Ухвала суду № 56669991, 09.03.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4778/16-ц

УХВАЛА

29 лютого 2016 року

Хмельницький міськрайоний суд у складі: головуючої судді Демінської А.А., з участю секретаря судового засідання Кшановської Є.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді накладення заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження та реалізації будь-яким способом автомобіля НОМЕР_1, 1999 року випуску, що належить ОСОБА_2, мотивуючи тим, що має підстави побоюватись відчуження ним автомобіля на користь невідомих осіб, що здатне унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позовні вимоги у справі заявлені про стягнення з відповідача на користь позивача 138879,25 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 40000 грн. моральної шкоди.

Виходячи із значного розміру ціни позову, враховуючи невизнання відповідачем своєї вини у вчиненні ДТП, що вбачається з постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про добровільне відшкодування в тій чи іншій частині завданих збитків, суд приходить до висновку про наявність вище наведених підстав для забезпечення позову.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СРБ 482714, наявної у справі, відповідачу дійсно належить автомобіль НОМЕР_1, 1999 року випуску.

Разом з тим, заяву слід задовольнити частково, а саме замість заборони вчиняти дії щодо автомобіля у спосіб накладення арешту на зазначений автомобіль, оскільки забезпечення позову у спосіб заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження та реалізації будь-яким способом автомобіля є неконкретизованим, ускладненим у виконанні, має невизначене коло адресатів, тоді як накладення арешту тягне ті ж самі наслідки (неможливість відчуження арештованого майна) і має чітко визначених виконавців.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 151 153 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, 1999 року випуску, належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СРБ 482714, виданого Першим МРВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області.

В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали на виконання направити Хмельницькій філії Державного підприємства „Інформаційний центр Міністерства юстиції України, Управлінню патрульної поліції ум.Хмельницькому.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Ухвала підлягає негайному виконанню і її оскарження не зупиняє виконання.

Суддя: