Рішення № 56654374, 16.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/3875/15-ц Номер провадження 22-ц/786/399/16Головуючий у 1-й інстанції Середа А.В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Гальонкіна С.А., Кузнецової О.Ю.

При секретарі: Фадейкіній Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк»

на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» та Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» про визнання договору поруки припиненими та про визнання частково недійсним договорів купівлі-продажу прав вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01 серпня 2008 року між її чоловіком ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір №1602/0808/88-021, в забезпечення виконання зобов» язань за яким 01 серпня 2008 року нею з ВАТ «Сведбанк» був укладений договір поруки. 08.07.2009 року та 07.12.2009 року були укладені додаткові угоди до Кредитного договору між Банком та ОСОБА_3 Зазначала, що зміни до кредитного договору №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року, наслідком яких є збільшення обсягу її відповідальності, були укладені без її згоди. З підстав, передбачених ст. 559 ЦК України прохала визнати договір поруки припиненим.

Також прохала визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «ДельтаБанк» в частині вимог за кредитним договором № 1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та за договором поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року та договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ «ДельтаБанк» та ПАТ «АльфаБанк» в частині вимог за кредитним договором № 1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та за договором поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року, оскільки вказані договори купівлі-продажу прав вимоги зачіпляють її права і законні інтереси.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Визнано припиненим договір поруки №1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Сведбанк.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», посвідчений Шевченко Д.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.05.2012 року за р. №1306, в частині вимог за кредитним договором №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та за договором поруки №1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року є недійсними.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Публічним акціонерним товариством «Альфа- Банк», посвідчений Мироник О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.06.2012 року за р. №937, в частині вимог за кредитним договором №1601/0808/88-021 від 01.08.2008 року та договором поруки №1601/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року є недійсними.

В апеляційних скаргахПАТ «АльфаБанк» та ПАТ «ДельтаБанк» прохають рішення суду скасувати, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважають, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим судом допущено порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст.1, 10, 57,58, 60, 213 ЦПК України. Прохали постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ходу судового засідання.

Постановлене судом першої інстанції рішення не можна визнати законним та обґрунтованим. В порушення зазначених вище норм процесуального права за формою та змістом рішення місцевого суду не відповідає вимогам закону, а саме, не містить встановлені судом факти щодо підстав для припинення договору поруки, а висновки місцевого суду в частині визнання недійсними договорів уступки вимоги не відповідають вимогам матеріального права.

За таких обставин, колегія судів приходить до висновку про скасування заочного рішення місцевого суду та вирішення справи по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір №1602/0808/88-021 (а.с. 6-8 т. 1).

В забезпечення виконання зобов»язань за Кредитним договором 01 серпня 2008 року між ОСОБА_2та ВАТ Сведбанк був укладений договір поруки №1602/0808/88-021-Р-1 (а.с. 9).

Згідно з додатком №1 до кредитного договору №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року Графік погашення кредиту був встановлений щомісячний платіж в розмірі 833,00 дол. США (а.с. 8 т. 1).

Укладеним 08.07.2009 року договором про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року кредитний договір №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року був викладений в новій редакції, в підпункті 3.1.1 пункту 3.1 зазначено, що починаючи з 10 серпня 2009 року щомісячний розмір платежу становить 1379,66 дол. США (а.с. 10-14 т. 1).

Згідно з укладеною 07.12.2009 року додатковою угодою №2 до кредитного договору №11502/0808/88-021 від 01.08.2008 року абзац перший підпункту 3.1.1 пункту 3.1 кредитного договору №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року був викладений в новій редакції, за якою починаючи з 10 червня 2010 року був збільшений щомісячний розмір платежу до 1427,69 дол. США. (а.с. 15).

Відповідно до пункту 11 договору поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов»язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим Договором, погоджуються між Позичальником та Банком самостійно без повідомлення Поручителя про такі зміни.

Згідно із частиною першою статті 553, частино першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоч і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти вимоги кредитора в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 цього Кодексу).

Як вже зазначалось, в забезпечення виконання зобов»язань за Кредитним договором № 1602/0808/88/021 від 01 серпня 2008 року, укладеному між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» цього ж дня між ОСОБА_2 та ВАТ Сведбанк був укладений договір поруки №1602/0808/88-021-Р-1.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов:внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відповідно до пункту 11 договору поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим Договором, погоджуються між Позичальником та Банком самостійно без повідомлення Поручителя про такі зміни.

Місцевим судом також встановлено, що між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 були укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору від 08.07.2009 року та Додаткова угода № 2 до Кредитного договору від 07 грудня 2008 року.

Також встановлено, що вищезазначені зміни до кредитного договору були укладені без згоди позивачки ОСОБА_2

Як вбачається зі змісту вищезгаданих доповнень до Кредитного договору, змінювався розмір щомісячних платежів, який був збільшений спочатку з 833,00 дол. США до 1379,66 дол. США, та до 1427,69 дол. США.

Відповідно до п.п. 1.1. Кредитного договору від 01.08.2008 року Банк зобов»язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США на строк з 01.08.2008 року по 01.08.2018 року та на умовах, передбачених у цьому Договолрі, а Позичальник зобов»язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов2язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.3. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до розділу 8 Відповідальність сторін передбачено:

П.8.1. за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Кількість днів у році приймається - 360.

П. 8.2. За не повідомлення Банку про зміну свого місця проживання, а також умов Договору, Позичальник сплачує штраф у розмірі 2 % від суми зазначеної в п. 1.1. даного договору за кожен випадок.

Відповідно до п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року Банк має право надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США, на строк по 01 серпня 2018 року включно та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобов»язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобо»язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні цього Договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину до цього Договору, у випадку і у порядку, встановленому п.8.4 цього Договору.

Відповідно до п. 8.4 (розділ Відповідальність сторін) Сторони, за взаємною згодою, домовились без укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору, у випадку невиконання зобов»язань, що передбачені п. 5.6., 5.7., а також порушення строків подання документів про реєстрацію прав власності на Об»єкт нерухомості та порушення строків передачі в іпотеку Об»єкта нерухомості, передбачених розділом 2 цього Договору (якщо такі строки встановлено Договором) встановити наступний порядок змін цього договору з відповідною зміною відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

П.8.4.1. Відсоткова ставка підвищується на 1 % за кожен факт такого порушення, від рівня поточної ставки на дату порушення зобов2язання позичальника. Відсоткова ставка підвищується з дня, наступного за днем порушення строків, виконання зобов»язання передбаченого п.5.6., 5.7 а також порушення строків подання документів про реєстрацію прав власності на Об»єкт нерухомості та передачі в іпотеку Об»єкта нерухомості, передбачених розділом 2 цього Договору (якщо такі строки встановлено Договором). У випадку, якщо такий день припадає на небанківський, то відсоткова ставка збільшується з першого наступного банківського дня, без укладення додаткової угоди.

Відповідно до п. 8.5 Сторони домовились, що строк позовної давності за будь-якими вимогами Банку, що випливають з цього Договору, встановлюються тривалістю три роки.

Таким чином, вбачається, що Договором про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору від 08.07.2009 року змінено деякі умови відповідальності боржника, зокрема підвищення процентної ставки, що передбачено п. 8.4.1. та встановлення строку позовної давності строком у три роки за будь-якими вимогами Банку.

Колегія суддів приходить до висновку, що такі зміни до Кредитного договору № 1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року призвели до збільшення відповідальності поручителя, що в силу норми частини першої статті 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. (правова позиція викладена в постанові ВСУ № 6-701цс15 ). А тому позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення договору поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» підлягають до задоволення.

Місцевим судом також встановлено, що між ПАТ Сведбанк, який є правонаступником ВАТ Сведбанк, та ПАТ Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого Шевченко Д.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.05.2012 року за р. №1306, (а.с. 102-131 т. 1), відповідно до якого останній став новим кредитором за кредитним договором №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та договором поруки №1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року.

15.06.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений Мироник О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.06.2012 року за р. №937, відповідно до якого останній став новим кредитором за кредитним договором №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та договором поруки №1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року (а.с. 87-101 т. 1).

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТСведбанк та ПАТ Дельта Банк, посвідченого Шевченко Д.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.05.2012 року за р. №1306, в частині вимог за кредитним договором №1602/0808/88-021 від 01.08.2008 року та за договором поруки №1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа- Банк, посвідченогоМироник О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.06.2012 року за р. №937, в частині вимог за кредитним договором №1601/0808/88-021 від 01.08.2008 року та договором поруки №1601/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного Позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Відповідно до положень статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

З врахуванням вищезазначених норм, слід дійти висновку, що заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не вставлено договором або законом. Таким чином, отримання первісним кредитором згоди боржника (ОСОБА_3) на укладення спірних договорів купівлі-продажу прав вимоги, передачу документів, які підтверджують дійсність, виникнення і наявність прав грошової вимоги, нормами ст.ст. 516-517 ЦПК України не передбачено (викладена позиція і в постанові ВСУ 6-979 цс15)

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг, що місцевим судом проігноровано факт того, що позивач звертаючись до суду про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу прав вимог від 25.05.2012 року та від 15.06.2012 року, не є їх стороною.

Спірні договори укладались: договір купівлі-продажу від 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «ДельтаБанк»: договір від 15.06.2012 року - між ПАТ «ДельтаБанк» та ПАТ «Альфа Банк».

Таким чином, ОСОБА_2 не є стороною спірних договорів, вона не має законних підстав піддавати сумніву та оспорювати факт передачі прав вимоги за кредитними договором. Даним правом наділені сторони правочину, які укладені договори не оспорювали.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, позивачкою не доведено порушення чи оспорення її прав чи інтересів укладенням вищезгаданих Договорів купівлі-продажу прав вимог, яким чином оспорювані Договори порушують її права та законні інтересита вчому полягає дане порушення, що вимагають норми ст. 3, 60 ЦПК України. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання спірних Договорів купівлі-продажу прав вимоги частково недійсними є такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних витрат, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п. 36 Постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звертаючись до суду, поставила три позовні вимоги немайнового характеру. Сплачено ОСОБА_2 судовий збір лише за одну позовну вимогу у розмірі 243, 60 грн. (а.с. 1). Не доплачено судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп.

В суді апеляційної інстанції ПАТ «Альфа Банк» та ПАВТ «Дельта Банк» сплачено судовий збір по 808,88 грн. кожним (а.с. 234-235, 248).

Враховуючи, вищевикладені обставини, що 1/3 частина позовних вимог ОСОБА_2 задоволено, враховуючи норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягнення в такому розмірі:

З ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 по 121,80 грн. з кожного ( суд першої інстанції).

З ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Дельта Банк» по 535,92 грн. на кожного (суд апеляційної інстанції)

Враховуючи самозалік, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в розмірі по 414,12 грн.(535,92-121,80) на кожного.

з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1023 грн. 12 коп. ( 487,20 грн. (суд першої інстанції) + 535,92 (суд апеляційної інстанції))

За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4, ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скаргиПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 липня 2015 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати припиненим договір поруки № 1602/0808/88-021-Р-1 від 01.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1023 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» судовий збір в сумі 414 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в сумі 414 грн. 12 коп.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти діб , шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов

Судді (підписи) С.А. Гальонкін

О.Ю. Кузнєцова

З оригіналом згідно: