Постанова № 56674237, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 1522/25561/12

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Турецький О.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом Одеського обласного військового комісаріату, військового комісару Одеського обласного військового комісаріату до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи ОСОБА_2, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо накладення штрафу, зобов'язання скасувати постанову від 17.03.2011 р. про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Одеський обласний військовий комісаріат, військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату звернулись до Приморського окружного адміністративного суду з позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи ОСОБА_2, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просили суд:

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, які полягають у накладені на військового комісара Одеського обласного військового комісаріату штрафу у розмірі 340 грн. постановою державного виконавця від 17 березня 2011 року;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни від 17 березня 2011 року про накладення на військового комісара Одеського обласного військового комісаріату штрафу у розмірі 340 грн.

Постановою від 07 квітня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов

- визнав протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, що виразилися у накладенні на військового комісара Одеського обласного військового комісаріату штрафу у розмірі 340,00 (триста сорок) гривень постановою державного виконавця від 17.03.2011 року;

- зобов'язав відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни від 17.03.2011 року про накладення на військового комісара Одеського обласного військового комісаріату штрафу у розмірі 340,00 (триста сорок) гривень.

Не погоджуючись з постановою суду, відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не є належним відповідачем по справі відповідно до приписів Закону України «Про державну виконавчу службу».

Також апелянт посилається на правомірність постанови про накладення штрафу, оскільки Одеський обласний військовий комісаріат, у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання, без поважних причин не виконав вимогу державного виконавця щодо виконання судового рішення щодо видачі довідки ОСОБА_2.

Позивачі по справі та третя особа ОСОБА_2 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали. Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області надало письмові пояснення по суті справи.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що Одеський обласний військовий комісаріат 17 лютого 2011 року за вхідним № 1274 отримав постанову старшого державного виконавця Гортолум В.С. Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 15 лютого 2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 2448258.

Зазначеною постановою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-559/11, виданого Приморським районним судом міста Одеси 10.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання Одеського обласного військового комісаріату видати довідку про розмір посадового окладу та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії.

Суд першої інстанції встановив, що у зв'язку з незрозумілістю Одеському обласному військовому комісаріату та неможливістю виконання резолютивної частини постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року, на виконання якої 10.02.2013 року видано Приморським районним судом міста Одеси виконавчий лист № 2а-559/11, ТВО Військового комісара Одеського ОВК Коротков С.О. направив 22 лютого 2011 року за вихідним № 618 лист до Підрозділу з проханням (заявою) про звернення державного виконавця до Приморського районного суду міста Одеси для роз'яснення резолютивної частини постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року, на виконання якої було видано виконавчий лист № 2а-559/11. Також, у вищезазначеному листі було прохання про зупинення виконавчого провадження ВП № 2448258. Підставою звернення до Підрозділу зазначена ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 11, 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.

12 березня 2011 року за вхідним № 1937 Одеський обласний військовий комісаріат отримав лист Підрозділу від 03 березня 2011 року за вихідним № 09.1-3272/В-2/174, яким повідомлено про відмову у задоволенні прохання (заяви) про звернення державного виконавця до Приморського районного суду міста Одеси для роз'яснення резолютивної частини постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року, на виконання якої було видано виконавчий лист № 2а-559/11.

Також суд першої інстанції встановив, що зазначеним листом встановлений триденний строк виконання виконавчого листа № 2а- 559/11 та вказано про покладення обов'язку на Одеський обласний військовий комісаріат направлення на адресу Підрозділу до закінчення триденного строку, наданого на виконання, копій документів, підтверджуючих виконання вимог виконавчого документа з наданням довідки про розмір посадового окладу ОСОБА_2.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання вимог постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року та виданого Приморським районним судом міста Одеси 10.02.2011 року виконавчого листа № 2а-559/11, Одеський обласний військовий комісаріат склав довідку про розмір посадового окладу ОСОБА_2 (вих. № 877 від 12.03.2011 року) та направив її поштою разом з супровідним листом від 12.03.2011 року за вихідним № 878 ОСОБА_2, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, при цьому Одеський ОВК направив копію вищезазначеного листа та довідки до Підрозділу, згідно викладених у листі Підрозділу вимог.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що підтвердженням вищезазначених обставин є список-реєстр обліку поштової кореспонденції, яку відправляє Одеський обласний військовий комісаріат, № 67, у якому за порядковими номерами 10, 11, 12 значаться відомості про відправлення поштою вищезазначеного супровідного листа від 12.03.2011 року за вихідним № 878 та довідки про розмір посадового окладу ОСОБА_2 (вих. Одеського ОВК № 877 від 12.03.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року, виконавчий лист № 2а-559/11, виданий Приморським районним судом міста Одеси 10.02.2011 року, та вимоги, викладені у листі-попередженні Підрозділу від 03.03.2011 року за вихідним № 09.1-3272/В-2/174, фактично виконані 12 березня 2011 року, у встановлений для виконання строк.

18 березня 2011 року до Одеського обласного військового комісаріату надійшла постанова старшого державного виконавця Підрозділу від 17 березня 2011 року про накладення на військового комісара Одеського обласного військового комісаріату штрафу у розмірі 340,00 грн., у зв'язку з невиконанням вимог постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року та виданого на її виконання виконавчого листа № 2а-559/11 року.

Оскільки вимоги постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2011 року, на виконання якої виданий виконавчий лист № 2а-559/11, та відкрито виконавче провадження ВП № 2448258, та вимоги, викладені у листі Підрозділу від 03.03.2011 року за вихідним № 09.1-3272/В-2/174, фактично виконано Одеським обласним військовим комісаріатом 12 березня 2011 року, що підтверджено матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення старшим державним виконавцем постанови про накладення штрафу.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що старший державний виконавець не вчинив процесуальної дії, передбаченої ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» згідно якої після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції встановив, що старшим державним виконавцем Гортолум В.С не проводились дії щодо перевірки виконання Одеським обласним військовим комісаріатом виконавчого листа № 2а-559/11, виданого Приморським районним судом міста Одеси 10.02.2011 року, оскільки старший державний виконавець Підрозділу письмово, усно чи за допомогою засобів телефонного зв'язку не звертався до Одеського обласного військового комісаріату щодо перевірки виконання чи невиконання вищезазначеного виконавчого листа після спливу триденного строку на його виконання, визначеного у листі Підрозділу від 03.03.2011 року за вихідним № 09.1-3272/В- 2/174, також не проводив перевірку стану виконання, не складав акт про невиконання Одеським ОВК виконавчого листа № 2а-559/11, виданого Приморським районним судом міста Одеси 10.02.2011 року.

У зв'язку з бездіяльністю старшого державного виконавця щодо вчинення вищезазначених дій, суд першої інстанції дійшов висновку, що ним було неправомірно 17.03.2011 року встановлено факт невиконання Одеським обласним військовим комісаріатом виконавчого листа № 2а-559/11.

За відсутності у відповідачів будь-яких відомостей щодо стану виконання виконавчого листа старший державний виконавець не мав підстав та обґрунтування встановлювати факт невиконання виконавчого листа, який в свою чергу був фактично виконаний 12.03.2011 року.

Окрім іншого, з посиланням на приписи ст. ст. 15, 24 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що військовий комісар є військовослужбовцем, тому у разі встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, він повинен нести відповідальність за дисциплінарними статутами. В той час як оскаржена постанова старшого державного виконавця від 17,03.2011 року, не містить у собі відомостей про нормативно-правові акти чи Закони України, на підставі яких здійснено притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на військовослужбовця, немає відомостей про те, яким чином та на підставі якого нормативно-правового акту чи Закону України сума штрафу визначена у розмірі 340,00 грн. Єдине посилання на підстави притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу зазначені у листі Підрозділу від 03.03.2011 року за вихідним № 09.1-3272/В-2/174.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі діяли з порушенням норм ст. 19 Конституції України, та не надали належних та допустимих доказів на спростовування доводів позову, як то передбачено ч. 2 ст. 71 КАС України.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що постановою від 03 лютого 2011 року по справі № 2-а-559/11 (ЄДРСР № 13627635), яка підлягає негайному виконанню, Приморський районний суд, окрім іншого, зобов'язав Одеський обласний військовий комісаріат, надати довідку ОСОБА_2 та до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про розмір посадового окладу відповідної ОСОБА_2 категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів, який затверджений наказом Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 р. у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2008 р № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців станом на 01 серпня 2008 р.

10 лютого 2011 року Приморський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист (а.с. 172-173).

14 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про примусове виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2011 року по справі № 2-а-559/11, та надав виконавчий лист № 2-а-559/11, виданий Приморським районним судом м. Одеси 10 лютого 2011 року (а.с. 171).

15 лютого 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 24484258 (а.с. 175-176).

Зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження, боржнику - Одеському обласному військовому комісаріату, наданий строк для добровільного виконання, а саме - семиденний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Зобов'язано боржника направити на адресу підрозділу до закінчення строку наданого на добровільне виконання, копії документів, підтверджуючих виконання вимог виконавчого документу. Також боржника повідомлено, що у разі не виконання рішення у наданий строк на боржника буде накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».

Сторони по справі не заперечують та матеріалами справі підтверджено отримання 17 лютого 2011 року Одеським обласним військовим комісаріатом постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 лютого 2011 року ВП № 4484258 (а.с. 7-9).

Таким чином, апеляційний суд встановив, що вимоги виконавчого документу мали бути виконані Одеським обласним військовим комісаріатом добровільно у строк до 23 лютого 2011 року включно.

22 лютого 2011 року Одеський обласний військовий комісаріат направив на адресу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області лист за вих. № 618 (а.с. 177-178), в якому просив зупинити виконавче провадження та звернутись до суду з поданням про роз'яснення резолютивної частини постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2011 року по справі № 2-а-559/11, оскільки вона є незрозумілою, що унеможливлю її виконання одеським обласним військовим комісаріатом у добровільному порядку.

Зазначена заява отримана відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 03 березня 2011 року (а.с. 177).

03 березня 2011 року відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області направив до Одеського обласного військового комісаріату лист-попередження № 09.1-3212/В-2/174, який був отриманий Одеським обласним військовим комісаріатом 11 березня 2011 року (а.с. 179), а не 12 березня 2011 року, як встановив суд першої інстанції.

Факт отримання зазначеного листа-попередження саме 11 березня 2011 року підтверджений розпискою діловода про отримання (а.с. 179), в той час як сам документ був зареєстрований в Одеському обласному військовому комісаріаті 12 березня 2011 року (а.с. 12). Проте поняття «дата отримання документу» не є тотожнім поняттю «дата реєстрації вхідного документу».

Листом-попередженням від 03 березня 2011 року (а.с. 179-180) Одеський обласний військовий комісаріат повідомлений про відмову у зупиненні виконавчого провадження та у звернені до суду із поданням про роз'яснення судового рішення. Також листом-попередженням від 03 березня 2011 року Одеський обласний військовий комісаріат зобов'язаний виконати вимоги виконавчого листа у триденний строк з моменту отримання зобов'язання та направити на адресу підрозділу до закінчення цього строку документи, які підтверджують виконання вимоги виконавчого листа.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що строк добровільного виконання вимог виконавчого листа становив три дня з моменту отримання листа-попередження, а саме до 13 березня 2011 року, враховуючи те, що лист-попередження отриманий Одеським обласним військовим комісаріатом 11 березня 2011 року, а початок перебігу строку починається з моменту отримання -з 11 березня 2011 року.

Суд першої інстанції встановив, що фактичне виконання вимог виконавчого документа здійснено 12 березня 2011 року.

Проте апеляційний суд з цим не погоджується, оскільки відповідно до матеріалів справи, 22 березня 2011 року Одеський обласний військовий комісаріат направив до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області лист за вих. № 1029 про виконання вимог виконавчого документу, до якого, на підтвердження виконання вимог виконавчого листа, видачі довідки та направлення її на адресу третіх осіб, надав довідку № 1030 від 22 березня 2011 року (а.с. 184-185). Зазначені документи отримані відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 24 березня 2011 року (а.с. 184).

Надані позивачами до суду першої інстанції копії документів на підтвердження виконання вимог виконавчого листа саме 12 березня 2011 року, апеляційний суд не приймає, оскільки вони не є належними доказами.

Належними доказами виконання вимог виконавчого листа є довідка від 22 березня 2011 року, яка одночасно 22 березня 2011 року була направлена як на адресу підрозділу так і на адреси Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_3 (а.с. 184, 185), відповідно до вимог як постанови про відкриття виконавчого провадження, так і листа-попередження.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що Одеський обласний військовий комісаріат був зобов'язаний добровільно виконати вимоги виконавчого листа в перше до 23 лютого 2011 року включно, в друге до 13 березня 2011 року включно, але фактично вимоги виконавчого листа виконані 22 березня 2011 року.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, окрім іншого, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дій або утриматись від їх вчинення, відповідно до приписів якої у разі невиконання боржником самостійно вимог виконавчого листа, без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до вимог ст. 89 цього Закону.

Стаття 89 Закону України «Про виконавче провадження встановлює, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника:

- фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Матеріалами справи підтверджено не виконання Одеським обласним військовим комісаріатом в добровільному порядку, самостійно вимог виконавчого листа, у строк, який двічі був встановлений (до 23 лютого та до 13 березня 2011 року).

Перевіряючи наявність поважних причин невиконання виконавчого листа, апеляційний суд встановив відсутність таких причин, які б об'єктивно заважали Одеському обласному військовому комісаріату виконати добровільно у встановлений строк вимоги виконавчого листа та видати відповідну довідку.

Таким чином, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про протиправність дій посадової особи органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Також апеляційний суд зазначає, що не зважаючи на те, що по справі два відповідача: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни та відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, позовні вимоги стосуються лише відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області. За таких обставин у задоволенні адміністративного позову, заявленого до державного виконавця має бути відмовлено.

Щодо вимог, заявлених до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 181 КАС України, відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Визначаючи Відділ примусового виконання рішень Відділу ДВС Головного управління юстиції в Одеській області належним відповідачем суд першої інстанції не послався на жодну норму Закону України «Про державну виконавчу службу» (а.с. 212),

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, органами державної виконавчої служби є:

1. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

2 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Таким чином, по цій справі відповідачем може бути лише управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у зв'язку з тим, що структурний підрозділ органу державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - не визначений Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійний орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі як відповідача у цій справі.

Аналогічний висновок викладений і у п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції визначивши належним відповідачем відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області допустив помилкове застосування норм матеріального права.

За правилами статті 52 КАС України суд першої інстанції може здійснити заміну первинного відповідача на належного або залучати належного відповідача як другого відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей встановлених главою 1 розділу IV КАС України.

Головною особливістю є те, що апеляційна інстанція не розглядає справу з початку, а переглядає рішення суду першої інстанції, тобто публічно-правовий спір вже вирішено.

Оскільки ст. 52 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний відповідач, та публічно-правовий спір вже вирішено.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено також і з тих підстав, що відповідач - відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не є органом державної виконавчої служби, до якого можуть бути заявлені позовні вимоги, відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати - сплата судового збору за подання апеляційної скарги, понесені апелянтом, відшкодуванню не підлягають, відповідно до приписів ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 19, ст. 124 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, ч. 2 ст. 94, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Одеського обласного військового комісаріату, військового комісару Одеського обласного військового комісаріату.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець