Ухвала суду № 56671442, 23.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року Справа № 910/25472/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2016у справі№910/25472/13 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж"доКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"простягнення 1 319 377,87 грн.

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору (у встановленому порядку та розмірі).

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", згідно з ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто наведеною нормою передбачено сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

За вимогами вказаного Закону у редакції, що діяла при поданні позовної заяви в даній справі, передбачались наступні ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 грн.

Отже, при зверненні з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" мало сплатити судовий збір у розмірі 33332,45 грн.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" до касаційної скарги додано платіжне доручення №71 від 24.02.2016, за яким сплачено судовий збір у розмірі 5410,50 грн. Отже, судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення скаржникові відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі №910/25472/13 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова