Ухвала суду № 56672471, 24.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

24.03.2016

Справа № 910/23331/13

За скаргою: товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “ЛЕОКОН ГРУП”

на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України

про визнання дій та бездіяльності відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України неправомірними та зобов’язання вчнити дії

у справі № 910/23331/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “ЛЕОКОН ГРУП”

до товариства з обмеженою відповідальністю “БК МОНОЛІТ МЕГАБУД”

про стягнення 11.269.751,77 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “ЛЕОКОН ГРУП” звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “БК МОНОЛІТ МЕГАБУД” про стягнення 11.269.751,77 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23331/13, позов задоволено частково, на виконання якого видано наказ від 28.03.2014.

До господарського суду надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “ЛЕОКОН ГРУП” на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України неправомірними та зобов’язання вчнити дії.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд, дослідивши скаргу стягувача та додані до неї документи, дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню без розгляду в порядку, встановленому статтями 1212, п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням такого.

Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності – зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ1 ГПК тощо.

Отже, у відповідності до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додається документ, який підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв’язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв’язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є – оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам, скаржником додані до скарги описи вкладення до поштових відправлень, графи "найменування предметів" яких не містять вичерпного переліку найменувань документів, які складають додатки до скарги від 18.03.2016. Вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити відповідність надісланих учасникам процесу документів тим, що подані до господарського суду.

Згідно з абзацом 7 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Таким чином, скарга із доданими до неї документами підлягає поверненню стягувачу без розгляду в порядку, визначеному п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК.

Крім того, суд повідомляє, що вказані вище недоліки скаржником не виконані вдруге.

За таких обставин, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В :

Повернути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ “ЛЕОКОН ГРУП” на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України неправомірними та зобов’язання вчнити дії із доданими до неї документами без розгляду.

Суддя С.В. Балац