Рішення № 56654316, 03.02.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5472/14-ц

Номер провадження 2/570/213/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

03 лютого 2016 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) питання винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

покликаючись на відсутність взаєморозуміння між сторонами, ненаданням відповідачем утримання на її та їх сина, позивач у поданій до суду 14 листопада 2014 року заяві, вимоги по якій були уточнені, просить шлюб сторін розірвати, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з нею, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини у розмірі 600 грн. щомісячно, всі витрати покласти на відповідача.

Сторін відповідно до ст.ст.74-76 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду питання, проте в судове засідання вони не з'явилися. Зважаючи, що явку сторін не було визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути питанння у відсутність сторін та у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши подані письмові докази, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України суд може, зокрема, з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як встановлено судом, 09 лютого 2015 року Рівненським районним судом Рівненської області винесено судове рішення по вказаній цивільній справі, але у ньому не вирішено питання про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на її утримання, розподіл судових витрат.

Таким чином, суд вважає за необхідне винести додаткове рішення.

Як встановлено судом, сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач є його батьком, дитина проживає з матір'ю, сторони проживають окремо.

У сторін відсутній спір щодо місця проживання дитини, тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надає позивачу коштів на утримання дитини, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своєї неповнолітньої дитини. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно не працевлаштованим, але отримує реальні неофіційні доходи і має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць ви значений Законом України "Про Державний бюджет України".

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб'єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, визначений судом розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб є обґрунтованим, не є завищеним в нинішніх умовах проживання, відповідає засадам розумності і справедливості та таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгрунтованість позову.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Позов до суду пред'явлений 14 листопада 2014 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитини повинні стягуватися з указаної дати.

У зв»язку з задоволенням позову суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в частині розірвання шлюбу. При постановленні рішення у зв"язку із задоволенням позову з відповідача підлягає до стягнення в прибуток держави судовий збір в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі такого позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.110 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 174, 197, 213-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

винести додаткове рішення до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Корнин Рівненського району Рівненської області) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Корнин Рівненського району Рівненської області, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 07 листопада 2007 року, ІНПП НОМЕР_1) аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 600 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 14 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцяс.Корнин Рівненського району Рівненської області) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Корнин Рівненського району Рівненської області, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 07 листопада 2007 року, ІНПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцяс.Корнин Рівненського району Рівненської області) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Відмовити в позові в частині визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Кушнір Н.В.