Рішення № 56657855, 11.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23385/15-ц

Провадження №2/761/1382/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», в якій просив зобов'язати останнього видати довідку про склад сім'ї.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 25.03.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Між тим, при зверненні до паспортиста ТОВ «Київградсервіс» з вимогою надати довідку про склад сім»ї або зареєстрованих осіб у вказаній квартирі, але отримав відмову. З цього приводу позивач також звертався до КП ««Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», але довідки не отримав з посиланням на видачу такої довідки наявна заборона слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС в м. Києві у зв'язку з розслідуванням кримінального правопорушення. Таким чином, вважає оскільки він є власником вказаної квартир, то вказані дії співробітників комунального підприємства є протиправним та такими, що перешкоджають позивачу у здійсненні його права власності.

В ході розгляду даної справи, позивачем було подане клопотання від 08.02.2016 року про заміну первісного відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на належного відповідача - Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», що було задоволено судом протокольною ухвалою суду від 11.03.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень вказував, що позовна заява не містить обґрунтування того, що саме Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» було відмовлено у видачі довідки по формі №3, але навіть при зверненні позивачу у видачі такої довідки було б відмовлено, оскільки слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві розслідується кримінальна справа №12015100100004637 від 23.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України по факту шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_1, в зв'язку з чим органами досудового розслідування було забороно видавати довідки (форми №3) до вирішення справи по суті.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і не оспорювалося сторонами, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 25 березня 20145 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №702 (а.с. 8).

Даний факт також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с 9) та технічним паспортом виданий Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. На підставі п. 4.4. розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», додатку 3 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», розпорядженнями Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 №80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», будинок АДРЕСА_1 закріплено за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на праві господарського відання.

Згідно з запитів позивача від 30.04.2015 року та 25.05.2015 року адресованих ТОВ «Кийградсервіс», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», останній просив видати на руки пред'явнику запитів довідку про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

З наданих пояснень КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», судом встановлено, що останній ніколи не видавав громадянам довідки про склад сім'ї або зареєстрованих в квартирі. В 2015 році в Києві було створено Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», до складу якого увійшли всі колишні житлово-комунальні організації та інші комунальні підприємства, а отже довідки про склад сім'ї або зареєстрованих в квартирі за новою затвердженою формою видає саме відповідач. (а.с. 61).

Із запитів ОСОБА_1 вбачається, що довідка необхідна йому для встановлення інформації про те чи зареєстровані в належній йому квартирі інші особи, які не є її власниками та в майбутньому реалізувати своє право власника, на відчуження чи заставу вказаного майна.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено право користування жилим будинком.

За змістом ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні відомості стосовно заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 (а.с 17). Посилання відповідача на заборону слідчого не може бути підставою для відмови у вчиненні довідки, оскільки жодних обмежень на користування і розпорядження квартирою слідчим у визначеному КПК України порядку вчинено не було.

Таким чином, відмова відповідача надати довідку Форми №3 про склад сім'ї є незаконною та безпідставною.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, та є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню. Між тим, відповідач не довів суду обгунтування своїх дій з відмови у видачі довідки позивачу.

На підставі вищевикладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15,16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов»язати Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» (код ЄДРПОУ 39946227) видати ОСОБА_1 довідку про склад сім»ї та зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: