Постанова № 56671187, 17.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р. Справа № 804/14892/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріТонояні А.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якому позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, які виразились у незабезпечення ОСОБА_4 та членів його родини службовим жилим приміщенням, а у разі відсутності службового житлового фонду - орендувати житло;

- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат забезпечити ОСОБА_4 та членів його родини службовим житловим приміщенням, а у разі відсутності службового житлового фонду - орендувати житло відповідно до вимог чинного законодавства. до дня забезпечення житловим приміщенням для постійного користування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він звертався із заявами про надання службового житла до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, однак відповідачами протиправно були надані відповіді, якими було відмовлено в наданні службового приміщення.

Позивачі у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та представника відповідача, оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним адміністративний позов задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням житлової комісії військової частини А-1709 від 09.08.1994 року ОСОБА_4 було зараховано на квартирний облік.

Згідно наказу міністра оборони України від 18.08.2005 року № 70 ОСОБА_4 був звільнений з військової служби з 31.08.2005 року запас за підпунктом «б» пункту 67 положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року № 1053/2001 із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла та визначенням календарної вислуги років 25 років.

З метою вирішення питання про надання службового приміщення ОСОБА_4 16.09.2013 року звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська із заявою, на яку отримав відповідь оформлену листом від 23.09.2013 року № 1878 про відмову в розгляді звернення, оскільки за оренду житла для військовослужбовців відповідає військова частина.

Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом 20.12.2013 року було надано відповідь в якому було рекомендовано звернутись до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 12 цього Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військової службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні -у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Відповідно до пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні із військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведення інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Таким чином суд дійшов висновку, що військовослужбовці, які проходять службу, а також які звільнені в запас або у відставку, за умови перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються житловими приміщеннями шляхом отримання житла для постійного проживання, отримання службового приміщення або оренди житла військовою частиною.

Відповідно до статті 43 Житлового кодексу України, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Згідно з пунктом 8 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», забезпечення житлом осіб, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, провадиться відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частини 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом першочергового одержання житла.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року №737 службові жилі приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби шляхом видання на підставі списку розподілу службової житлової площі в гарнізоні (далі - Список розподілу службової житлової площі) наказу начальника гарнізону. У гарнізоні міста Києва службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям шляхом затвердження Міністром оборони України Списку розподілу службової жилої площі.

Список розподілу службової жилої площі розробляється КЕВ (КЕЧ) району з урахуванням рішень Міністра оборони України щодо розгляду питання про надання службового жилого приміщення (у тому числі щодо надання військовослужбовцю службового жилого приміщення (із зазначенням його місцезнаходження) та пропозицій командирів військових частин.

Після видання наказу начальника гарнізону про розподіл службових жилих приміщень між військовими частинами проводиться їх розподіл серед військовослужбовців у військових частинах. З усього обсягу службових жилих приміщень, який надійшов для розподілу до військової частини, командири військових частин мають право розподілити 30 відсотків за своїм рішенням серед військовослужбовців військової частини, які визначають боєздатність військової частини, рапорти яких обліковані в журналі реєстрації рапортів військовослужбовців щодо надання службових жилих приміщень (додаток 15), з обов'язковим виконанням рішень Міністра оборони України про розгляд питання щодо надання службових жилих приміщень окремим військовослужбовцям. Решта службових жилих приміщень розподіляється житловою комісією військової частини серед військовослужбовців військової частини згідно з датою включення військовослужбовця до списку на отримання службового житла (додаток 16), який ведеться у КЕВ (КЕЧ) району та військовій частині.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська не вчинив дій передбачених чинним законодавством та безпідставно відмовив ОСОБА_4 в розгляді заяви про надання службового приміщення, із посиланням на те, що позивачі мають право лише на отримання житла для постійного користування.

Щодо вимоги про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат забезпечити ОСОБА_4 та членів його родини службовим житловим приміщенням, а у разі відсутності службового житлового фонду - орендувати житло відповідно до вимог чинного законодавства. до дня забезпечення житловим приміщенням для постійного користування, суд зазначає, що порядок надання службових приміщень передбачений розділом ІІІ Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року №737.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська на звернення позивача надав лист № 1878 від 23.09.2013 року, який не містить рішення ані про прийняття рішення про надання службового приміщення, ані про відмову у наданні службового приміщення.

Враховуючи необхідність дотримання вимог Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року №737 для надання службового приміщення, суд не вправі втручатись у внутрішню діяльність суб'єкта владних повноважень та вказувати наперед яке він повинен прийняти рішення.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська щодо не вчинення дій по забезпеченню ОСОБА_4 та членів його сім'ї службовим житловим приміщенням або оренди житла.

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська в порядку встановленому діючим законодавством вчинити дії щодо забезпечення ОСОБА_4 та членів його сім'ї службовим житловим приміщенням або оренди житла.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2016 року

Суддя О.В. Кононенко