Постанова № 56649880, 21.03.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/921/16-а

Категорія 87

2-а/295/70/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2016 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо невиплати їй щомісячної пенсії за віком з 01.04.2015 р. та поновити виплату пенсії з 01.04.2015 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що їй було призупинено виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області надійшли заперечення на позов, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Письмові заперечення приєднані до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області. З 14.05.2013 р. по 31.07.2013 р. отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а з 01.08.2013 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу, та продовжує працювати на посаді заступника начальника відділу автоматизації обліку та комп'ютеризації обчислюваних робіт Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

З 01 квітня 2015 року позивачу призупинено виплату пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року

У грудні 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення раніше призначеної пенсії з тих підстав, що вона працює на посаді державного службовця та пенсія за віком не виплачується їй тимчасово - до законодавчого врегулювання пенсійного забезпечення.

З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VШ від 02.03.2015 року, пп. 2 п. 12 розділу 1 якого внесені зміни вст. 47 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", згідно яких, тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій. осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", " Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються та у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеною розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Згідно п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановленийцим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Крім того, відповідно до п. 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213-VІІІ від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", «Про судоустрій і статус суддів", «Про статус народного депутата України"; "Про Кабінет Міністрів України"; "Про судову експертизу"; "Про Національний банк України"; "Про службу в органах місцевого самоврядування"; "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Як вбачається зі змісту вищезазначеної правової норми, то що вона чітко визначає подію з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" та інших спеціальних законів.

Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У зв'язку з тим, що закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року прийнятий не був, а тому з вказаної дати втратили чинність норми Закону України "Про державну службу" та інших спеціальних законів щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими законами не призначаються.

Враховуючи те, що з 01.06.2015 року для позивача як державного службовця скасовано норми, що передбачають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу",суд вважає, що відсутні правові підстави для припинення виплати позивачу пенсії за віком, яку призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв'язку з чим відпали підстави для призупинення виплати йому пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статею 68 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Із роз'яснень, викладених у п.2 постанові Пленуму Верховного Суду Україна № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" вбачається, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акта прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.46 Конституції України, обмеження якого неможливе.

З урахуванням дати звернення позивача до суду - 21.01.2016 р. та приписів ст.99 КАС України суд вважає можливим поновити виплату пенсії позивачу з 21.07.2015 р.

З огляду на вищезазначене, згідно ст. 6, 17-19,104, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо невиплати щомісячної пенсії за віком державного службовця ОСОБА_1 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області відновити з 27 липня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова обирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.М. Єригіна