Постанова № 56671262, 21.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2016 року № 826/9887/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно - будівельної інспекції України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна архітектурно - будівельна інспекція України (далі по тексту також - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог просила:

- визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. від 07.05.2015 за виконавчими провадженнями №№ 46753917, 46753929, 46753945 про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення;

- стягнути з відповідача (код ЄДРПОУ 00015622, д/р 37319006000177 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач - Міністерство юстиції України) на користь Держархбудінспекції України суми виконавчою збору, стягнуті у безспірному порядку на виконання постанов від 07.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчими провадженнями №№ 46753917, 46753929, 46753945, а саме - 6120,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вказаних виконавчих провадженнях, державним виконавцем не було вчинено жодних дій, судові рішення на підставі яких було видано виконавчі документи виконано боржником у добровільному порядку.

Відповідач позиції щодо заявленого позову не виклав, явки повноважного представника до суду не забезпечив, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неприбуття до суду не повідомив.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/11210/13-а щодо оскарження п.7, 7.1, 7.1.2, 7.1.3, 7.1.4, п.7.1.5, п.7.1.6, п.7.2 рішення Київської міської ради №171/331 від 19 грудня 2002 року «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ115131690350 від 18 червня 2013 року, виданий ТОВ «Тельбін Іва» для будівництва торговельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 6-А.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі № 826/11210/13-а апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задоволені частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2014 року - скасовано та ухвалено нову, якою визнано протиправним і скасовано п. 7 рішення Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №171/331 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», скасувати дозвіл виконання будівельних робіт № ІV 115131690350 від 18 червня 2013 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Тельбін Іва» для будівництва торговельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 6-А.

На виконання постанови по справі № 826/11210/13-а, яка набрала законної сили, Окружним адміністративним судом міста Києва, 29.01.2015 видано 3 виконавчі листи, на виконання яких відкритті виконавчі провадження ВП №№ 46753917, 46753929, 46753945.

В подальшому, з підстав самостійного невиконання постанов про відкриття виконавчих проваджень №№ 46753917, 46753929, 46753945 відповідачем в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в межах вищезгаданих виконавчих проваджень, винесені постанови від 07.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040,00грн. та в порядку ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанови про накладення штрафу.

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та накладення штрафу, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Нормативно - правовим актом, який регламентує умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як встановлено ч.1 та ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно норм цього Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: - виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; - ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; - судові накази; - виконавчі написи нотаріусів; - посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; - постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; - рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; - рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При цьому, положеннями ч.1 та абз.2 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 05.03.2015 відкрито виконавче провадження ВП №46753917 щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/11210/13-а від 29.01.2015, виданого на користь ОСОБА_2

Вказаною постановою Боржнику - Державній архітектурно - будівельній інспекції України встановлено семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 05.03.2015 відкрито виконавче провадження ВП №46753929 щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/11210/13-а від 29.01.2015, виданого на користь ОСОБА_3

Вказаною постановою Боржнику - Державній архітектурно - будівельній інспекції України встановлено семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 05.03.2015 відкрито виконавче провадження ВП №46753945 щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/11210/13-а від 29.01.2015, виданого на користь ОСОБА_4

Вказаною постановою Боржнику - Державній архітектурно - будівельній інспекції України встановлено семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП№№ 46753917, 46753929, 46753945 отримані боржником лише 13.03.2015р.

Поряд з цим, фактичні обставини справи свідчать, що Державною архітектурно - будівельною інспекцією України видано наказ від 20.03.2015 №183 «Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт», яким скасовано дозвіл від 18 червня 2013 року на виконання будівельних робіт № ІУ 115131690350 на об'єкт «Будівництво торговельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 6-А, замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тельбін Іва».

При цьому, в ході судового розгляду справи встановлено, що про виконання постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №№46753917, 46753929, 46753945, боржником 27.03.2015 листом №40-303-11/2776 повідомлено державного виконавця про добровільне виконання виконавчих листів від 29.01.2015 № 826/11210/13а.

Однак, незважаючи на вищевикладене, державним виконавцем 07.05.2015 винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу в межах виконавчих проваджень ВП№№ 46753917, 46753929, 46753945.

Поряд з цим, із матеріалів справи, зокрема копії відтиску штемпелю поштового відділення на конверті, постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП№№ 46753917, 46753929, 46753945 були скеровані на адресу боржника - 10.03.2015, тобто на 6 - й день, із 7-ми, встановлених положеннями ст. 25 Закону країни «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення суду. Вказане на переконання суду об'єктивно унеможливило виконання боржником рішення суду у семиденний строк саме з моменту прийняття державним виконавцем постанов про відкриття відповідних виконавчих проваджень.

При цьому, державним виконавцем проігноровано той факт, що семиденний строк для добровільного виконання рішення підліковується або з моменту винесення або з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання.

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на те, що позивачем було забезпечено добровільне виконання рішення суду по справі №826/11210/13-а, у семиденний строк з дня отримання відповідних постанов.

Частиною першою статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Системний аналіз приписів Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що обов'язковою передумовою виникнення у державного виконавця права на стягнення виконавчого збору з боржника визначено факт здійснення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання рішення суду, а не факт невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку у строк встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону «Про виконавче провадження» витрати виконавчого-провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно.

Тобто, із вищевикладеного вбачається, що виконавчий збір підлягає стягненню у разі проведення виконавчою службою дій щодо примусового виконання рішення.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів вчинення ним таких дій щодо виконання виконавчого документа у примусовому порядку, а тому суд вважає неправомірним стягнення з позивача виконавчого збору у вказаних вище виконавчих провадженнях.

За таких обставин, постанови відповідача від 07.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчими провадженнями №№ 46753917, 46753929, 46753945 є протиправними, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Поряд з цим, відповідно до частини першої, другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

З огляду на вищевикладене обумовлюється висновок про те, що обов'язковою умовою накладення штрафу є відсутність поважних причин за невиконання вимог державного виконавця.

Враховуючи факт самостійного виконання позивачем рішення суду по справі №826/11210/13-а, у семиденний строк з дня отримання постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №№46753917, 46753929, 46753945, постанови про накладення штрафу від 07.05.2015, прийняті відповідачем у межах вказаних виконавчих проваджень є прийнятими за відсутності законодавчо визначених підстав, і як наслідок підлягають скасуванню у судовому порядку.

Поряд з цим, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь Держархбудінспекції України суми виконавчою збору, стягнуті у безспірному порядку на виконання постанов від 07.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчими провадженнями №№ 46753917, 46753929, 46753945, а саме - 6120,00грн., задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Частиною 4 ст. 105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: - скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; - зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; - зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; - стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; - виконання зупиненої чи невчиненої дії; - встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; - примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В той час, як механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регламентований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Зважаючи на викладене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми виконавчою збору, стягнуті у безспірному порядку на виконання постанов від 07.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів в обґрунтування правомірності винесення ним оспорюваних постанов.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. від 07.05.2015 за виконавчими провадженнями №№ 46753917, 46753929, 46753945 про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.М. Данилишин

В.І. Келеберда