Ухвала суду № 56667483, 23.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2008/16

Головуючий у першій інстанції Тимчук Р. М. Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року по справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Одеський державний університет внутрішніх справ звернулося до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання посилаючись на те, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 16.08.2010 року по 11.03.2013рік.

У 2010 році був зарахований курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" до Одеського державного університету внутрішніх справ (далі - ОДУВС), був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання та присвоєно звання "рядовий міліції" про що свідчить витяг з наказу ОДУВС від 16.08.2010 № 133 о/с.

11.03.2013 згідно висновку службового розслідування було встановлено грубе порушення дисципліни, що виразилося у вживанні алкогольних напоїв під час проходження служби, молодшим сержантом міліції ОСОБА_2, курсантом 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки.

Відповідно до наказу ОДУВС №77 від 11.03.2013 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого сержанта міліції ОСОБА_2.», за грубе порушення вимог дисципліни, яке виразилось у недотриманні вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України й правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу, а саме вживання алкогольних напоїв під час проходження служби, молодого сержанта міліції ОСОБА_2, курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки відрахувати з університету та звільнити з органів внутрішніх справ.

Таким чином відповідач не виконав умови Договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.6 п. 2.3., а також порушив п. 3 Договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладів МВС України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати за період навчання у розмірі 34834,25 грн. та судові витрати.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ витрати за період навчання у розмірі 34834,25 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ судові витрати у розмірі 348,34 грн.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Іванівського районного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов Одеського державного університету внутрішніх справ суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" проходив службу в органах внутрішніх справ України з 16.08.2010 по 11.03.2013. У 2010 році був зарахований курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" до Одеського державного університету внутрішніх справ, був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання та присвоєно звання "рядовий міліції" про що свідчить витяг з наказу ОДУВС від 16.08.2010 № 133 о/с.

Відповідно до Указу Президента України № 77/96 від 23.01.1996 року "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992 "Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням", наказу МВС України від 14.05.2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОДУВС з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області, з іншої сторони, та громадянином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений Договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 17.08.2010 року копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 2.1. даного Договору позивач зобов'язаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно - правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з персональним розподілом) після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації. Особа, яка навчається, в свою чергу, згідно з п. 2.3. даного Договору зобов'язана виконувати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня, сумлінно ставитися до навчання, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками, сучасними методами роботи з обраної спеціальності, не допускати порушень службової та навчальної дисципліни, складати іспити, заліки, проходити практику та стажування, передбачені навчальними планами і програмами, виконувати навчально-методичні вимоги науково-педагогічного складу, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, дотримуватися вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в ОВС.

11.03.2013 згідно висновку службового розслідування було встановлено грубе порушення дисципліни, що виразилося у вживанні алкогольних напоїв під час проходження служби, молодшим сержантом міліції ОСОБА_2, курсантом 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки.

Відповідно до наказу ОДУВС №77 від 11.03.2013 «Про притягнення до

дисциплінарної відповідальності молодшого сержанта міліції ОСОБА_2.», за грубе порушення вимог дисципліни, яке виразилось у недотриманні вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України й правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу, а саме вживання алкогольних напоїв під час проходження служби, молодого сержанта міліції ОСОБА_2, курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки відраховано з університету та звільнено з органів внутрішніх справ.

Таким чином відповідач не виконав умови договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.6 п. 2.3., а також порушив п. З договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладів МВС Україні у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

Відповідно до "Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному заклади який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Згідно з вищезазначеними нормативно-правовими актами, наказу МВС від 15.02.2002 року № 148 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції"" від 17.11.2001 року № 1515, Постанови Кабінету Міністрів України "Про формений одяг працівників міліції"" від 14.08.2013 року № 594, Постанови Кабінету Міністрів від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації"", та наказу від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" на курсанта ОСОБА_2 з 15.08.2010 по 11.03.2013 р.р., МВС України через університет фактично витрачалися бюджетні кошти.

У відповідності до норм ст. 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України, таким чином ОДУВС є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ. В статуті ОДУВС, затвердженому наказом МВС України від 15 травня 2012 року № 429 також зазначається, що ОДУВС діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому. ОДУВС, як розпорядник бюджетних коштів згідно із нормами бюджетного законодавства, для виконання своїх обов'язків по договору, здійснювало фактичні витрати бюджетних коштів з утримання відповідача. Отже, ОДУВС як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, у разі невиконання договірних відносин, з боку курсантів або молодих фахівців, випускників ВНЗ, звертається до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялися з державного бюджету і були витрачені на їх утримання.

Так, згідно з розрахунком вартості утримання курсанта ОСОБА_2 повинен відшкодувати витрати на суму 34834,25 грн., які МВС України затратило на його утримання в університеті.

Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ та відрахована з числа курсантів вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України . Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року N 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України".

Відповідно до ст. 1 Порядку визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: - дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; - відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно зі ст. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, Головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Сторонами такого договору є: виконавець - навчальний заклад, замовник - Головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа - курсант.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Отже, спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються Цивільним кодексом України. Тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дана позиція зазначена в ухвалі Верховного суду України від 28 липня 2010 року та ухвалі Вищого спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 N6-47618св14.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається позивач обґрунтовуючи свої вимоги доведені у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на проходження відповідачем після звільнення з ОДУВС строкової військової служби та служби за контрактом у національній Гвардії України, зарахування його відповідно договору № 132 з/б від 01.09.2015 року студентом 4-го курсу ОДУВС, підписання відповідачем договору від 17 травня 2010 року без повної цивільної дієздатності та визнання зазначеного правочину недійсним як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка. Відповідач перебуває на військовій службі в національній Гвардії України, поновлений студентом заочної форми навчання за рахунок власних коштів, договір від 17 травня 2010 року ним підписано за згодою батька - ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко