грн 00 коп., за грудень 2011 року у розмірі 10 грн 00 коп., за січень 2012 року у розмірі 9 грн 00 коп., за лютий 2012 року у розмірі 9 грн 53 коп., за квітень 2012 року у розмірі 2 грн 86 коп., за червень 2012 року у розмірі 3 грн 16 коп.;

винагороди за вислугу років у розмірі 33 грн 52 коп., а саме: за листопад 2011 року у розмірі 3 грн 00 коп., за грудень 2011 року у розмірі 3 грн 00 коп., за січень 2012 року у розмірі 2 грн 70 коп., за лютий 2012 року у розмірі 2 грн 86 коп., за квітень 2012 року у розмірі 10 грн 43 коп., за червень 2012 року у розмірі 11 грн 53 коп.

Отже наведені суми визнані відповідачем та не підлягають доказуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до частини 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні плати, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до частини 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про застосування судами законодавства про оплату праці" розмір середньої заробітної плати визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Позивач звільнилася з Володарсько-Волинської ОДПІ 31 липня 2012 року, однак просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку не з дня звільнення, а з наступного дня після звернення до Володарсько-Волинської ОДПІ із заявою про проведення розрахунку - з 20 жовтня 2015 року.

Відповідно до довідки Володарсько-Волинської ОДПІ від 23 жовтня 2015 року №1660/05-01 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на день звільнення (31 липня 2012 року) становила 150 грн 31 коп. (а.с.36).

Середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає стягненню з відповідача із розрахунку 107 робочих днів х 166 грн 93 коп. = 16083 грн 17 коп.

Враховуючи наведене суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 недонараховані та невиплачені при звільненні посадовий оклад у розмірі 67 грн 18 коп., надбавку за спеціальне звання у розмірі 44 грн 55 коп., винагороду за вислугу років у розмірі 33 грн 52 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20 жовтня 2015 року до 21 березня 2016 року у розмірі 16083 грн 17 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 24 березня 2016 р.