Ухвала суду № 56656176, 22.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/2236/16 Головуючий 1 інстанції -Савченко Д.М.

Справа №635/7611/15-ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Піддубного Р.М., Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Огар І.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановила:

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк (далі ПАТ КБ) «Приват Банк» звернулось до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою провадження по справі закрити. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник ПАТ КБ «Приват Банк» у письмовій заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, суд послався на те, що ст.207 ЦПК України, якою визначені підстави для залишення заяви без розгляду, не містить такої підстави як «наявність судового рішення, ухваленого у справі за аналогічним позовом».

Такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК).

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (ч.4 ст.10 ЦПК України).

В ухвалі, яка оскаржується суд зазначив, що ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що вказаний спір вже вирішено судом, оскільки заочним рішенням Харківського районного суду звернуто стягнення на автомобіль відповідача, який перебував у заставі Банку по вказаному кредитному договору.

Отже зі змісту клопотання вбачається, що відповідач фактично ставив питання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, а не про залишення позову без розгляду. За таких обставин, суд повинен був з'ясувати про що саме просить сторона у справі. Натомість суд формально підійшов до вирішення клопотання відповідача.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, суд у мотивувальній частині ухвали вдався в оцінку тотожності позовних вимог, заявлених у даній справі і позовних вимог у справі на яку послався ОСОБА_1 в обґрунтування свого клопотання, та зробив висновок з цього приводу. Таким чином є незрозумілим яке ж клопотання по суті розглянув суд.

Крім того, в порушення вимог ст.209 ЦПК України, суд постановив мотивовану ухвалу не іменем України.

Оскільки при вирішення клопотання ОСОБА_1 суд допустився порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції (ч.3 ст.312 ЦПК України).

Вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України задоволенню не підлягають, оскільки таке клопотання судом першої інстанції не вирішувалось, рішення з цього приводу не приймалось.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ч.3 ст.312, ст.313, п.2 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2016 року скасувати, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді