Ухвала суду № 56646058, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/905/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Греньо М.М.

відповідача - Морозова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2014

у справі № 2а-17557/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0019764310 від 12.12.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача із Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на правонаступника - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») за три квартали 2012 року, складено акт № 1353/43-1034001693 від 21.11.2012, в якому зафіксовано порушення: норм п. 153.8 ст. 153 з урахуванням п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно включено до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму в розмірі 100% від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012, що призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на суму 1 453 847 489,25 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 141 825 251,25 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 12.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0019764310 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування від всіх видів діяльності з податку на прибуток у розмірі 141 825 251,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно включено до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму у розмірі 100% від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 153 Податкового кодексу України запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема, пунктом 153.8 цього Кодексу встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно положень абз. 4 п. 153.8 ст. 153 ПК України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абз. 2, 3 п. 153.8 зазначеного Кодексу для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни «доходи» та «витрати».

Відповідно до абз. 5 п. 153.8 цього Кодексу якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Стаття 150 ПК України визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено застосування обмежень, встановлених статтею 150 ПК України, для від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вказаним підрозділом Податкового кодексу України визначено особливості справляння податку на прибуток підприємств та вказана норма стосується виключно від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є тотожним від'ємному значенню об'єкта оподаткування податком на прибуток, то застосування положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до обліку фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами є безпідставним.

Витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012, враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

Окрім того, при камеральній перевірці, за результатами якої винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, відповідач не розподіляв суми «реалізованих» збитків від торгівлі цінними паперами (накопиченого від'ємного фінансового результату по придбаним та проданим в попередніх податкових періодах цінних паперів відповідного виду), які рахуються станом на 01.01.2012, а тому з урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для обмеження позивача у використанні 100% такого від`ємного фінансового результату.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що розмір суми від'ємного фінансового результату від операцій з цінним паперами за 1 півріччя 2012 року, що був задекларований позивачем у розрізі з наявними у нього первинними документами (цінними паперами, господарськими договорами, виписками про операції з цінними паперами на рахунку, тощо) не ставився під сумнів податковим органом при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення; більше того, був підтверджений під час позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 31.03.2014 № 359/28-10-43-10/34001693, в якому сума задекларована позивачем в декларації підтверджена як така що відповідає первинним документам обліку, що були надані податковому органу до перевірки.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників її правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний