Ухвала суду № 56674169, 17.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 р. Справа № 876/9461/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 р. по справі за позовом Приватного підприємства "Гал-Хліб" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування рішення,-

встановив:

04.01.2011 року позивач - Приватне підприємство "Гал-Хліб" (далі - ПП "Гал-Хліб") звернулось до суду із позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005232352 від 13.12.2010 року в сумі 395616,86 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви ПП "Гал-Хліб" зокрема покликається на те, що відповідачем, на підставі акту перевірки № 4191/13/01/23/30364705 від 30.11.2010 року, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 511275,34 грн. Вказане рішення, на думку позивача, є протиправним, оскільки зазначені в акті перевірки порушення вимог п. 2.6., п. 2.8., п. 3.5., п. 7.25. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не підтверджено фактичними обставинами, так як ПП "Гал-Хліб" не проводить з постачальниками та покупцями розрахунків з використанням готівкових коштів, не здійснює жодних розрахунків в позаробочий час, не здійснює розрахунків які б вимагали наявність розмінної монети, а також перевіряючими безпідставно вилучено та оприбутковано особисті грошові кошти працівників позивача. Працівниками позивача надано пояснення перевіряючим щодо походження таких коштів.

ПП "Гал-Хліб" зазначає, що одночасно з проведенням перевірки у позивача відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 25.10.2010 року проводився обшук. Матеріали обвинувального висновку по кримінальній справі про обвинувачення гр. ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, не містять жодного посилання щодо вилучення в приміщеннях підприємства позивача грошових коштів, як доказу здійснення продажу товарів (робіт, послуг) позивача без їх оприбуткування в касі підприємства.

Позивач стверджує, що оскільки кошти були вилучені не з каси ПП "Гал-Хліб", а з робочих столів та особистих речей працівників підприємства позивача і ніяким чином не можуть належати до касових операцій та виручки за товари (роботи, послуги), а тому такі кошти не підпадають під визначення «вилучені готівкові кошти».

ПП "Гал-Хліб" також наголошує на тому, що податковим органом при визначенні розміру штрафних (фінансових) санкцій порушено вимоги ст. 250 ГК України, згідно якої накладення адміністративних санкцій можливо лише протягом 6 місяців з дня виявлення та не пізніше як через рік з дня порушення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005232352 прийняте 13.12.2010 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області в частині, щодо застосування санкцій в сумі 141806,60 грн.(сто сорок одна тисяча вісімсот шість гривень 60 коп.).У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що на момент проведення перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в касі підприємства 30.11.2010 року, тому строк застосування адміністративно-господарських санкцій слід обраховувати починаючи з вказаної дати, а отже, річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (не оприбуткування в касах готівки) на час винесення спірного рішення не закінчився. Тому штрафна санкція у сумі 253 013,40 грн. застосована податковим органом без порушення статті 250 Господарського кодексу України.

Як встановлено з розрахунку застосованих штрафних санкцій загальна сума неправомірно застосованої штрафної санкції становить 141806,60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005232352 від 13.12.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних санкцій на загальну суму 141806,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області покликається на те, що в ході проведення перевірки ПП "Гал-Хліб" виявлено в касі підприємства готівкові кошти, а саме 18874,00 грн., 2470,00 Євро, 750,00 доларів США, які не оприбутковані в касу підприємства у встановленому законодавством порядку. Згідно представлених документів, а саме касової книги пронумерованої та прошнурованої від 15.07.2009 року на 51 листах (останні запис в касовій книзі здійснено 15.11.2010 року про одержання готівки з банку в сумі 12774,86 грн.) та платіжних відомостях встановлено, що готівка видається з каси підприємства згідно платіжних відомостей не підтверджено підписом одержувачів, що призводить до зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець робочих днів (ліміт каси становить 0 грн.) на загальну суму 110110,70 грн., а також 148152,24 грн., чим порушено вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Апелянт зазначає, що за порушення викладені в акті перевірки до підприємства позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій податковий орган зазначає, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки законодавчо не встановлено, а строки застосування адміністративногосподарських санкцій, передбачені ст. 250 ГК України, не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами ДПС до порушників вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

А тому, апелянт просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2010 р. податковим органом була проведена перевірка господарської одиниці - каси підприємства суб'єкта господарської діяльності ПП «Гал-Хліб», що розташована за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 30.11.2010 р. № 4191/13/01/23/30367405 та встановлено порушення позивачем пункту 2.6, пункту 2.8, абзацу другого пункту 3.5, пункту 7.25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (а.с.8-11, т.1).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2010 р. № 0005232352, яким, згідно статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511 275,34 грн. (а.с.12,т.1).

Як вбачається з акту перевірки від 30.11.2010 р. № 4191/13/01/23/30367405 підставами для застосування до ПП «Гал-Хліб» зазначених у спірному рішенні сум штрафних (фінансових) санкцій слугували наступні обставини. Так, в ході проведення перевірки виявлено в касі підприємства готівкові кошти, а саме 18 874 грн., 2470 Євро, 750 доларів США, які не оприбутковані в касу підприємства у встановленому законом порядку. Згідно касової книги пронумерованої та прошнурованої від 15.07.2009 р. на 51 листах (останній запис в касовій книзі здійснено 15.11.2010 р. про одержання готівки з банку в сумі 12 774,86 грн.) та платіжних відомостей встановлено, що готівка видається з каси підприємства згідно платіжних відомостей, факт отримання не підтверджено підписом одержувачів (копії платіжних відомостей додаються), що приводить до зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець робочих днів (ліміт каси становить 0), а саме 15.08.2008 р. перевищено ліміт на 2849,49 грн.; 26.09.2008 р. - на 2849,49 грн.; 24.10.2008 р. - на 2849,49 грн.; 20.11.2008 р. - на 2948,43 грн.; 31.12.208 р. - на 2948,43 грн.; 24.02.2009 р. - на 3245,25 грн.; 16.04.2009 р. - на 9848,96 грн.; 15.07.2009 р. - на 10 146,50 грн.; 21.08.2009 р. - на 3535,14 грн.; 01.10.2009 р. - на 3535,14 грн.; 30.10.2009 р. - на 3535,14 грн.; 01.12.2009 р. - на 3591,57 грн.; 20.01.2010 р. - на 4085,74 грн.; 22.01.2010 р. - на 4085,74 грн.; 17.03.2010 р. - на 4984,42 грн.; 22.03.2010 р. - на 5023,16 грн.; 27.08.2010 р. - на 9988,87 грн.; 01.09.2010 р. - на 9844,62 грн.; 07.10.2010 р. - на 9844,62 грн.; 15.11.2010 р. - на 10 370,50 грн. Загальна сума понадлімітної готівки в касі, що не підтверджена підписами одержувачів становить 110 110,70 грн. Інших документів, які б спростовували порушення підприємством не надано. Разом з тим, встановлено зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець робочих днів (ліміт каси становить 0 грн.), а саме 22.01.2008 р. перевищено ліміт на 2511,71 грн.; 15.02.2008 р. - на 2360,57 грн.; 28.03.2008 р. - на 2800,01 грн.; 26.05.2008 р. - на 5649,50 грн.; 17.07.2008 р. - на 5698,48 грн. Загальна сума понадлімітної готівки в касі, що не підтверджена підписами одержувачів становить 148 152,24 грн.

Надаючи юридичну оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Так, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637(далі-Положення),розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами(підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно пункту 2.2. Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

В силу пункту 2.8 Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до пункту 3.5 Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно пункту 7.25 Положення, під час здійснення цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на обов'язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств, що перевіряються, розмінної монети для видачі здачі.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, з пояснень головного бухгалтера ПП «Гал-Хліб» Файфуревич С.Т., наданого в.о. Голови ДПА у Львівській області слідує, що виявлені у неї готівкові кошти в сумі 8158,00 грн. є її особистими грошима, решта коштів (у національній та іноземній валюті) належать заступнику директора Підприємства. Щодо перевищення ліміту каси в поясненнях зазначено, що це бухгалтерська помилка при невчасному складанні документів (а.с.36,т.1).

Судами встановлено, що останній запис у касовій книзі здійснено ще 15.11.2010 року про одержання готівки з банку в сумі 12774,86 грн., а готівка яка видавалася з каси підприємства згідно платіжних відомостей не підтверджена підписами одержувачів, що свідчить про зберігання понадлімітної готівки в касі підприємства.

Як наслідок, вище встановлені судами обставини підтверджують порушення щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Стосовно факту не оприбуткування готівки в касі ПП «Гал-Хліб», то в даному випадку суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Так, згідно з наявним у матеріалах справи Протоколом обшуку від 30.11.2010 року складеного старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у м. Львові в присутності понятих на виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова від 25.10.2010 року, виявлені в офісному приміщенні позивача в робочому столі головного бухгалтера готівкові кошти в загальній сумі 8158,00 грн. - вилучено. Заяв та зауважень до протоколу обшуку на момент його складання головний бухгалтер не мала, про що свідчить її особистий підпис (а.с.13-21, т.1).

Каса підприємства, згідно з пунктом 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Судами встановлено, що в офісному приміщені ПП «Гал-Хліб» здійснювалися приймання, видача касових документів, а також проводилася господарська діяльність позивача, зберігається касова книга.

Тому, суд першої інстанції вірно виходив з того, що вказівка позивача про зберігання особистих коштів у офісному приміщенні, яке є касою Підприємства, виявлених під час перевірки готівкових коштів суперечить матеріалам справи, не підтверджується жодними доказами, а тому до уваги не приймається.

Щодо факту закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях директора Підприємства складу кримінального порушення, під час якого було вилучено 18874,00 грн., 2470 Євро, 750 доларів США, які згідно з висновками акту перевірки не оприбутковані в касу підприємства у встановленому законом порядку, то в даному випадку колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, виходячи з постанови про закриття кримінального провадження не входило в об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 212, частини 3 статті 358 КК Країни, тому відсутність в діях посадової особи Підприємства ознак складу злочинів не свідчить про відсутність порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Тому, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ПП «Гал-Хліб» знайшли своє підтвердження під час з'ясування обставин справи та надання юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Підставність ж проведення перевірки не є предметом заявленого позову, а тому ці обставини не входять в предмет доказування у справі і суд не вправі надавати їм правову оцінку.

Крім того, не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки законодавчо не встановлено, а строки застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачені статтею 250 Господарського кодексу України не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу.

Так, пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зокрема встановлено, що у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до таких осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

За своєю правовою природою передбачена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» фінансова санкція є різновидом адміністративно-господарської санкції, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України. До таких висновків зокрема дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.06.2015 року у справі № К/800/12302/13, якою касаційну скаргу Приватного підприємства «Гал-Хліб» - задоволено частково.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. у справі № 2а-102/11/1370 (№ 3156/12/9104) - скасовано. А справу № 2а-102/11/1370 (№ 3156/12/9104) направлено на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки ж застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тому, застосовуючи судову практику Верховного Суду України (постанова від 04.11.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ») суд першої інстанції вірно виходив з того, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Так, судом першої інстанції також встановлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що на момент проведення перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в касі підприємства 30.11.2010 року, тому строк застосування адміністративно-господарських санкцій необхідно обраховувати починаючи з вказаної дати, а отже, річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (не оприбуткування в касах готівки) на час винесення спірного рішення не закінчився. Як наслідок, штрафна санкція у сумі 253 013,40 грн. застосована податковим органом без порушення статті 250 Господарського кодексу України.

Під час перевірки виявлено факти перевищення ліміту залишку готівки в касі за такі дні: 22.01.2008 року, 15.02.2008 року, 28.03.2008 року, 26.05.2008 року, 17.07.2008 року, 15.08.2008 року, 26.09.2008 року, 24.10.2008 року, 20.11.2008 року, 31.12.2008 року, 24.02.2009 року, 16.04.2009 року, 15.07.2009 року, 21.08.2009 року, 01.10.2009 року, 30.10.2009 року, 01.12.2009 року, 20.01.2010 року, 22.01.2010 року, 17.03.2010 року, 22.03.2010 року, 27.08.2010 року, 01.09.2010 року, 07.10.2010 року, 15.11.2010 року.

Оскільки адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, то за факти перевищення ліміту залишку готівки в касі за 22.01.2008 року, 15.02.2008 року, 28.03.2008 року, 26.05.2008 року, 17.07.2008 року, 15.08.2008 року, 26.09.2008 року, 24.10.2008 року, 20.11.2008 року, 31.12.2008 року, 24.02.2009 року, 16.04.2009 року, 15.07.2009 року, 21.08.2009 року, 01.10.2009 року, 30.10.2009 року, 01.12.2009 року податковий орган не був вправі застосовувати штрафи. Дана обставина вірно врахована судом першої інстанції у постанові від 31.08.2015 року.

З наявного у матеріалах справи Розрахунку штрафних санкцій по порушеннях виявлених в ході проведення перевірки ПП "Гал-Хліб" та оформленої 30.11.2010 року актом перевірки № 4191/13/01/23/30364705 встановлено, що загальна сума неправомірно застосованої штрафної санкції становить 141806,60 грн. (а.с.46,т.2).

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та законного висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005232352 від 13.12.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних санкцій на загальну суму 141806,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 р. по справі № 2а-102/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 22.03.2016 року.