Рішення № 56672833, 19.02.2016, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.02.2016р.Справа № 917/2554/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022 в особі Шишацької філії вул.Будівельників, смт.Шишаки, Полтавська область, 38000

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П.Комуни, 40-а, м. Полтава, Полтавська область,36020

про стягнення 13193,65 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 ДОВ. №10-75/3173 від 18.03.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від 27.12.2015р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" заборгованості за Договором №63 від 14.10.2008 року штрафні санкції в розмірі 13193,65 грн., з яких за лютий 2014 року - 3% річних в розмірі 15,81 грн., 136,54 грн. інфляційних втрат, за січень 2015 року - пені на суму 4380,04 грн., 3% річних - 242,93 грн., інфляційні втрати в розмірі 8233,63 грн., за липень 2015р. пені - 184,70 грн.

11.01.2016 року за вх. канцелярії суду №139 від КП "Полтававодоканал" надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що КП "Полтававодоканал" рахунок за січень 2015 року оплатив в повному обсязі платіжним дорученням №8723 від 29.01.2015року, однак вказані кошти не були перераховані на розрахунковий рахунок позивача не з вини позивача, а Банку. В подальшому відповідач, з метою належного виконання договірних зобов"язань та на підставі усної домовленості керівництва, платіжним дорученням №788 від 27.05.2015 року повністю розрахувався з позивачем за спожиту в січні 2015 року електроенергію. Таким чином, КП "Полтававодоканал" вважає що підприємство своєчасно та в повному обсязі розрахувалося за спожиту електроенергію і не несе відповідальності за неправомірні дії банківської установи.

08.02.2016 року за вх. канцелярії суду №1431 від позивача надійшов уточнений розрахунок заборгованості. Суд поданий розрахунок прийняв та залучив до матеріалів справи.

18.02.2016 року за вх. канцелярії суду №2147 від відповідача надійшли додаткові матеріали по суті предмету спору. Суд подані матеріали прийняв та залучив до матеріалів справи.

19.02.2016 року за вх. канцелярії суду №2193 від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів. Суд подану заяву прийняв, задовольнив та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

14 жовтня 2008року між ВАТ "Полтаваобленерго" в особі Шишаської філії (позивачем) та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", (відповідачем) було укладено договір на постачання електричної енергії за №63 (далі Договір, а.с.10-13).

Надалі Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго".

Відповідно до Договору та додатків до нього позивач (постачальник) зобовязався продавати електричну енергію, а відповідач (споживач) в свою чергу зобовязався оплатити постачальнику електричну енергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.3.3 Договору відповідач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

За п. 2.3.4 Договору відповідач зобовязався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електроенергією постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 2 додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем протягом 5 операційних (10 для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію) днів з дня виписки рахунку (а.с.14).

В п. 4 додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, визначається підтверджується Актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії.

Зобов"язання щодо оплати споживачем за електричну енергію за лютий 2014р., січень 2015р., липень 2015р. систематично не виконуються.

Позивач посилаючись на те, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати виставлених рахунків за лютий 2014р., січень 2015р., липень 2015р., звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4564,74 грн. пені, 8370,17 грн. інфляційних та 258,74 грн. - 3% річних за прострочення оплати активної електроенергії.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (п. п. 2, 13 Додатку № 2 «Порядок розрахунків»), Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.

Крім того, порядок та розмір нарахування штрафних санкцій обумовлений п. п. 9, 10 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору.

Як зазначає позивач, в зв'язку з тим, що комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» були порушені як норми законодавства так і умови договірних відносин, відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Судом перевірено методику розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат з використанням калькулятора ІПС "Ліга". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з КП "Полтававодоканал" за лютий 2014 року - 3% річних в розмірі 15,81 грн., 136,54 грн. інфляційних втрат, за січень 2015 року - пені на суму 4380,04 грн., 3% річних - 242,93 грн., інфляційні втрати в розмірі 8233,63 грн., за липень 2015р. пені - 184,70 грн.

Заперечення відповідача щодо позову з тих мотивів, що рахунок за січень 2015р. він оплатив в повному обсязі платіжним дорученням № 8723 від 29.01.2015р., однак кошти не були перераховані банком на розрахунковий рахунок позивача не з вини відповідача, судом відхиляються з таких мотивів.

В п. 30.1 статті 30 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Таку ж правову позицію викладено в п.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань».

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів зарахування оплати за січень 2015 р. на рахунок позивача згідно платіжного доручення №8723 від 29.01.2015 р., у суду відсутні підстави вважати зобов'язання відповідача виконаним згідно даного платіжного доручення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Таким чином, до стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" підлягають штрафні санкції в розмірі 13193,65 грн., з яких пеня в розмірі 4564,74 грн., 3% річних в розмірі 258,74 грн., інфляційні втрати - 8370,17 грн.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повістю.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі матеріалів справи, керуючись статтями 4-3, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул.Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 033361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 0013819) в особі Шишацької філії (вул.Будівельників, смт.Шишаки, Полтавська область, 38000, код ЄДРПОУ 25716975, р/р №26000492195067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299) за Договором №63 від 14.10.2008 року штрафні санкції в розмірі 13193,65 грн., з яких пеня в розмірі 4564,74 грн., 3% річних в розмірі 258,74 грн., інфляційні втрати - 8370,17 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул.Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 033361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 0013819) в особі Шишацької філії (вул.Будівельників, смт.Шишаки, Полтавська область, 38000, код ЄДРПОУ 25716975, р/р 26004129546 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) витрати на сплату судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 26.02.2016р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.