Постанова № 56671286, 08.02.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3531/15

08 лютого 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Данилевич Н.А.

при секретарі судового засідання Куриляк М.Г.

за участю:

представника позивача Борейко І.М.

представника відповідача Адамчук І.М.

представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Білозірська" до Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділ Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Білозірська" (далі - ПСП Агрофірма "Білозірська", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області (далі - Лановецьке РУЮ Тернопільської області, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі - треті особи), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області індексний номер 26489338 від 26.11.2015 року.

Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділ Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.03.2006 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ПСП Агрофірма "Білозірська" (орендар) укладено договір оренди землі № 543 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,60 га, яка розташована на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1. Строк дії договору становить 10 років. Вказаний договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації, яку проведено 26.06.2007 року Лановецьким районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші договору. Договір протягом його дії не був достроково припинений чи визнаний судом недійсним, а відтак, на думку позивача, є чинним на момент прийняття відповідачем спірного рішення.

Разом з тим позивач зазначає, що у грудня 2015 року йому стало відомо, що державним реєстратором Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області 26.11.2015 р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: речового права - права оренди земельної ділянки площею 3,6027 га, що знаходиться на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_2, на підставі договору оренди землі між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_7 (орендар). Позивач вважає дане рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засідання представник позивача ПСП Агрофірма "Білозірська" позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, та просив позовні вимоги задовольнити. Також зазначив, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушуються права ПСП Агрофірма "Білозірська", оскільки допущено одночасне існування державної реєстрації дdj[ прав оренди на одну земельну ділянку. При цьому, земельну ділянку фактично використовує позивач та сплачує орендну плату орендодавцю.

Представник відповідача Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, про що подала письмові заперечення проти позову, та пояснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку 13.11.2015 року та 16.11.2015 року державним реєстратором було зроблено запит до відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області, на який отримано відповідь про відсутність інформації щодо державної реєстрації права оренди до 01.01.2013 року на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1. А тому державним реєстратором безперешкодно було проведено державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку із фіксацією відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому інформація, яка була надана відділом Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області, виявилася неповною - не містила повних відомостей про реєстрацію прав оренди на вказану земельну ділянку до 01.01.2013 р., а тому виникла подвійна реєстрація права оренди на одну і ту ж земельну ділянку двома орендарями. На думку представника відповідача, державна реєстрація речових прав була здійснена з урахуванням усіх наданих державному реєстратору документів станом на 25.11.2015 року, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області в судовому засіданні погодилася з вимогами позивача та пояснила, що дійсно відділом Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області на вимогу Державного реєстратора Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області надано відповідь щодо відсутності інформації щодо державної реєстрації права оренди до 01.01.2013 р. на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1. Відповідь була надана лише на підставі електронних даних про зареєстровані договори оренди земельних ділянок. Разом з тим представник третьої особи повідомила про те, що у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за 2007 рік 26.06.2007 року за реєстраційним номером 040765202897 зареєстровано договір оренди земної, укладений ОСОБА_6 (орендодавець) та ПСП Агрофірма "Білозірська" (орендар), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розмір 3,60 га, термін договору оренди - 10 років.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, причини неприбуття до суду не повідомив, хоча був повідомлена належним чином та завчасно про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 16). Своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не висловив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив суду, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 26489338 від 26.11.2015 р. щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку вважає законним, оскільки при реєстрації вказаного речового права відсутня інформація про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки за іншим орендарем, у даному випадку - ПСП Агрофірма "Білозірська". Державний реєстратор Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області вчинив усі необхідні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перед реєстрацією речового права - права оренди земельної ділянки за ОСОБА_7 Підстави для визнання дій державного реєстратора неправомірними відсутні, відтак, спірне рішення № 26483542 від 26.11.2015 р. не підлягає скасуванню. З наведених вище підстав представник третьої особи просив відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) сільськогосподарського призначення площею 3,60 га, що знаходиться на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданим Лановецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області (а. с. 10).

10 березня 2006 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ПСП Агрофірма "Білозірська" (орендар) укладено договір оренди землі № 543 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,60 га, яка розташована на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 (а. с. 8-9).

У п. 8 договору оренди землі зазначено, що договір укладено на 10 років. Відповідно до пункту 43 Прикінцевих положень договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державну реєстрацію даного договору оренди землі проведено 26.06.2007 р. структурним підрозділом Тернопільської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" із внесенням відповідного запису у Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. У Державному реєстрі землі про вищезазначене вчинено запис від 26.06.2007 р. № 040765202897, що підтверджується відміткою на останній сторінці договору та відомостями Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (а. с. 80-82).

Судом у судовому засіданні оглянуто та долучено до матеріалів справи надану відділом Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області копію Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за 2007 рік, відповідно до якої 26.06.2007 р. за реєстраційним номером 040765202897 зареєстровано договір оренди землі, укладений ОСОБА_6 (орендодавець) та ПСП Агрофірма "Білозірська" (орендар), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розмір 3,60 га, термін договору оренди - 10 років.

Договір оренди землі № 543 від 10.03.2006 р. є чинним, строк дії договору оренди не закінчився, достроково договір не розірваний, записи про розірвання або припинення договору оренди землі № 543 від 10.03.2006 р. у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі відсутні.

Однак, як вбачається з матеріалів справи 01.10.2015 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_7 (орендар) укладений договір оренди землі на земельну ділянку площею 3,60 га, що знаходиться на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1, яка є предметом договору оренди землі №543 від 10.03.2006 року.

Державним реєстратором Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області було направлено запит № 2-14/379 від 13.11.2015 року до відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області (а.с. 85) щодо наявності чи відсутності існуючих та чинних договорів оренди земельної ділянки за відповідним кадастровим номером. Із відповіді на запит від 13.11.2015 року № 8-1911-99.5-1933/2-15 (а.с.20) вбачається, що дані щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 відсутні. При цьому, зі змісту відповіді вбачається, що відділом Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області була надана відповідь щодо відсутності державної реєстрації права оренди, а не договорів оренди, як запитував державний реєстратор. При цьому до 01.01.2013 року чинне законодавство передбачало державну реєстрацію саме договору оренди, а не права оренди.

24.11.2015 р. ОСОБА_7 звернувся до державного реєстратора Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області із заявою та доданими документами для реєстрації іншого речового права на підставі договору, укладеного 01.10.2015 р. між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_7 (орендар), оренди земельної ділянки площею 3,60 га, що знаходиться на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

26.11.2015 р. державним реєстратором Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26489338, а саме: проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована на території Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Позивач вважає прийняте відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права оренди земельної ділянки), № 26489338 від 26.11.2015 р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки допущено одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку.

При прийняті постанови суд застосовує до спірних правовідносин наступні правові норми.

Відповідно до частини другої статті 124 Земельного кодексу України (ЗК України), в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди позивачем, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з вимогами частини другої статі 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина друга статті 126 ЗК України).

Чинна на даний час редакція частини другої статті 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV, з змінами і доповненнями (тут і надалі - в редакції Закону на час прийняття оскаржуваного рішення)) (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами частини третьої та четвертої статті 3 Закону № 1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, який діяв до 01.01.2013 року, тобто на момент укладення договору оренди землі № 543 від 10.03.2006 року, реєстрація договорів оренди земельних ділянок здійснювалася у такій Книзі записів.

Згідно з пунктом 10 Порядку записи розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, яким є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.

Судом встановлено, що договір оренди землі № 543, укладений 10.03.2006 року між ОСОБА_6 та ПСП Агрофірма "Білозірська" дійсно зареєстрований у відповідності до наведених вище вимог та оформлений належним чином, про що свідчать доданий до матеріалів справи витяг з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (а.с. 80-82).

З 01.01.2013 року внесено ряд змін до законодавства, які стосуються договорів, права в яких підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів оренди землі. Зокрема, за цими змінами з частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України виключені положення, які передбачають набуття чинності договором з моменту його державної реєстрації, та виключені статті 18 і 20 Закону України "Про оренду землі", які передбачали набуття договорами оренди чинності з моменту їхньої реєстрації. Разом із тим, змінами в статті 125 Земельного кодексу України та статтю 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту її реєстрації. Отже, з 01.01.2013 року чинне законодавство визначало, що державній реєстрації підлягає не договір як матеріальна форма домовленості сторін, а саме право оренди (речове право).

Відтак, при здійсненні державним реєстратором державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з 01.01.2013 року підлягали з'ясуванню питання щодо наявності чи відсутності зареєстрованих договорів оренди у відповідних органів, які здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Відповідно до статті 9 Закону № 1952-IV рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав приймає державний реєстратор, який також встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Положеннями пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім цього, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами" з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема. виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

У листі Державної реєстраційної служби України від 06.06.2014 року № 9300/05-15-14 "Щодо проблемних питань, які виникають при проведенні державної реєстрації речових прав на земельні ділянки" зауважено, що пункт 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV передбачає можливість у разі проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, направлення державними реєстрами прав запитів до органів виконавчої влади, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, не лише в електронному, а й у паперовому вигляді для отримання інформації, необхідної для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно.

Як встановлено судом, що державним реєстратором Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області направлявся запит до відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області щодо наявності/відсутності чинних на момент прийняття спірного рішення договорів оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1. Отримана відповідь містила інформацію про відсутність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку за запитуваним кадастровим номером, проте відомості про зареєстровані договори оренди даної земельної ділянки до 01.01.2013 року відділом Держгеокадастру у Лановецькому районі Тернопільської області державному реєстратору не були надані, та повторно державним реєстратором під час проведення державної реєстрації речового права не витребовувались.

Відтак, рішення державного реєстратора Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області № 26489338 від 26.11.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушує права ПСП Агрофірма "Білозірська", оскільки у цьому випадку допущено одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку. При цьому, першочергове право оренди виникло саме у позивача на підставі договору оренди земельної ділянки № 543 від 10.03.2006 року.

Під час розгляду справи у суді, на підставі належних та допустимих доказів, встановлено, що на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрації права оренди земельної ділянки, така земельна ділянка вже перебувала в оренді у позивача, договір оренди пройшов державну реєстрацію відповідно до законодавства, що діяло на момент його укладення та реєстрації, така державна реєстрація права оренди визнається дійсною в розумінні статті 3 Закону № 1952-IV.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2015 року, індексний номер 26489338.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини першої статті 94 КАС, а саме, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1218,00 грн., сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 829 від 17.12.2015 року.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Лановецького районного управління Тернопільської області, індексний номер 26489338 від 26 листопада 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області (вулиця Шкільна, будинок 7, місто Ланівці, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 26353030) на користь приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Білозірська" (село Білозірка, Лановецький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 03782931) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови суду виготовлений 12.02.2016 року.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.