Ухвала суду № 56671799, 22.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

22.03.2016р. Справа № 905/1747/15

за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО, м.Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 30100677)

про визнання банкрутом на підставі ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

Суддя господарського суду Донецької області Попов О.В.

Представники:

від кредиторів: не зявились

від ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2: ОСОБА_3 представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2015р. заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО, м.Маріуполь Донецької області про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 10.09.2015р.

За результатами підготовчого засідання 10.09.2015р. порушено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО, м.Маріуполь Донецької області про визнання боржника банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.09.2015р.

Постановою від 23.09.2015р. боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь Донецької області визнано банкрутом, ліквідатором призначено ОСОБА_4.

Оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО здійснено 24.09.2015р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. скасовано постанову господарського суду Донецької області від 23.09.2015р. в частині призначення ліквідатором голови ліквідаційної комісії. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

В термін, визначений ч.3 ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до господарського суду Донецької області надійшли:

-заява ПАТ ДТЕК Донецькобленерго м.Краматорськ Донецької області №52юр-1725/15 від 23.10.15р. про визнання кредиторських вимог у розмірі 10319,53грн. з додатками;

-заява Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області №4480/10/05-81-ю від 19.10.15р. про визнання кредиторських вимог у розмірі 37978,34грн. з додатками.

Ухвалою від 15.12.15р. господарський суд Донецької області призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго м.Краматорськ Донецької області на 27.01.16р. о 10год:40хв.

Ухвалою від 19.01.16р. відстрочено Жовтневій ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області сплату судового збору до 27.01.16р., заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.01.16р.

На запит Донецького апеляційного господарського суду №905/1747/15 від 22.12.2015р. матеріали справи №905/1747/15 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь, Донецька область супровідним листом від 23.12.2015р. направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду у звязку з надходження касаційної скарги голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 б/н від 08.12.2015р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р.

Ухвалою від 27.01.16р. було зупинено провадження у справі №905/1747/15 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь, Донецька область до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 б/н від 08.12.2015р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

13.01.16р. на електронну адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 №01-34/02-64/11 від 12.01.16р. про:

- продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на 4 місяці,

-зобовязання ОСОБА_4 виконати вимоги ч.6 ст.41. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,

-відкладення розгляду кредиторської заяви ПАТ ДТЕК Донецькобленерго,

-зобовязання ПАТ ДТЕК Донецькобленерго направити на адресу ліквідатора копію заяви про визнання кредиторських вимог.

Аналогічне клопотання 19.01.16р. надійшло на поштову адресу господарського суду Донецької області.

24.02.16р. матеріали справи №905/1747/15 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь були повернуті до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 01.03.16р. поновлено провадження у справі №905/1747/15 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь, Донецька область, судове засідання з розгляду заяви ПАТ ДТЕК Донецькобленерго м.Краматорськ Донецької області №52юр-1725/15 від 23.10.15р. про визнання кредиторських вимог у розмірі 10319,53грн., заяви Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області №4480/10/05-81-ю від 19.10.15р. про визнання кредиторських вимог у розмірі 37978,34грн. та клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 №01-34/02-64/11 від 12.01.16р. призначено на 22.03.2016р.

В судове засідання 22.03.2016р. представники заявників не зявились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеній у інформаційному листі від 15.03.10 №01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві.

Розглянувши в судовому засіданні 16.02.2016р. заяви кредиторів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго м.Краматорськ Донецької області та Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області, надані додаткові документи та заслухавши пояснення представника ліквідатора суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законодавчими актами України.

В силу приписів ст.1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільноправові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Не зважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно п.36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями) заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

26.10.15р. на адресу суду надійшла заява Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області №4480/10/05-81-ю від 19.10.15р. про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 37 978,34грн.

Вказані вимоги є заборгованістю перед бюджетом з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств після закінчення терміну добровільної сплати яких вона склалася в недоїмку станом на 30.08.15р. в загальному розмірі 37978,34грн.

Як вбачається з відзиву ліквідатора №01-34/02-64/130 від 18.03.16р. останній надає пояснення щодо відсутність можливості перевірити заявлені кредиторські вимоги на відповідність бухгалтерського обліку банкрута та звірити з первинною документацією.

Розглянувши у судовому засіданні 22.03.2016р., вказані вимоги, перевіривши їх обґрунтованість та відповідність чинному законодавству суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.3, п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Вимоги Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області підтверджені наданими до заяви документами, а саме: податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2014р. та обліковою карткою з авансових внесків з податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області заявлені відповідно до вимог законодавства, обґрунтовані, а тому підлягають визнанню в заявлено розмірі 37 978,34грн. та включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 19.01.16р. господарський суд Донецької області відстрочив Жовтневій ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій областісплату судового збору до 27.01.16р.

Станом на 22.03.16р. доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі суду не надано.

Відповідно до ст.1 Закону України Про судовий збір, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.4 цього закону за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, справляється судовий збір у розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

Крім того, ст.5 Закону України Про судовий збір містить вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору з якого вбачається, що органи державної фіскальної служби не звільнені від сплати судового збору.

Стаття 8 Закону України Про судовий збір передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У судовому засіданні 22.03.16р. були розглянуті вимоги Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області та винесено відповідне рішення.

При цьому, відстрочення сплати судового збору, відповідно до вимог законодавства, можливе лише до ухвалення судового рішення у справі, за таких обставин відсутні підстави подальшого відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області на користь державного бюджету України судовий збір за подання заяви про визнання кредитором у сумі 2436,00грн.

27.10.2015р. до суду із заявою від 23.10.2015р. №52юр-1725/15 про визнання грошових вимог до боржника звернулось Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» м.Краматорськ Донецька область на суму 10319,53грн. з яких:

- 6974,31,00грн. основна заборгованість за договором про постачання електричної енергії №5406 від 25.03.14р.;

- 27,27грн. - 3% річних, нараховані на суму основної заборгованості за договором за договором про постачання електричної енергії №5406 від 25.03.14р.;

- 3317,95грн. - пеня, нарахована на суму основної заборгованості за договором за договором про постачання електричної енергії №5406 від 25.03.14р.

Як вбачається з відзиву ліквідатора №01-34/02-64/130 від 18.03.16р. останній надає пояснення щодо відсутність можливості перевірити заявлені кредиторські вимоги на відповідність бухгалтерського обліку банкрута та звірити з первинною документацією.

Розглянувши у судовому засіданні 22.03.2016р., вказані вимоги, перевіривши їх обґрунтованість та відповідність чинному законодавству суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.14р. сторони уклали договір про постачання електричної енергії №5406, відповідно до якого Постачальник (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» продає електричну енергію Споживачу (боржнику) для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною приєднаною потужністю 40,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного договору.

Відповідно до п.9.4 договору №5406 останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобовязання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із вимогами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні-серпні 2015 року постачальник поставив споживачу електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах копіями рахунків за липень 2015р. та серпень 2015р. та актами приймання передавання товарної продукції за липень, серпень 2015р.

Факт отримання рахунків відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.1 договору №5406 від 25.03.145р. встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, позивачем нараховано та заявлено до визнання пеню в розмірі 3317,95грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, заявником нараховано та заявилено до визнання 3% річних у розмірі 27,27грн.

Здійснивши перевірку розрахунків пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають визнанню у заявленому розмірі.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Краматорськ Донецька область у загальному розмірі 10319,53грн. обґрунтовані та підлягають визнанню з яких: 6974,31грн. -грошові зобовязання четвертої черги, 3345,22грн. грошові зобовязання шостої черги.

Розглянувши клопотання ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 №01-34/02-64/11 від 12.01.16р. в частині продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на 4 місяці, зобовязання ОСОБА_4 виконати вимоги ч.6 ст.41. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

В силу ч.1 ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом строк ліквідаційної процедури складає дванадцять місяців.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 23.09.2015р. боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь Донецької області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. скасовано постанову господарського суду Донецької області від 23.09.2015р. в частині призначення ліквідатором голови ліквідаційної комісії. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

За цих обставин, суд вважає за можливе клопотання ліквідатора задовольнити, строк ліквідаційної процедури ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНПРОМЭНЕРГО м.Маріуполь Донецької області та повноважень ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 продовжити на 4 місяці до 23.04.16р.

Відповідно ч.6 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Лист ОСОБА_4 від 10.03.16р.№7 не містить достатніх доказів неможливості передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору, у звязку з їх втратою.

Таким чином, суд вважає за можливе клопотання ліквідатора №01-34/02-64/11 від 12.01.16р. про зобовязання ОСОБА_4 виконати вимоги ч.6 ст.41. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом задовольнити.

Частиною 10 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури, у звязку з чим, господарський суд зобовязує ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 не рідше ніж один раз на місяць надавати суду звіт про хід ліквідаційної процедури.

На підставі викладеного, керуючись ст.1, ч.1 ст.2, ст.ст.23, 37, 38, 40, 41, 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст. 4-1, 33, 34, 36, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати вимоги Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області в загальному розмірі 37978,34грн. - грошові зобовязання третьої черги.

Стягнути з Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема, 93, код ЄДРПОУ 39884412) на користь державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001, Судовий збір, отримувач: Управління державної казначейської служби м. Харкова, код отримувача: 37999649, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку: 851011, рахунок: 31216206783002) судовий збір за подання заяви про визнання кредитором у сумі 2436,00грн. Видати наказ.

2.Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Краматорськ Донецька область у загальному розмірі 10319,53грн. з яких: 6974,31грн. - грошові зобовязання четвертої черги, 3345,22грн. грошові зобовязання шостої черги.

3. Зобовязати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визнані судом кредиторські вимоги, погашення вимог здійснювати відповідно до приписів ст. 45 вказаного Закону.

4.Задовольнити клопотання ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 №01-34/02-64/11 від 12.01.16р. в частині продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на 4 місяці.

5.Продовжити строк ліквідаційної процедури ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» м. Шахтарськ та повноважень ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 на 4 місяці до 23.04.16р.

6.Зобовязати ОСОБА_4 протягом двох тижнів виконати вимоги ч.6 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому ОСОБА_2

7. Зобовязати ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 не рідше ніж один раз на місяць надавати господарському суду Донецької області звіт про хід ліквідаційної процедури.

8.Ліквідатору до закінчення ліквідаційної процедури представити до суду звіт та ліквідаційний баланс з документами, передбаченими ст.46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суддя О.В. Попов