Ухвала суду № 56649675, 22.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2490/16 Справа № 199/2146/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (третя особа - ОСОБА_3) про стягнення невиплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ "НАСК "Оранта" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2015 року в частині стягнення з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 трьох процентів річних та пені, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вказаних позовних вимог (а.с.213-217).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2015 року позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 22 747,60 грн.; три проценти річних у розмірі 1 162,93 грн.; пеню у розмірі 15 224,70 грн.

Також суд стягнув з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 460 грн. (а.с.206-207).

Як на підстави апеляційній скарги, ПАТ "НАСК "Оранта" посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.213-217).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 22 747,60 грн. не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тайота Кемрі» державний номер - НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Хундай Гетс» державний номер - НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2014 року ОСОБА_3 визнано винною у порушенні правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку експертного дослідження про оцінку вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тайота Кемрі» державний номер - НОМЕР_1 складає 38 907,10 грн.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Хундай Гетс» була застрахована у ПАТ "НАСК "Оранта", де ліміт страхового відшкодування становить 50 000 грн.

Відповідно до абз.1 п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року №161- IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш, як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

31.03.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ "НАСК "Оранта" було узгоджено суму страхового відшкодування у розмірі 22 747,60 грн., проте відповідач узгоджену суму страхового відшкодування позивачу не сплатив.

22.01.2015 року ОСОБА_2 повторно направив до страхової компанії лист про виплату йому страхового відшкодування, проте страхова компанія страхове відшкодування позивачу не сплатила.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 509,549,550,625 ЦК України, з урахуванням того, що ПАТ "НАСК "Оранта"суму страхового відшкодування ОСОБА_2 не сплатила,суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у сумі 22 747,60 грн.

Правильним є рішення суду і в частині стягненняз відповідача на користь позивача трьох процентів річних у розмірі 1 162,93 грн. та пені у розмірі 15 224,70 грн.

Доводи ПАТ "НАСК "Оранта"в апеляційній скарзі про незаконність рішення суду щодо стягнення трьох процентів річних та пені, у зв'язку з тим, що позивач не є страхувальником за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а є потерпілою особою, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки такі твердження суперечать вимогам закону.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "НАСК "Оранта" фінансових зобов'язань до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова позиція Верховного Суду України щодо застосування ст. 625 ЦК України викладена у постанові від 14.11.2011 року, яка прийнята за результатом перегляду судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, у справі №6-40цс11, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України повинна застосовуватися.

Верховний Суд України дійшов висновку про те, що грошовим є зобов'язанням, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, у якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Тому висновок суду першої інстанції про стягнення трьої процентів річних за порушення виконання страховиком грошового зобов'язання є правильним.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: