Вирок № 56659677, 14.03.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 1-кс/225/165/2016

УХВАЛА

іменем України

15 березня 2016 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., за участю секретаря Бондарчук Т.І., прокурора Кулешової І.Ю., слідчого Тарасової Л.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050220000482 від «12» березня 2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Торецька (м. Дзержинська), Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого в 2010 році Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно - достроково,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області просить обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України за наступних обставин: ОСОБА_1 10.03.2016 року близько 23 год. 00 хв., діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_2, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортними засобами, підійшли до будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 переліз через огорожу вказаного будинку та відчинивши калитку, разом із ОСОБА_1 проникли на подвір'я, де скориставшись темним часом доби, відсутністю сторонніх осіб та власника будинку, підійшли до гаражу, де ОСОБА_2 за допомогою викрутки, яку носив з собою, витягнув скло з вікна гаражу та проник через нього в середину, після чого відкрив двері гаражу, він разом із ОСОБА_1 незаконно заволоділи транспортними засобами, а саме: скутером Вайпер синього кольору, реєстраційний номер відсутній, номер кузову: НОМЕР_2, 2008 року випуску, об'ємом двигуна 49,9 куб.см., вартістю 5000 грн, та скутером «ZiPR3i» без реєстраційного номеру, сірого кольору, номер кузову: НОМЕР_1, об'ємом двигуна 49,9 куб.см., вартістю 4500 грн, які руками перевезли до гаражу за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 9500 грн.

Діючи з єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 11.03.2016 приблизно о 00.30 годин повернулись до будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3, де зайшовши на подвір'я через калитку, проникли до приміщення гаражу, де ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 незаконно заволоділи мопедом «Карпати» синього кольору, об'ємом двигуна 49,9 куб.см., вартістю 500 грн, який руками перевезли до гаражу за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 500 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, 10.03.2016 року близько о 24.00 год. підійшли до будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3, де зайшовши на подвір'я через калитку, підійшли до флігелю, де за допомогою металевої монтировки відчинили вхідні двері та проникли у приміщення, де таємно викрали бетономішалку об'ємом 100л. вартістю 2000 грн., електросамовар вартістю 100 грн, після чого розібрали вугільну піч та викрали 4 металеві пічні плити вартістю 1 шт. 50 грн, на суму 200 грн, 5 металевих колосників вартістю 25 грн. 1 шт., на суму 125 грн., 1 пічну дверцю вартістю 50 грн. які вони склали до бетономішалки та перевезли її до гаражу за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2.

Після чого, ОСОБА_1 з метою продовження своїх злочинних намірів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, одразу повернулись до будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3, де зайшовши на подвір'я через калитку, проникли до приміщення гаражу, де таємно викрали електропилу УШМ-9524П вартістю 750 грн., зварювальний апарат «Кандор 180 А» вартістю 1500 грн. з маскою вартістю 300 грн., газовий балон об'ємом 40л. вартістю 100 грн., з шлангом кисневим довжиною 10м. вартістю 200 грн. та газовою горілкою вартістю 100грн., економлампу потужністю 100Вт. вартістю 70 грн., економлампу потужністю 20Вт. вартістю 30 грн, яке належить ОСОБА_3 Після чого перевезли викрадене до гаражу за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 та розпорядились ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 5525 грн.

Підставою застосування такого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 в клопотанні зазначається наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а метою застосування є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він причетний до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, при цьому просить обрати йому менш тяжкий запобіжний захід.

Прокурор просила задовольнити клопотання, так як матеріали провадження містять достатність доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, він не має постійного місця проживання, тісних соціальних зв'язків, ніде не працює, тому в будь-який час може залишити місце проживання і виїхати за межі міста, та/або вчинити інше кримінальтне правопорушення, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.

При вирішенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і звязки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні навмисних, тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, не має постійного місця мешкання в АДРЕСА_1, ніде не працює, інших доходів немає, в місті Дзержинську не має тісних соціальних зв'язків, які б стримували його від порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, при цьому за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави вважати, що на даний момент існують ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказують на можливість ОСОБА_1 сховатися від органів досудового розслідування та/або вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу, а тому клопотання слід задовольнити і обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Таким чином, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень за вчинення яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 25 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

· прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю;

· не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою, в якому перебуватиме ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області Тарасової Л.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 13.05.2016 року до 24 год. та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Артемівська.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 мінімальних заробітних плат в сумі 34450 грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок 37317004001000, найменування установи банку ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту оголошення.

Суддя: