Рішення № 56671953, 15.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.2016 Справа № 905/3121/15

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Департамента міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь

до відповідача: Громадської організації «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь

про виселення із займаного приміщення.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Департаментом міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь до Громадської організації «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь про виселення із займаного приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із закінченням строку дії Договору № 5716-ж про оренду нежитлового приміщення (будівля) на новий строк договір пролонгований не було, у зв'язку з чим позивач просить суд виселити орендаря з займаною нею нежитлового приміщення.

Представник позивача у судове засідання не з’являвся.

Відповідач у судове засідання не з'явився відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справи та про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

01.09.2002р. між Управлінням міського майна (Орендодавець) та Громадською організацією «Союз інвалідів «Світло надії» (Орендар) було укладено договори оренди нежитлового приміщення №3268, яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Леніна, 3, загальною площею 24,81 кв.м., під офісу.

01.09.20009р. між тими ж сторонами укладено договір №3671-Ж, строк дії якого до 01.09.2004р., 01.09.2004р. після закінчення строку попереднього договору було укладено договір №4041-Жстроком до 01.08.2005р.

У 2007 році при укладанні договору №4790-Ж від 14.03.2007р., за актом прийому-передачі №5154 від 14.03.2007р. здано частину нежитлового приміщення загальною площею 9,03 кв.м. та укладено договір на залишкову частину нежитлового приміщення площею 15,78 кв.м.

01.04.2008р. укладено договір №5146-Ж оренди нежитлового приміщення, строк діє якого до 01.04.2009р., 01.04.2009р. укладено договір №5504-Ж оренди нежитлового приміщення, строк дії якого до 01.04.2010р.

01.04.2010р. між Управлінням міського майна (Орендодавець) та Громадською організацією «Союз інвалідів «Світло надії» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №57-16-Ж.

Відповідно до умов п.1.1 договору, на підставі листа від 24.06.2010р. вх.№1125-01 Орендодавець передає , а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Леніна, 3, загальною площею 15,78 кв.м., згідно технічного паспорту міського БТІ для використання у цілях офісу.

Згідно приписів п.2.1 договору, Орендар вступає у тимчасове платне володіння та користування приміщення на підставі договору та з моменту підписання акту приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Пунктом 3.1 передбачено, що орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати утримувачу орендну плату.

Згідно умов п.7.5 договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається подовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п.7.1 договір діє та вступає в закону силу з 01.04.2010р. по 01.04.2011р.

Згідно п.7.7 договору, строк діє договору заучується у разі: закінчення строку оренди, на який укладено договір; смерті об’єкта оренди; розірвання договору оренди, яке передбаченим діючим законодавством та даним договором; банкрутством орендатора; приватизації об’єкта оренди орендатором; ліквідації.

Між тими ж сторонами було складено та підписано акти приймання-передачі, за умовами якого Орендар прийняв, а Орендодавець передав майно, а саме нежитлове приміщення, за адресою: м. Маріуполь, пр-т. Леніна, 3. Акт приймання-передачі підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

03.04.2012р. на адресу відповідача позивачем надіслано лист №05-4/0952, у якому позивач повідомляє, що строк дії договору закінчився 01.04.2014р. та на новий термін пролонговано не буде.

Так, у зв’язку із закінченням терміну договору позивач просить суд виселити Громадську організацію «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь із займаного нею нежитлового приміщення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального".

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було передано відповідачу в оренду частину нежитлове приміщення, загальною площею 15,78 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду.

У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 17 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 7.1. договору, а саме - договір вступає в силу та діє з 01.04.2010р. до 01.04.2011р., який було пролонговано.

Згідно з пунктом 7.7 договору даний договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 7.5 договору визначено, у разі відсутності заяви однієї із сторін о припиненні або зміні договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається пролонгованим на той же строк та тих же підставах, які були передбачені даним договором. Таким же чином договір пролонгується і в подальшому.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялися на адресу відповідача лист № 05-4/0952 від 03.04.2012р. про закінчення терміну дії договору та відмову від його продовження, а також вимагав звільнити об'єкт оренди й повернути орендарю за актом приймання-передачі.

Отже, в даному випадку, орендодавець висловив заперечення щодо продовження терміну дії договору, у зв'язку з чим спірний договір припинив свою дію 12.10.2014р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Крім того, за змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов’язання виконати певну дію (в даному випадку – звільнити об’єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії, отже суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, з’ясувавши всі обставини та дослідивши всі надані сторонами доказів суд дійшов до обґрунтованого висновку в задоволенні позовних вимог про повернення майна.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.6, 8, 10, 19, 129, 143, 144 Конституції України, п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського, ст.ст.2, 10, 11, 17, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.13, 14, 15. 16, 610, 651, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 193, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 18, 19, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 2-1, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 15, 22, 28, 32-34, 36, 49, 74, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь до Громадської організації «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь про виселення із займаного приміщення, задовольнити повністю.

Зобов’язати Громадську організацію «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Жукова, б. 82, кв.117, код ЄДРПОУ 24467332) протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити займане ним нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр-т Леніна, б.3.

Стягнути з Громадської організації «Союз інвалідів «Світло надії», м.Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Жукова, б. 82, кв.117, код ЄДРПОУ 24467332) на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 25, код ЄДРПОУ 23599040) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.03.2016р.

Суддя С.В. Тоцький