Рішення № 56651583, 22.03.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/465/16-ц

Провадження № 2/368/291/16

Рішення

іменем України

"22" березня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати причини пропуску ним, ОСОБА_1, шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 18.08.2015 р. ОСОБА_3 поважними та встановити йому, ОСОБА_1, додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 18.08.2015 р. ОСОБА_3, посилаючись на те, що 18.08.2015 р. померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,6593 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

ОСОБА_3 заповіт на все своє майно, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку, складений не був.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавия, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишились її сини він, ОСОБА_1, та відповідач ОСОБА_2. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не залишилось.

Згідно ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, враховуючи те, що із спадкоємців першої черги залишились лише він та відповідач, а інші спадкоємці першої черги відсутні, вони мають право на спадкування спадщини своєї матері ОСОБА_3 в рівних частках.

Він та відповідач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини матері ОСОБА_3

При цьому, відповідач і на даний час не бажає приймати спадщину матері ОСОБА_3 та не заперечує проти прийняття її лише ним.

У звязку з тим, що ним було пропущено визначений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 18.08.2015 р. ОСОБА_3 приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 порекомендував йому звернутись до суду із заявою для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні: він після смерті матері ОСОБА_3 не подав вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки у нього не було оригіналу державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 Лише на початку 2016 року він знайшов державний акт на імя матері ОСОБА_3 та звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини після матері ОСОБА_3. але йому повідомили, що строк на прийняття спадщини вже закінчився. При цьому, він вважав, що строк на прийняття спадщини становить не 6 місяців, а 1 рік.

Тому відсутність правових знань у нього відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк також призвело до пропуску цього строку.

Вищезазначені причини пропуску ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини на його думку є поважними та можуть бути визнанні такими судом.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.08.2015 р. померла ОСОБА_3.

Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть № 22 від 20.08.2015 року, зареєстрованим Виконавчим комітетом Переленської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна: земельної ділянки, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцем спадкового майна, яке належало померлій ОСОБА_3, згідно положень частини 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України, став позивач ОСОБА_1, єдиний спадкоємець за законом, оскільки відповідач ОСОБА_2, який також має право на спадщину, бажання приймати спадщину не має.

09 березня 2016 року позивач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Кагарлицького нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, на яку отримав відповідь № 66/01-16 від 09.03.2016 року. В даній відповіді нотаріус повідомив позивача, що відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини і проте, що він пропустив встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 на все своє майно заповіту не складала.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особі -, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оскільки суд вважає, що причини названі позивачем можна визнати поважними, а тому суд задовольняє позовні вимоги позивача та визначає причини пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 18.08.2015 року ОСОБА_3 поважними та встановлює ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 18 серпня 2015 року ОСОБА_3.

Суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 21 коп.

На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ст. 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 18.08.2015 року ОСОБА_3 поважними.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 18 серпня 2015 року ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ 37341907, банк ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 21 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко