Рішення № 56663841, 23.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/164/2016(м)

223/716/15-ц

Головуючий у 1-ій інстанції Луньова О.Г.

Категорія 53 Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого - Ткаченко Т.Б.

суддів - Мальцевої Є.Є., Песоцької Л.І.

секретар - Собецька О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення сум, нарахованих, але не виплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» або підприємство), в обґрунтування позову посилався на те, що з 5 травня 2009 року по 30 вересня 2014 року працював на посаді прохідника підземного 5 розряду Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»). Наказом № 988-к від 30 вересня 2014 року був звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію. На день звільнення відповідачем нарахована, але не виплачена йому заробітна плата за вересень 2014 року в сумі 15 647 грн. 47 коп., а також заробітна плата нарахована в жовтні 2014 року в сумі 2558 грн.47 коп. та компенсація за невикористану відпустку, що становить 18 205 грн.94 коп., які просив стягнути з відповідача, також просив стягнути заробітну плату в сумі 132 165 грн. 54 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст. 95, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці» позивач зазначав, що він має право на отримання невиплаченої заробітної плати на день звільнення та стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року, в загальній сумі 150 370 грн. 48 коп.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 16 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення сум, нарахованих, але не виплачених при звільненні, задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_2 суми, нараховані, але не виплачені при звільненні в розмірі 15 404 грн.70 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати на несплачену суму заробітної плати в розмірі 405 грн. 75 коп. та на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн.20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду не погодився позивач, посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, просив рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача та представника відповідача, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи телефонограмою, про що свідчать записи в книзі телефонограм апеляційного суду за №№ 708, 709 (а.с.59-61). Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати зміні з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2016 року відкрито апеляційне провадження в частині оскарження рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення суми нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні була повернута ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2016 року, апеляційне провадження в цій частині рішення не відкривалось, і колегією суддів не переглядається.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або його зміни є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як встановлено судом і це визнано сторонами, позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 05 травня 2009 року по 30 вересня 2014 року. На підставі наказу № 988-к від 30 вересня 2015 року був звільнений за власним бажанням (у зв'язку з виходом на пенсію), ст.38 КЗпП України.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 3284 від 16 грудня 2015 року та розрахунку компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на 16 грудня 2015 року, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 15404 грн.70 коп., яка складається з заробітної плати за вересень 2014 року в сумі 246 грн.79 коп., зі сплати вихідної допомоги при звільненні на пенсію в сумі 14566 грн.70 коп. та із заробітної плати за жовтень 2014 року в сумі 591 грн.11 коп.

Частина заробітної плати за вересень 2014 року в сумі 4446 грн.17 коп. та компенсація за невикористану відпустку в сумі 4858 грн.70 грн. були сплачені за платіжним дорученням № 203 від 06 листопада 2014 року. Частина заробітної плати за жовтень 2014 року була сплачена платіжними дорученнями № 1724 від 17.09.2015 року, № 1901 від 13.10.2015 року, № 1979 від 15.10.2015 року, № 2056 від 30.10.2015 року, № 2099 від 05.11.2015 року, № 2156 від 20.11.2015 року.

Відповідно до зазначеного розрахунку розміру компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, відповідачем, станом на 16 грудня 2015 року, нарахована компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 405 грн.45 коп.

Дійшовши висновку про задоволення частково позову щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати, суд виходив з того, що в день звільнення позивача, відповідач не перерахував йому призначені при звільненні виплати відповідно до вимог КЗпП України та Галузевої угоди в сумі 14566 грн.70 коп. Розмір заборгованості належних позивачу при звільненні всіх сум становить 15404 грн.70 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, суд, приймаючи до уваги розрахунок відповідача, дійшов висновку про розмір цієї компенсації в сумі 405 грн.75 коп.

З висновком суду в частині розміру компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням стоків її виплати, як таким, що не відповідає обставинам справи та положенням закону, повністю погодитись не можна.

Згідно ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч.1 ст.115 КЗпП України).

За положеннями ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено судом і це підтверджувалось сторонами, ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 05 травня 2009 року по 30 вересня 2014 року.

На підставі наказу № 988-к від 30 вересня 2015 року ОСОБА_2 був звільнений за власним бажанням ( у зв'язку з виходом на пенсію), ст.38 КЗпП України, з виплатою допомоги за стаж роботи у вугільної промисловості у розмірі двох середньомісячних заробітків відповідно п.12.15 галузевої угоди (а.с.7).

Згідно із п.12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і українськими профспілками вугільної промисловості, від 03 липня 2001 року (із змінами і доповненнями) та р.6 п.12 Колективного договору, який діяв в ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С.Сургая» працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з підприємства (структурного підрозділу, відокремленого підрозділу, філіалу, товариства та ін.) (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення трудового законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше: для чоловіків при стажі роботи в галузі: понад (років) 10 - одного середньомісячного заробітку; понад (років) 15 - двох середньомісячних заробітків; понад (років) 20 - трьох середньомісячних заробітків (а.с.70).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» має відокремлені підрозділи, одним з яких є ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (а.с.71-73)

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 3284 від 16 грудня 2015 року та розрахунку компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на 16 грудня 2015 року (а.с.33, 34), позивачу за вересень 2014 року нарахована заробітна плата сумі 27820 грн.14 коп., яка складається із заробітної плати 5504 грн.42 коп., вихідної допомоги при звільненні на пенсію 16459 грн.54 коп., компенсації за невикористану відпустку 5856 грн.18 коп. Сума до сплати становить 24 118 грн.46 коп.

06 листопада 2014 року позивачу платіжним дорученням № 203 виплачено 9304 грн.87 коп., а саме заробітна плата в сумі 4446 грн.17 коп. і сума компенсації за невикористану відпустку 4858 грн. 70 коп.

Залишок заборгованості становить 14813 грн.59 коп., яка складається із заробітної плати в сумі 246 грн.89 коп. та вихідної допомоги в сумі 14566 грн.70 коп.

В жовтні 2014 року позивачу було нараховано 2957 грн.49 коп., з яких заробітна плата 2916 грн.86 коп., компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за серпень 2014 року 40 грн.63 коп. Сума до сплати становить 1352 грн.11 коп.

В рахунок погашення зазначеної суми заборгованості позивачу перераховано, платіжними дорученнями № 1724 від 17 вересня 2015 року 273 грн., № 1901 від 13 жовтня 2015 року - 90,00 грн., № 1979 від 15 жовтня 2015 року - 138,00 грн., № 2056 від 30 жовтня 2015 року - 99,00 грн., № 2099 від 05 листопада 2015 року - 83 грн., № 2156 від 20 листопада 2015 року - 78,00 грн. А всього перераховано 761,00 грн.

Залишок заборгованості становить 591 грн.11 коп., яка складається із заробітної плати в сумі 591 грн.11 коп. та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за серпень 2014 року 34 грн.64 коп.

Наявність зазначеного розміру заборгованості підприємства з усіх виплат, які належали ОСОБА_2 на час його звільнення, підтверджуються і наданим ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» розрахунком, здійснений станом на 22 березня 2016 року (а.с.65, 66), з якого також вбачається, що в жовтні 2014 року позивачу було нараховано 2957 грн.49 коп., що становить лікарняні за рахунок ФСС по ВПТ в сумі 1395 грн. 02 коп., лікарняні за рахунок підприємства в сумі 1521 грн.84 коп. та сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за серпень 2014 року 40 грн.63 коп. Сума до сплати становить 2561 грн.60 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що заборгованість підприємства перед позивачем з виплат усіх сум, що належали останньому на час його звільнення становила 15 404 грн.70 коп. (246 грн.89 коп. + 14566 грн.70 коп. + 556 грн.17 коп. + 34 грн.64 коп.). Підстав для скасування або зміни рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, дійшовши висновку щодо розміру компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 405 грн.75 коп., суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що заробітна плата за вересень 2014 року в сумі 4446 грн.17 коп. та компенсація за невикористану відпустку в сумі 4858 грн.70 коп. були виплачені позивачу 06 листопада 2014 року (платіжне доручення № 203). Оплата часу тимчасової непрацездатності, відповідно до вищезазначених довідки та розрахунку заборгованості, проведена відповідачем 17 вересня 2015 року в сумі 273 грн. (платіжне доручення 1724), з яких 232 грн.37 коп. лікарняні, 40 грн.63 коп. - сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати; 13 жовтня 2015 року в сумі 90 грн.00 коп. (платіжне доручення 1901); 15 жовтня 2015 року в сумі 138 грн.00 коп. (платіжне доручення 1979); 30 жовтня 2015 року в сумі 99 грн.00 коп. (платіжне доручення 2056); 05 листопада 2015 року в сумі 83 грн. 00 коп. (платіжне доручення 2099); 20 листопада 2015 року в сумі 78 грн.00 коп. (платіжне доручення 2156).

А отже, виплата вищенаведених сум проведена відповідачем з порушенням строку їх виплати.

Згідно ст. 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За правилами ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 ( із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 958, від 31 березня 2003 року № 430, від 25 січня 2012 року № 35), сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Визначаючи розмір компенсації втрати частини заробітної плати за серпень 2014 року та нарахованих в жовтні 2014 року лікарняних у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд не врахував вказані положення, ті обставини, що частина заборгованості була виплачена до ухвалення судом рішення, але з порушенням строків їх виплати, і неправильно визначив розмір компенсації.

Відповідно до статистичних даних Міністерства фінансів України, індекси інфляції в Україні складають % : в 2014 році: в жовтні - 102,4; в листопаді - 101,9; в грудні - 103,0;

Відповідачем визначений розмір компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати належних позивачу заробітної плати за вересень 2014 року 4446 грн.17 коп. та за невикористану відпустку 4858 грн.70 коп. в сумі 223 грн.32 коп. (4446,17 грн. + 4858,70 грн.) х 0,024 (коефіцієнт приросту споживчих цін) = 223, 32 грн.).

За несвоєчасну виплату лікарняних, розмір компенсації визначено в сумі 337 грн.54 коп. (104,57 грн. + 158, 27 грн., + 74,70 грн.). При цьому коефіцієнт приросту споживчих цін щодо виплати 17 вересня 2015 року лікарняних сумі 232,37 грн. становить 0,45; щодо виплати лікарняних 13 жовтня 2015 року, 15 жовтня 2015 року та 30 жовтня 2015 року в сумі 327,00 грн. (90,00 грн. + 138,00 грн. + 99,00 грн. = 327,00 грн.) - 0,484; щодо виплати лікарняних 05 листопада 2015 року та 20 листопада 2015 року в сумі 161,00 грн. (83,00 грн. + 78,00 грн. = 161,00 грн.) - 0,464.

Колегією суддів перевірено нарахований відповідачем розмір компенсації втрати частини заробітної плати та інших платежів, які належали позивачу, та були виплачені відповідачем з порушенням строків їх виплати на час ухвалення рішення судом першої інстанції, що становить 560 грн.86 коп. (223,32 грн. + 104,57 грн., + 158,27 грн. + 74,70 грн. = 560,86 грн.), а також розмір компенсації 405 грн. 75 коп. (130,85 грн. + 274,90 грн.) за несвоєчасну виплату заробітної плати 246 грн.89 коп. та лікарняних 566 грн.74 коп., які не були виплачені на час ухвалення 16 грудня 2015 року судом рішення. З наданим розрахунком колегія суддів повністю погоджується.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду змінити в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, стягнути з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 966 грн.61 коп. (560, 86 грн. + 405,75 грн.). Сума визначена без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду судом справи у відсутності позивача, а тому неповно були з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим справу необхідно повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, не ґрунтуються на нормах цивільного процесуального законодавства.

Оскільки позивач при подачі апеляційної скарги в частині оскарження рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнений від оплати судового збору, з відповідача в дохід держави, на розрахунковий рахунок 31212206780015, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, Банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37868870, отримувач: Артемівське УК /м.Артемівськ/22030001, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) ЄДРПОУ 02891428 підлягає стягненню судовий збір в сумі 535 грн. 92 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315,316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 грудня 2015 року в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати станом на 16 грудня 2015 року в сумі 966 (дев'ятсот шістдесят шість) гривень 61 копійку .

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) в дохід держави на розрахунковий рахунок рахунок 31212206780015, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, Банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37868870, отримувач: Артемівське УК /м.Артемівськ/22030001, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) ЄДРПОУ 02891428 судовий збір 535 гривень 92 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді Є.Є.Мальцева

Л.І.Песоцька