Постанова № 56674374, 23.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 р. Справа № 589/5393/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2016р. по справі № 589/5393/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про зобов'язання провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі, в якому просила суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області протиправними та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, помісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 вересня 2015 року до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу її роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, наданої ТУ ДСА України в Сумській області, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2016 року по справі № 589/5393/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 помісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 листопада 2015 року до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу її роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки від 30.10.2015 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, наданої ТУ ДСА України в Сумській області, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Від позивача на апеляційну скаргу надійшли письмові пояснення.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції , перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. .

Як вбачається із матеріалів справи, 08.10.2009 р. постановою Верховної Ради України № 1635-VI позивача було звільнено з посади судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у відставку, на час звільнення стаж роботи на посаді судді становив понад 25 років.

Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.

У зв'язку з підвищенням з 01.09.2015 року заробітної плати працюючим суддям, позивачу Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Сумській області 30.10.2015 року видано довідку № 04-5004/15, відповідно до якої заробітна плата працюючого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з 01.09.2015 року становить: посадовий оклад - 13780,00 грн., надбавка за вислугу років 60% - 8268,00 грн., а всього - 22048,00 грн. (а.с. 9).

05.11. 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі із заявою про проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до заробітної плати працюючого судді, починаючи з 01.09.2015 р.

Проте, згідно листа № 12682/03-п/с від 16.11.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі у проведенні зазначеного перерахунку ОСОБА_2 було відмовлено з посиланням на те, що згідно частини 4 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» N 245З-VI від 07.07.2010 із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213- VIII від 02.03.2015 року( далі Закон N 2453-VI) умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів передбачено тільки суддям Конституційного Суду України та визначаються Кабінетом Міністрів України. Перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів інших судів, зокрема місцевих судів Законом N 245З-VI не передбачено (а.с. 8).

Вважаючи такі дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі неправомірними, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, позивача по справі, які були встановлені на день його виходу у відставку, станом на 08.10.2009 року , не можуть бути скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

В рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст.126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), є гарантією забезпечення незалежності. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.

Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці, на час виходу позивача у відставку проводилось згідно вимог статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ.

Частиною третьою статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, частини третю та п'яту статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було викладено в новій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Рішенням № 3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 3668-VI) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, згідно з якими "визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя".

Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4)

Як зазначається в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.3 ст.22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежність суддів забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста статті 48).

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії ( щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, в тому числі, «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України та іншим законодавчим актам в частині, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, довічне грошове утримання суддям у відставці.

Відтак, відмова відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області є протиправною, оскільки позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Сумській області від 30.10.2015 р. № 04-5004/15 з 01.11.2015р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2, доводи апеляційної скарга відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо вирішення судових витрат в справі колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим судом першої інстанції судові витрати на користь позивача в розмірі 487 грн.20 коп. стягнено з Державного бюджету України , а тому відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення в цій частині належить змінити та стягнути судові витрати по справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Колегія суддів також вважає за можливе провести заміну первинного відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області на підставі витягу з ЄДРЮОФОП в підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України «Про судовий збір», в редакції після 1 вересня 2015 року управління Пенсійного фонду України не звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою судді апеляційної інстанції від 26.02.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору в розмірі 535,92 грн. за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 535,92 грн. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Керуючись ст.ст. 55,159, 160, 167, 195, 197, 198, 201, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Допустити заміну первинного відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2016 року по справі № 589/5393/15-а - задовольнити частково.

У пункті 4 резолютивної частини постанови замість слів «Державного бюджету України» вказати «за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області».

В решті постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2016 року по справі № 589/5393/15-а - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України сумської області судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп. (п'ятсот тридцять п'ять гривень дев'яносто дві копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.