Ухвала суду № 56657503, 17.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Давній В. П.

Суддів ___ Горецької С.О., Кузняка В.О.

при секретарі Гончарук А.Ю.

Учасники судового провадження:

Прокурор Марусяк Ю.В., Романюк П.І.

Обвинувачений ОСОБА_1

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3

Захисники Веселий В.С., ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014260040002645 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тисовець Сторожинецького району, Чернівецької області, проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дітину, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від «29» грудня 2015 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 29 грудня 2015 року.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 19.10.2014 року спільно зі своєю дружиною ОСОБА_7 та друзями ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відпочивали, вживаючи спиртні напої в APT пабі «Гойра», розташованому по вул. Парковий Проїзд, 2 м. Чернівці. У цей же час, у приміщенні даного закладу спільно зі своїми друзями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відпочивав ОСОБА_14, який також з останніми вживав спиртні напої і перебував

КП №11-кп/794/60/16р. Головуючий у І інстанції: Слободян Г.М. Категорія ч.1 ст. 119 КК України Доповідач: Давній В.П.

в стані алкогольного сп'яніння. Біля 21 год. 15 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли з приміщення пабу «Гойра» і зупинилися біля його входу перекурити, коли, в цей час, рухаючись у напрямку від автостоянки до APT пабу «Гойра» ОСОБА_14, підійшов до них, і стоячи за спиною ОСОБА_7, в грубій формі, застосовуючи ненормативну лексику попросив останню пригостити його кавою. При цьому, не бажаючи вступати в конфлікт з незнайомим - ОСОБА_14, ОСОБА_7 попросила останнього не ображати її, однак, ОСОБА_14 не припиняючи застосування ненормативної лексики, звернувся вже до всіх присутніх жінок з приводу пригощання його кавою; на вказані слова, обвинувачений ОСОБА_1 попросив ОСОБА_14 піти геть та відштовхнув останнього від себе, внаслідок чого між ними розпочалася штовханина, яка у подальшому переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1 та ОСОБА_14 наносили один одному удари кулаками по різним частинам тіла, не реагуючи на осіб, що їх розбороняли, після чого бійка між ОСОБА_1 і ОСОБА_14 на короткий проміжок часу припинилася, останні перемістилися на територію автостоянки, що розташована навпроти приміщення APT пабу «Гойра» по вул. Парковий Проїзд, 2 м. Чернівці, де ОСОБА_14, застосовуючи ненормативну лексику, став ображати ОСОБА_1, у зв'язку з чим повторно між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 розпочалася штовханина, в ході якої ОСОБА_14 розмахував руками в бік ОСОБА_1, що останнім було розцінено як продовження конфлікту, а тому ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, наніс рукою один удар ОСОБА_14 в область обличчя справа, не передбачаючи при цьому можливість настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг передбачити на той час падіння ОСОБА_14 на асфальтне покриття, від якого останній втратив рівновагу та впав на асфальтне покриття автостоянки, вдарившись потиличною частиною голови об нього.

У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи за №164 від 11.12.2014 під час вищевказаних подій ОСОБА_14 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, які у своєму комплексі перебувають в безпосередньому причинному зв'язку із фактом настання смерті ОСОБА_14 Смерть ОСОБА_14 настала внаслідок закритого зламу кісток основи та склепіння черепа із забоєм головного мозку, які виникли внаслідок падіння останнього з висоти власного зросту, навстоячки на площину, при попередньому приданні тілу прискорення, шляхом нанесення удару твердим тупим предметом (кулаком) в область обличчя.

Крім наведеного, внаслідок вказаної вище бійки, ОСОБА_1 було завдано легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

На вказаний вирок суду адвокат Веселий В.С. в інтересах ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких просять вирок суду скасувати, а справу закрити в порядку ч.1 ст. 284 КПК України. Посилаються на неповноту дослідження обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду провадження. Крім того, просить суд змінити покарання ОСОБА_1 на більш м'яке, не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 максимальний строк покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Вважають, що даний вирок є таким, що не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню, у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника на те, що судовий розгляд проведено неповно та необ'єктивно, а висновки суду не підтверджені зібраними у справі доказами є необґрунтованими.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які б свідчили про неповноту та необ'єктивність дослідження органами досудового розслідування та судом обставин кримінального провадження. Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, за яке його визнано винним, підтверджується сукупністю доказів, які зібрані з додержанням вимог кримінального процесуального закону та перевірені під час розгляду кримінального провадження, яким суд дав належну оцінку.

Так, із матеріалів провадження вбачається, (і це зазначено у вироку суду першої інстанції), що такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12; показань самого обвинуваченого ОСОБА_1, в яких він вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, а лиш визнав свою винуватість в тому, що наніс потерпілому 5-6 ударів в область обличчя та голови, оскільки між ними виник конфлікт; фактичних даних, що містяться у протоколах огляду місця події, протоколом проведення слідчого експерименту, висновках судово-медичних експертиз, відеозаписами з камер зовнішнього відео спостереження бару «АРТ паб Гойра» та з камер спостереження навколо розважального закладу «АРТ паб Гойра», за адресою Парковой Проїзд 2, м. Чернівці, а також на підставі інших доказів, зміст яких детально відображено у вироку.

Розглянувши проведені у кримінальному провадженні судово-медичні експертизи, суд установив причину смерті ОСОБА_14 та ступінь тяжкості заподіяних останньому тілесних ушкоджень. Посилаючись на ці об'єктивні дослідження, суд з'ясував, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли бути спричинені від дії тупого твердого предмету чи від удару об такий, не виключено при падінні з положення стоячи без надання тілу попереднього прискорення та співударянням головою об тверду площину або виступаючий над її рівнем тупий твердий предмет, і за ознакою «небезпека для життя» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті.

Прийнявши до уваги дані в експертних висновках щодо кількості, локалізації, характеру й механізму утворення виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, зіставивши їх з іншими доказами, суд установив наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та настанням смерті потерпілого.

За матеріалами кримінального провадження смерть ОСОБА_14 настала від закритого зламу кісток основи та склепіння черепа, із забоєм головного мозку. Поряд із цим, з висновку експерта вбачається, що при співставленні даних щодо механізму утворення ушкоджень на тілі ОСОБА_14, отриманих із показань ОСОБА_1, із даними, отриманими при проведенні комісійної експертизи, комісією експертів не встановлено наявності принципових розбіжностей. Крім того, з висновку експерта №1326 екс. вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено гематому по зовнішньому краю лівої бровної дуги; гематому на рівні верхньої губи справа з переходом на слизову поверхню в даній ділянці. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дворазової травматичної дії тупим твердим предметом, цілком можливо внаслідок нанесення ударів кулаком в ділянки обличчя, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

За таких обставин з урахуванням установлених судом сукупності фактів, що належать до предмета доказування у провадженні, винні дії ОСОБА_1 обґрунтовано отримали юридичну оцінку за ч. 1 ст. 119 КК України, так як щодо смерті потерпілого в його діях є необережна вина, оскільки він повинен був і міг передбачати можливість падіння потерпілого і настання від цього суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті.

Виходячи з наведеного, доводи у скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Веселого В.С. щодо неналежної оцінки доказів та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не можна визнати прийнятими, а тому колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження в порядку ч.1 ст.284 КПК України.

Що ж стосується тверджень потерпілих про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, вони є непереконливими.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Веселого В.С. про те, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував пом'якшуючих обставин, а тому необґрунтовано призначив йому покарання, пов'язане з позбавленням волі, також не заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 2 ст. 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Під час розгляду кримінального провадження достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 статті 75 КК України судом не встановлено і в апеляційній скарзі обвинуваченого та захисника також не наведено.

Суд при призначенні ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України зазначив та в повній мірі врахував у вироку ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про його особу, а також усі обставини провадження. Зокрема, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не визнає вину у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, претензії зі сторони потерпілих відсутні, а також думка потерпілих про призначення обвинуваченому найсуворішої міри покарання, неправомірна поведінка самого потерпілого ОСОБА_14, який під час конфлікту перебував в стані алкогольного сп'яніння та внаслідок його дій обвинуваченому були спричинені тілесні ушкодження. Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого та його захисника на те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває дитина - інвалід, не знайшли свого документального підтвердження, а тому колегією суддів не може бути взяти до уваги.

З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі потерпілих доводи про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом є явно несправедливим, не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних про призначення покарання більш тяжкого, на що вказували в своїй апеляційній скарзі потерпілі, чи покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не пов'язаного з позбавленням волі, про що наполягали в своїх апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404,405, 407, 419 КПК України, колегія суддів з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його адвоката Веселого В.С., потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 грудня 2015р.- без змін.

Зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення: з 20.10.2014 по 21.10.2014 року, з 29.12.2015р. по 17 березня 2016 року, з розрахунку 1 день перебування в СІЗО - два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий: В.П. Давній

Судді В.О.Кузняк

С.О.Горецька

Згідно з оригіналом: суддя